Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №467/1105/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1105/26

Провадження № 2/467/790/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13.10.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.,

за участю секретаря Скорнякової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

17.08.2026 ОСОБА_2 , яка представляє інтереси позивача, звернулася до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №173679398 від 27.01.2020 у розмірі 28700,00 грн, а також понесені судові витрати, а саме: судовий збір 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 7000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 27.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору №173679398 у формі електронного документу з використанням електронного підпису за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в розмірі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість у загальному розмірі 28695,00 грн, яка складається з 10000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 18700,00 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 265,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення 28700,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118/-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019.

Відповідно до реєстру прав вимоги №77 від 05.05.2022 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01.

Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 05.08.2020 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено договір факторингу №05/06/25-Е відповідно до умов якого за Актом прийому-передачі Реєстру Боржників до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Так як відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом, позивач змушений був звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою від 19.08.2026 суддею відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, за клопотанням представника позивача витребувано у АТ КБ «Приватбанк» відомості щодо платіжної картки ОСОБА_1 , його фінансового номера телефону та щодо зарахування на його рахунок кредитних коштів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за адресою реєстрації рекомендованими поштовими відправленнями, які було повернуто до суду Укрпоштою з відміткою про відсутність відповідача за місцем проживання. Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за адресою реєстрації, однак не з`явився в судове засідання без повідомлення причин. Відзив відповідачем не подано, у зв`язку з чим, за відсутності заперечень позивача проти такого вирішення справи, справа розглядається в порядку ст. 280 ЦПК України шляхом ухвалення заочного рішення на підставі доказів, що є у справі.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані - в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2020, після оформлення заявки на отримання грошових коштів та ознайомлення з умовами надання споживчого продукту «СМАРТ» між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір №173679398 на суму кредиту 10000,00 грн, строком на 30 днів (пункт 1.2 договору) із нарахуванням у цей період процентної ставки за користування кредитом за дисконтною процентною ставкою 1,70 % на день (пункт 1.3 договору).

У випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п.1.2 договору застосовується базова процентна ставка 1,7% від суми кредит за кожен день користування кредитними коштами.

Договір підписано відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 55Н82АNК, відправленим 27.01.2020 о 14:59:18 год. та введеним 27.01.2020 о 15:01:02 год. із застосуванням телефонного номеру НОМЕР_1 .

Згідно довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», товариством здійснено переказ коштів ОСОБА_1 в сумі 10000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 27.01.2020, надавач платіжних послуг АТ КБ «Приватбанк».

За повідомленням АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260828/80862-БТ від 02.09.2026 на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту НОМЕР_3 та номер телефону НОМЕР_4 є його фінансовим номером. Повідомленням підтверджено зарахування коштів на зазначений картковий рахунок 27.01.2020 на суму 10000,00 грн, що також убачається з відповідної виписки по рахунку ОСОБА_1

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118/-01, за умовам якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» до договору факторингу №20/1118-01 від 28.11. 2018 року укладено додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії вищевказаного договору продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 між цими сторонами укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою вищевказаний договір викладено у новій редакції та продовжено строк його дії до 31.12.2021. Предметом договору стали зобов`язання клієнта відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором.

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №77 від 05.05.2020, ТОВ «Манівео» передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №173679398 від 27.01.2020 (порядковий номер 1939) на загальну суму 27220,00 грн, з яких 10000,00 грн заборгованість по основному боргу, 17220,00 грн заборгованість по відсоткам.

В подальшому, 05.08.2020 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №05/0820-01. Предметом даного договору є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору (п.4.1.).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №173679398 від 27.01.2020 до відповідача ОСОБА_1 (порядковий номер 7172), на загальну суму 28700,00 грн, з яких 10000,00 грн заборгованість по основному боргу, 18700,00 грн заборгованість по відсоткам.

05.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/06/25-Е, за умовами якого на підставі за акту прийому-передачі реєстру боржників, та відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №05/06/25-Е від 05.06.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №173679398 від 27.01.2020 на загальну суму 28965,00 грн, з яких 10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 18700,00 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 265,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Отже, позивачем правомірно набуто право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , яке виникло з підстав невиконання останнім кредитного зобов`язання за електронним кредитним договором, яке первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передав ТОВ «Таліон Плюс», яке в подальшому відійшло до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс», та яке, в свою чергу, набув позивач.

Дослідженими судом доказами підтверджується, що відповідач отримав кредитні кошти на умовах передбачених договором.

Між тим, в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої підтверджено розрахунками первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та його правонаступниками ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ ФК «Онлайн Фінанс», та позивача ТОВ «ФК «ЕЙС».

Враховуючи наведене та вимоги статті 526 ЦК України, за якими зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, наявні підстави для стягнення на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №173679398 від 27.01.2020 у розмірі 28700,00 грн, з яких 10000,00 грн заборгованість по основному боргу, 18700,00 грн заборгованість по відсоткам. Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Також, позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» з додатком №1 протоколом погодження вартості послуг; додаткову угоду №25771070479 від 19.06.2026 до цього договору; акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 на суму 7000,00 грн.

Обсяг виконаних робіт визначений у Акті прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 року:

Складання позовної заяви - 2 години, вартість 5000,00 грн;

Вивчення матеріалів справи - 2 години, вартість 1000,00 грн;

Підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 1 година, вартість 500,00 грн;

Підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 1 година, вартість 500,00 грн.

Надаючи оцінку зазначеним доказам щодо часу на надання правничих послуг та видів правничої допомоги, суд виходить із наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим надання правничої допомоги саме за цими видами послуг не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, позовна заява не є складною за своєю суттю, в даній категорії справ наявна усталена судова практика, через що позовні заяви у цих справах є типовими, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг доказів є порівняно невеликим. За такого суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача на правничу допомогу неспівмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами).

У зв`язку з наведеним суд стягує з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 263-268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул.. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13; код

ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №173679398 від 27.01.2020 у розмірі 28700 (двадцять вісім тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул.. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13; код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Арбузинським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О.Догарєва