Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №473/871/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/871/26

Номер провадження1-кп/473/204/2026

ВИРОК

іменем України

"13" жовтня 2026 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

учасники процесу:

прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_7 ,

його захисник адвокат ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №62023150010001523 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Миколаєва, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді номера обслуги 3 відділення 1 взводу протитанкових керованих ракет роти протитанкових керованих ракет військової частини НОМЕР_1 ЗСУ та в подальшому на посаді кулеметника 3 відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкта № НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України у військовому званні «солдат», РНОКПП НОМЕР_5 , раніше судимий 05.10.2022 року вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі та був звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Епізод №1

ОСОБА_7 10.06.2023 року близько 05 год., будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді номера обслуги 3 відділення 1 взводу протитанкових керованих ракет роти протитанкових керованих ракет військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, діючи умисно в порушення вимог ст.ст.9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 2, 4, 6, 8 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п.1, 3 ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби в умовах воєнного стану самовільно залишив місце служби територію НОМЕР_6 Міжвидового Центру підготовки військових частин та підрозділів на полігоні «Широкий лан» АДРЕСА_1 та незаконно перебував поза межами місця служби, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби до 18 год. 16.06.2023 року.

Епізод №2

Також ОСОБА_7 14.05.2025 року о 16 год., будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді кулеметника 3 відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти (з охорони та оборони об`єкта № НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України, діючи умисно в порушення вимог ст.ст.9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 2, 4, 6, 8 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п.1, 3 ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, діючи повторно, після закінчення строку звільнення із розташування частини, наданого у період з 18 год. 09.05.2025 року до 16 год. 14.05.2025 року, не з`явився вчасно на службу без поважних причин до тимчасового місця дислокації 3 стрілецької роти (охорони та оборони об`єкта № 333) НОМЕР_3 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об`єктів) військової частини НОМЕР_4 поблизу АДРЕСА_3 та незаконно перебував поза межами місця служби тривалістю понад три доби, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який не з`явився вчасно на службу без поважних причин, до 03.02.2026 року.

Обвинувачений ОСОБА_7 вину за пред`явленим обвинуваченням в судовому засіданні 09 квітня 2026 року – визнав та на підставі ст.63 Конституції відмовився надавати покази.

В судовому засіданні 19 серпня 2026 року обвинувачений ОСОБА_7 вину за пред`явленим обвинуваченням визнав повністю та вказав, що розуміє дії, які вчинив. Зазначив, що бажає проходити військову службу. Пояснив, що дійсно в 2023 році самовільно залишив навчальний центр, так як мав їхати в Донецьку область та поруч вокзалу було його місце проживання. Затримався і добирався сам 5-ть днів. По прибуттю в частину продовжив службу, йому нічого не казали про сзч, його опитували з цього приводу. Приїздили до місця несення служби. Він службу продовжував. В 2025 році коли приїхали з Херсона, то їх відпустили додому, документів про це не було. Проте дозвіл командування надало. Потім частина десь перемістилася в Запоріжжя і він не знав де їх знайти. Командуванню нічого не повідомляв. Коли зателефонували з ДБР він відразу з`явився. нікому вирішив не повідомляти що залишаюсь вдома, ні командуванню ні побратимам. Був вдома півроку, в лютому 26-го його затримали.

На підставі наданих сторонами документів судом встановлено наступне.

На аркуші 51 провадження є інформація про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, де зазначено, що відомості про звільнення у зв`язку із закінченням іспитового строку за вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05.10.2022 року до МВС не надходили.

Прокурором у кримінальному провадженні надано такі документи, що характеризують обвинуваченого.

Копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_7 13 вересня 2023 року з ОСОБА_9 ; копія свідоцтва про народження сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія картки платника податків ОСОБА_10 ; витяг з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_2 ; копія свідоцтва про народження, копія паспорту, копія картки платника податків ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; витяг з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно із повідомленням Первомайського РВ №2 ДУ філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях від 31.03.2023 року ОСОБА_7 був поставлений на облік на підставі вироку Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05.10.2022 року – 09 листопада 2022 року, знятий з обліку - 31.03.2023 року на підставі витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 «Про прийняття вироку суду до виконання» від 30.03.2023 року №140 стосовно ОСОБА_7 . Підстава для зняття з обліку мобілізований до в/ч НОМЕР_1 .

Про це також є повідомлення до Арбузинського суду від 31.03.2023 року від Первомайського РВ №2 ДУ філії Державної установи «Центр пробації».

Первомайський РВ №2 ДУ філії Державної установи «Центр пробації» 27.03.2023 року направив запит командиру військової частини НОМЕР_1 про те чи проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.03.2023 року військова частина НОМЕР_1 повідомила відділ пробації, що ОСОБА_7 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 та з 08 лютого 2023 року зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 та надала витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №23 від 08.02.2023 року.

Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №23 від 08.02.2023 року (по стройовій частині) АДРЕСА_1 солдата ОСОБА_7 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призначено на посаду оператора 3-го відділення контрбатарейної боротьби радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки вч НОМЕР_1 .

27.03.2023 року Первомайський РВ №2 ДУ філії Державної установи «Центр пробації» направив до військової частини НОМЕР_1 на виконання Наказу Міністерства оборони України №337 від 17.09.2020 року «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» для подальшого виконання за місцем проходження служби копію розпорядження про виконання вироку та копію вироку Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05.10.2022 року стосовно ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ст.309 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, та який проходить службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

30.03.2923 року військова частина НОМЕР_1 було направила до Арбузинського районного суду та до відділу пробації копію Наказу про прийняття вироку стосовно ОСОБА_7 до виконання від 30.03.2023 року№140, копія якого надана до матеріалів судового провадження.

Згідно даних вимоги про судимість ОСОБА_7 станом на 08.09.2026 року (аркуш справи 121-122) зазначено, що виконання вироку від 05.10.2022 року Арбузинського районного суду Миколаївської області стосовно ОСОБА_7 31.03.2023 року знятий з обліку у зв`язку із направленням копії вироку на виконання до військової частини НОМЕР_1 на підставі повідомлення про взяття на облік як військовослужбовця вч НОМЕР_1 .

Також надано копію вироку Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05.10.2022 року.

Згідно ухвали слідчого судді Інгульського районного суду м.Миколаєва від 04 лютого 2026 року ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у розмірі 76544 гривень, яка була внесена згідно квитанції АТ КБ Приватбанк 05 лютого 2026 року платником ОСОБА_12 .

Також є довідка про звільнення з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», де ОСОБА_7 відбував покарання з 04 лютого по 06 лютого 2026 року та був звільнений у зв`язку із внесенням застави.

Клопотань про допит свідків та дослідження інших матеріалів провадження - сторони не заявляли, тому із врахуванням таких засад кримінального провадження як змагальність (ст.22 КПК України) та диспозитивність (ст.26 КПК України) – такі докази в даному провадженні судом не досліджувалися.

Оцінюючи докази в їх сукупності, а саме показання обвинуваченого ОСОБА_7 та досліджені документи, суд приходить до висновку, що пред`явлене йому обвинувачення доведено, дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України за першим епізодом як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану (в редакції Закону на час вчинення злочину згідно із Законами № 2617-УІІІ від 22.11.2018, № 2839-ІХ від 13.12.2022), за другим епізодом як нез`явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

При призначені обвинуваченому покарання, суд враховує, що згідно із ст.65 КК України слід врахувати характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України є повторне вчинення правопорушення, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні двох епізодів правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

При цьому за кожним із епізодів за ч.5 ст.407 КК України суд покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не призначає, оскільки відповідно до п.20 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» - за окремими епізодами злочинної діяльності, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Також кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК (Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 21.05.2026 у справі №450/1952/18 (провадження №51-4608км19).

Беручи до уваги обставини справи та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який вину за пред`явленим обвинуваченням визнав, раніше судимий за вчинення проступку у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває; одружений, має на утриманні в родині двох неповнолітніх дітей, а також вік обвинуваченого та наявні у нього міцні соціальні зв`язки, поведінку під час судового розгляду провадження та виконання обов`язків обвинуваченого, що передбачені чинним КПК України, наявність двох пом`якшуючих відповідальність обвинуваченого обставин та однієї, що обтяжує відповідальність, а також те, що злочин, який вчинив ОСОБА_7 згідно ст.12 КК України належить до тяжких злочинів проти порядку проходження військової служби, мотиви правопорушення, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе у разі призначення йому покарання у межах мінімальної санкції ч.5 ст.407 КК України.

Суд враховує, що згідно із Постановою ВС від 13 листопада 2018 року справа №401/2807/16-к провадження №51-2816км18 каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Також при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує, що ОСОБА_7 був засуджений вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05.10.2022 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі та був звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік. По закінченню іспитового строку ОСОБА_7 не був звільнений від відбування покарання і доказів цього матеріали справи не містять.

Тому при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує вимоги ч.3 ст.78 КК України, згідно із якою у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу за сукупністю вироків.

Тоді як перший епізод правопорушення за ч.5 ст.407 КК України було вчинено ОСОБА_7 в період іспитового строку.

При постановлені вироку слід вирішити питання про повернення застави заставодавцю, оскільки відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Судові витрати та речові докази – відсутні.

Керуючись ст.ст. 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.71, 72, ч.3 ст.78 КК України призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до покарання за даним вироком невідбуту частину покарання за вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05.10.2022 року та призначити обвинуваченому остаточно покарання у вигляді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі за цим вироком обчислювати ОСОБА_7 з моменту його взяття під варту в порядку виконання вироку після набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_7 попереднє ув`язнення у строк покарання у вигляді позбавлення волі, призначене йому за цим вироком суду, за правилами, визначеними ч.5 ст.72 КК України, а саме з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 04 лютого 2026 року по 06 лютого 2026 року (час утримання в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» згідно із довідкою про звільнення від 06 лютого 2026 року).

До набрання вироком законної сили залишити без змін ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_12 внесену заставу 76 544 (сімдесят шість тисяч п`ятсот сорок чотири) гривень згідно квитанції АТ КБ Приватбанк від 05 лютого 2026 року.

На вирок суду учасниками процесу можуть бути подані апеляції до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарження вироку, якщо його не скасовано, - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1