Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №144/414/26 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/414/26

Провадження № 2/144/460/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Стаценка М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Теплик в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Факторинг Партнерс», в особі директора Ярослави Середійчук, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором №75691385 від 20.07.2021 року та за договором №4373761 від 26.06.2021 року на загальну суму 18947,95 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив про те, що 20.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» ( ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_2 був укладений договір №75691385, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у сумі 1000,00 грн.

30.12.2021 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №30-12/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БАНК» відступило за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором №75691385 від 20.07.2021 року.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до Відповідача за договором №75691385 від 20.07.2021 року.

10.03.2026 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №10-03/26, у відповідності до умов якого ТОВ «Коллект Центр» відступило за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до Реєстру боржників набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором №75691385 від 20.07.2021 року.

Крім того, 26.06.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 був укладений договір №4373761, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у сумі 5000,00 грн.

21.01.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК» Сіті Фінанс» укладено договір факторингу №ФК 21-01/22, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «ФК» Сіті Фінанс» відповідно до Реєстру боржників набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором №4373761 від 26.06.2021 року.

07.11.2025 року між ТОВ «ФК» Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №07-11/25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК» Сіті Фінанс» відступило за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до Реєстру боржників набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором №4373761 від 26.06.2021 року.

Відповідач свої зобов`язання за договорами не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення сум кредитів та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за договором №75691385 від 20.07.2021 року у сумі 3022,95 грн, з яких: 1000 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 1989,15 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 29,20 грн – інфляційні збитки, 4,60 грн – нараховані 3% річних, та за договором №4373761 від 26.06.2021 року у сумі 15925 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 10925 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, що в загальному становить 18947,95 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 06 квітня 2026 року позовну заяву ТОВ «Факторинг Партнерс» прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Не погоджуючись з позовними вимогами, представник відповідача – адвокат Стаценко М.Ф. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних та необгрунтованих. Стверджував, що відповідач провів повний розрахунок із первісними кредиторами в частині основних сум кредитів (позик) в порядку та на умовах, що були запропоновані первісними кредиторами у мобільних застосунках.

У відповіді на відзив представник позивача заперечила проти відзиву, зазначила, що позивачем підтверджено факт укладення договорів та перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, натомість відповідачем належними та допустимими доказами вказаний факт не спростовано.

У поясненнях щодо відповіді на відзив представник відповідача наполягав у недоведеності позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач до подання позову не провів належну перевірку фактичного стану розрахунків між первісними кредиторами та відповідачем, що призвело до збільшення суми позовних вимог.

Представник позивача Хмельницький А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача – адвокат Стаценко М.Ф в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно вимог статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 20.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_2 був укладений договір позики №75691385, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у сумі 1000,00 грн, строк дії кредиту 24 дні, процентна ставка базова 1,99% в день, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою 2,7 % за день, дата повернення Позики 13.08.2021. Вказаний Договір підписано ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором vn2d9hp9xr (а.с. 30).

Відповідно до Договору про надання споживчого кредиту Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням особистого кабінету/Мобільного застосунку, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 2 вказаного Договору, Товариство зобов`язується передати Споживачу кредит на умовах та в порядку передбачених Договором, а Споживач зобов`язується повернути Товариству кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦПК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

30.12.2021 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №30-12/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БАНК» відступило за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором №75691385 від 20.07.2021 (а.с 33-35).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором №75691385 від 20.07.2021 в сумі 2989,15 грн, з яких 1000 грн – заборгованість за тілом; 1989,15 грн –заборгованість по процентам (а.с. 42).

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до Відповідача за договором №75691385 від 20.07.2021 року (а.с. 54-56).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором №75691385 від 20.07.2021 в сумі 3022,95 грн, з яких 1000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1989,15 грн –заборгованість по процентам, 33,80 грн – відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України (а.с. 68).

10.03.2026 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №10-03/26, у відповідності до умов якого ТОВ «Коллект Центр» відступило за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до Реєстру боржників набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором №75691385 від 20.07.2021 (а.с. 82-84).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №10-03/26 від 10.03.2026, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором №75691385 від 20.07.2021 в сумі 3022,95 грн, з яких 1000 грн – заборгованість за тілом; 1989,15 грн –заборгованість по процентам, 33,80 грн – відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України (а.с. 92).

Крім того, 26.06.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 був укладений договір №4373761, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у сумі 5000,00 грн (а.с. 8-10).

Вказаний договір підписаний ОСОБА_2 за допомогою одноразового ідентифікатора А928066 (а.с. 10).

21.01.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК» Сіті Фінанс» укладено договір факторингу №ФК 21-01/22, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «ФК» Сіті Фінанс» відповідно до Реєстру боржників набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором №4373761 від 26.06.2021 (а.с. 49-50).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №ФК 21-01/22, ТОВ «ФК» Сіті Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором №4373761 від 26.06.2021 в сумі 15925 грн, з яких 5000 грн –заборгованість за основним зобов`язанням; 10925 грн – заборгованість за відсотками (а.с. 53).

07.11.2025 року між ТОВ «ФК» Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №07-11/25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК» Сіті Фінанс» відступило за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до Реєстру боржників набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором №4373761 від 26.06.2021 (а.с. 69-71).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №07-11/25 від 07.11.2025, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором №4373761 від 26.06.2021 в сумі 15925 грн, з яких 5000 грн – заборгованість за основним зобов`язанням; 10925 грн – заборгованість за відсотками (а.с. 80).

Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором №75691385 від 20.07.2021 року у сумі 3022,95 грн та за договором №4373761 від 26.06.2021 року у сумі 15925 грн, що в загальному становить 18947,95 грн.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 12.08.2026, наданої на виконання ухвали суду від 28 липня 2026 року, на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 20.07.2021 було зарахування коштів в сумі 1000 грн та 26.01.2021 – в сумі 5000 грн. Перевірено всі рахунки клієнта та за результатами встановлено, що ним не було здійснено жодного платежу, де отримувачем було б вказано ТОВ «Безпечне агенство необхідних кредитів» чи ТОВ «Авентус Україна» (а.с. 15-18).

Представник ТОВ «Авентус Україна» Довгаль В.В., на виконання вимог ухвали суду від 25 травня 2026 року, надав інформацію про те, що позичальником ОСОБА_2 протягом дії кредитного договору №427761 від 26.06.2021 жодного разу не здійснювалось погашення заборгованості. У зв`язку з відсутністю будь-яких платежів з боку позичальника у Товариства відсутні документи, що підтверджували б сплату ним коштів за вказаним кредитним договором (а.с. 231).

Представник ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» Білан В.І. на виконання вимог ухвали суду від 25 травня 2026 року, надав суду інформацію про те, що у зв`язку з тривалим невиконанням договірних зобов`язань ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст. 512 ЦК України, право вимоги заборгованості за договором позики №75691385 від 20.07.2021, Товариство відступило ТОВ «Вердикт Капітал» за договором факторингу. Позичальником було внесено дві оплати в рахунок погашення заборгованості за Договором: 13.08.2021 – 477,6 грн та 16.09.2021 – 279,45 грн (а.с. 242).

Отже, з досліджених судом доказів вбачається, що на виконання умов Договору позики №75691385 від 20.07.2021 ОСОБА_2 було внесено часткову оплату на загальну суму 757,05 грн.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 512 ЦК України, передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

За частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За статтями 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

У відповідності до ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до принципу змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сторона Відповідача, заперечуючи проти розміру заявленої до стягнення суми, стверджуючи, що ОСОБА_2 проведено повний розрахунок із первісними кредиторами в частині основних сум кредитів (позик), не надала суду власного контррозрахунку заборгованості, не долучив жодного належного чи допустимого доказу, який би спростовував нарахування Позивача.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, якщо сторона не надає контррозрахунку та не вказує на конкретні помилки в розрахунках іншої сторони, у суду відсутні підстави вважати розрахунок позивача неправильним лише на підставі голослівних заперечень відповідача. Сама по собі незгода з розрахунком, не підкріплена доказами та альтернативними обчисленнями, не є належним спростуванням позовних вимог.

З урахуванням часткового погашення ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №75691385 від 20.07.2021 на суму 757,05 грн, враховуючи, що решту отриманих кредитних коштів в добровільному порядку відповідачем не повернуто, позовні вимоги підлягають частковому задоволеню та з відповідача підлягає стягненню загальна сума заборгованості у розмірі 18197,95 грн.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано Договір про надання правової допомоги № 20-07/2024 від 20.07.2024, укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс», заявку на надання правничої допомоги № 1594 від 02.02.2026, акт №29 про надання правничої допомоги зі змісту якого слідує, що вартість наданої ТОВ «Факторинг Партнерс`правничої допомоги в межах розгляду даної справи становить 9000 грн (а.с. 101-106).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи заяву відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 вказаної статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача на користь позивача, слід стягнути судовий збір в розмірі 2557, 06 грн, оскільки позовну заяву задоволено частково.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 612, 629, 1050, 1054, 1048 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість за договором №75691385 від 20.07.2021 в розмірі 2272,95 грн та за договором №4373761 від 26.06.2021 у розмірі 15925 грн на загальну суму 18197,95 грн, судовий збір у розмірі 2557 грн 06 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ТОВ «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник відповідача – адвокат Стаценко Максим Федорович, адреса: вул. Архітектора Вербицького, 24/163 м. Київ, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №316 від 15 жовтня 2009 року.

Повний текст рішення виготовлено 13.10.2026.

Суддя