Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №127/13418/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 127/13418/26

2/152/970/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – Роздорожної А.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Сербіної М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 »

до ОСОБА_2

вимоги позивача: про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу

учасники справи в судове засідання не викликалися,

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Позивач звернувся до суду з цим позовом та вказав, що 19 червня 2024 року в с. Зарванці Вінницької області по вул. Молодіжній, буд. 11А, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 , та автомобіля «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 ДТП оформлено шляхом складання Європротоколу, у якому відповідач визнав свою вину. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Renault Logan» була застрахована у ПрАТ «СК «ВУСО» за договором страхування наземного транспортного засобу. Після звернення потерпілої сторони страховиком було проведено огляд пошкодженого автомобіля та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 22157,19 грн. Водночас страховик цивільно-правової відповідальності відповідача – ПрАТ «НАСК «Оранта», виплатив ПрАТ «СК «ВУСО» страхове відшкодування з урахуванням франшизи в розмірі 2500 грн, яка залишилася невідшкодованою. У подальшому, 26 грудня 2024 року, між ПрАТ «СК «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо стягнення збитків у порядку суброгації, зокрема суми невідшкодованої франшизи. У зв`язку із вищевикладеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 500 грн збитків у порядку суброгації та судові витрати.

2. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію страхового полісу, копію повідомлення про ДТП, копію паспортів та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, копію акті огляду транспортного засобу, копію рахунку на оплату, фотокопії пошкодженого транспортного засобу, копії повідомлень, розрахунок суми страхового відшкодування, копію страхового акту, копію платіжної інструкції, копію договору про відступлення права вимоги.

3. Відповідач на пропозицію суду відзиву на позов не подавав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Заяв та клопотань від сторін не надходило.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Шаргородського районного суду Вінницької області (а.с.41).

6. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано надати в строк до 1 вересня 2026 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк до 15 вересня 2026 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.50).

7. Копія позовної заяви з додатками була надіслана відповідачу судом за зареєстрованим місцем проживання (а.с.51). За наданою суду інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру від 11 травня 2026 року, відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40). Поштову кореспонденцію, що була надіслана відповідачу за цією адресою, останній отримав особисто 4 липня 2026 року (а.с.52)..

8. Відтак судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, то цю справу можливо розглянути за наявними у ній матеріалами.

9. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

10. Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

11. Відповідно до копії полісу №217230910 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ПрАТ «СК «ВУСО» та ТОВ «Гідраком-Україна», строком дії з 9 жовтня 2023 року по 8 жовтня 2024 року, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault Logan Van», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «СК «ВУСО». Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну, становив 160000 грн (а.с.4).

12. Згідно з копією повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 19 червня 2024 року, ДТП сталася о 18-15 год у с. Зарванці Вінницької області за участю двох транспортних засобів: автомобіля «Mercedes-Benz» під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Renault Logan» під керуванням ОСОБА_4 . У повідомленні зазначено обставини дорожньо-транспортної пригоди, дані водіїв і транспортних засобів, а також зафіксовано пошкодження автомобіля «Renault Logan». ДТП оформлено шляхом складання Європротоколу (а.с.5).

13. Відповідно до інформації щодо страхового полісу серії ЕР № 217230910, станом на 19 червня 2024 року поліс був чинним. Страховиком є ПрАТ «СК «ВУСО». Полісом передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 160000 грн, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю — 320 000 грн. Розмір франшизи становить 0 грн. Зазначений поліс стосується транспортного засобу «RENAULT LOGAN VAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.6).

14. Згідно копії паспорта, копії посвідчення водія та копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником транспортного засобу «Renault Logan Van», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.7-9).

15. Відповідно до копії акта (протоколу) огляду транспортного засобу — заяви на виплату страхового відшкодування від 20 червня 2024 року, складеного оцінювачем ПрАТ «СК «ВУСО» за результатами огляду автомобіля «Renault Logan Van», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлено наявність пошкоджень транспортного засобу. Зокрема, зафіксовано пошкодження кузовних елементів автомобіля, які, згідно з актом, отримані за обставин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 19 червня 2024 року. Огляд проведено за участю довіреної особи власника транспортного засобу, а виявлені пошкодження внесено до відповідного акта (а.с.10).

16. Згідно з копією рахунку на оплату №Ф-00000259 від 19 липня 2024 року, виставленого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 на ім`я ПрАТ «СК «ВУСО» за відновлювальний ремонт автомобіля «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість ремонтних робіт, запасних частин і матеріалів становить 22157,19 грн. Зазначений рахунок містить перелік виконаних ремонтних робіт, необхідних для усунення пошкоджень транспортного засобу, отриманих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 19 червня 2024 року. До рахунку додано фотоматеріали, на яких зафіксовано пошкодження автомобіля (а.с.11-13).

17. Відповідно до копії листа НАСК «ОРАНТА» №09-02-17 від 24 квітня 2025 року, 24 липня 2024 року до НАСК «ОРАНТА» надійшла заява ПрАТ «СК «ВУСО» про виплату страхового відшкодування за страховою справою №24-02-11102. Листом від 26 липня 2024 року ПрАТ «СК «ВУСО» було повідомлено про перелік документів, необхідних для подальшого розгляду страхової справи та прийняття рішення. Однак запитувані документи до НАСК «ОРАНТА» станом на дату листа не надійшли (а.с.14).

18. Згідно з копією листом НАСК «ОРАНТА» №09-02-20/8301 від 26 липня 2024 року, за результатами розгляду заяви ПрАТ «СК «ВУСО» про виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_2 , унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19 червня 2024 року за участю транспортного засобу Mercedes-Benz 815, державний номерний знак НОМЕР_1 , страховик повідомив про відсутність необхідних документів, а саме договору страхування, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та першої сторінки посвідчення водія. У зв`язку із цим НАСК «ОРАНТА» зазначила про неможливість прийняття мотивованого рішення щодо здійснення страхового відшкодування та призупинення розгляду страхової справи до надання відповідних документів (а.с.15).

19. Відповідно до інформації полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії АТ №004648912, на 19 червня 2024 року діяв договір страхування, укладений із НАСК «ОРАНТА» щодо транспортного засобу Mercedes-Benz 815, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності за шкоду майну становив 160000 грн, за шкоду життю та здоров`ю – 320000 грн, розмір франшизи – 2500 грн (а.с16).

20. Згідно з копією розрахунку суми страхового відшкодування за договором страхування №21492411 щодо транспортного засобу Renault Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеним на підставі рахунку від 19 липня 2024 року, вартість відновлювального ремонту становить 22157,19 грн, у тому числі ПДВ – 3692,87 грн. З урахуванням страхової суми за договором у розмірі 130788 грн, частки відповідальності страховика 1,00 та франшизи у розмірі 5% (6539,40 грн), визначено суму страхового відшкодування в розмірі 22157,19 грн (а.с.18).

21. Відповідно до копії страхового акта №2373877-1 від 23 липня 2024 року, складеного за договором страхування наземного транспорту №21492411 від 27 жовтня 2023 року, дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 19 червня 2024 року у Вінницькій області, с. Зарванці, за участю автомобіля Renault Logan VAN, державний номер НОМЕР_2 , визнано страховим випадком. У страховому акті зазначено, що ДТП сталася з вини власника автомобіля Mercedes-Benz 815, державний номер НОМЕР_1 , та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 22157,19 грн у безготівковій формі (а.с.19).

22. Згідно з копією платіжної інструкцією №43341 від 23 липня 2024 року, ПрАТ «СК «ВУСО» перерахувало ФОП ОСОБА_6 страхове відшкодування в розмірі 22157,19 грн за страховим актом №2373877-1 від 23 липня 2024 року та договором страхування №21492411 від 27 жовтня 2023 року. Оплату здійснено в безготівковій формі, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією (а.с.20).

23. 26 грудня 2024 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 було укладеного договір №26/12/2024 про відступлення права вимоги, відповідно до якого до нового кредитора перейшло право вимоги первісного кредитора, в тому числі, і до відповідача (а.с.21-23).

24. Відповідно до Акта (вимоги) №2373877-1 від 26 грудня 2024 року, складеного ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 19 червня 2024 року за участю транспортного засобу «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , заявлено вимогу про відшкодування збитків у порядку регресу в розмірі 2500 грн (а.с.26).

25. Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

V. Оцінка Суду.

26. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

27. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

28. Згідно частини другої статті 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

29. За приписами частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

30. Предметом цього спору є відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу. Підставою позову є винуватість відповідача у вчиненні ДТП, яка мала місце 19 червня 2024 року в

АДРЕСА_2 . У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

32. Відповідно до пункту 38.2.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

33. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

34. Відповідно до статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, у тому числі, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

35. Згідно із статтею 29 цього ж Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

36. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

37. Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

38. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

39. Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

40. Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення. У постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17. Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц).

41. Судом встановлено, що 19 червня 2024 року в с. Зарванці Вінницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes-Benz 815», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 , та автомобіля «Renault Logan Van», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Унаслідок ДТП автомобіль «Renault Logan Van» зазнав механічних пошкоджень. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mercedes-Benz 815» була застрахована у НАСК «ОРАНТА» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії АТ № 004648912, яким передбачено франшизу в розмірі 2500 грн. Як видно з матеріалів справи, ПрАТ «СК «ВУСО» визнало зазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та 23 липня 2024 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 22157,19 грн за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу. Надалі, 26 грудня 2024 року, між ПрАТ «СК «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 26/12/2024, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги щодо відшкодування збитків, завданих унаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі в частині стягнення суми франшизи. Відповідно до статей 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні допускається внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Отже, укладення договору про відступлення права вимоги є правовою підставою для переходу до позивача відповідного права вимоги в межах, визначених договором та законом. Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, відзиву на позовну заяву та доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, не подав. Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем підтверджено факт настання дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження транспортного засобу потерпілої особи, здійснення ПрАТ «СК «ВУСО» виплати страхового відшкодування, а також перехід до позивача права вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги. Розмір заявлених до стягнення збитків становить 2500 грн, що відповідає розміру франшизи, передбаченої полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу відповідача. Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2500 грн збитків у порядку регресу.

42. Суд, давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

VI. Розподіл судових витрат.

43. Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

44. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

45. На підставі викладеного, суд вважає, що судові витрати у виді судового збору в сумі 1331,20 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.

46. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

47. Згідно з частинами першою та шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

48. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

49. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

50. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

51. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги №88 від 1 лютого 2024 року, копію додаткової угоди №1 від 17 жовтня 2025 року на суму 12793,30 грн, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 17 жовтня 2025 року на суму 12793,30 грн.

52. Проаналізувавши надані представником документи на надання правничої допомоги, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу 12793,3 грн є завищеною, а тому розмір вказаних витрат має бути зменшений до 5000 грн. Стягнення витрат на правничу допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263 – 265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

у х в а л и в :

1. Позов Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу – задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » завдані збитки в порядку регресу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 12 жовтня 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін :

Позивач: ФОП « ОСОБА_1 », що знаходиться по АДРЕСА_3 , адреса для листування АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, паспорт № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА