Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №137/1166/26 — Літинський районний суд Вінницької області

Суд: Літинський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №137/1166/26

Суддя: Желіховський В. М.

Справа № 137/1166/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Гречанівської В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Літин за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, в зв`язку з її навчанням,

ВСТАНОВИВ:

До Літинського районного суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, в зв`язку з її навчанням.

В позові зазначає, що вона з відповідачем має спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій виповнилось 18 років.

Після закінчення школи дочка продовжила навчання та на даний час навчається Відокремленому структурному підрозділі «Вінницького торговельно-економічного фахового коледжі Державного торговельно-економічного університету» на II курсі денній формі навчання, стипендію не отримує, що підтверджується довідкою № 273 від 19.06.2026 року виданою цим же навчальним закладом. Термін навчання з 01.09.2024 року до 30.06.2027 року.

Позов мотивує тим, що батько дочки, після досягнення нею повноліття, відмовився брати участь у подальшому утримання своєї дочки, а усі тягарі її по навчанню та утриманню лягли на неї.

Вона не в змозі самостійно утримувати доньку, тому вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом і стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки, в зв`язку з продовженням навчання в розмірі 1/4 частки зі всіх видів його доходу щомісячно і до закінчення нею навчання. Також просить стягнути понесені нею витрати на правничу допомогу.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність Позовні вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Заяв чи клопотань до суду не надходило. З урахуванням письмової позиції позивача, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне за згодою позивача на підставі ст. 280 ЦПК України постановити заочне рішення, яким позов задовольнити повністю з таких підстав. Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання. Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5) її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно довідки № 315 від 13.07.2026 року виданої Селищенським старостинським округом y Літинської селищної ради (а.с.6) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає без реєстарції за адресою АДРЕСА_1 . До складу її сім`ї входить мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки № 273 від 19.06.2026 року (а.с.7) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Вінницького торговельно-економічного фахового коледжі Державного торговельно-економічного університету» на II курсі денній формі навчання, стипендію не отримує. Термін навчання з 01.09.2024 року до 30.06.2027 року.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятого статті 157 цього Кодексу. Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові Цивільного касаційного суду Верховного Суду від 04.07.2018 р. по справі № 490/4522/16-ц. Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відсутність офіційних доходів у батьків не позбавляють їх від обов`язку утримувати неповнолітню дитину. Законом не передбачено звільнення платника аліментів від зобов`язання щомісячної сплати аліментів на утримання дитини в разі втрати роботи чи перебуванні в статусі безробітного. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду роз`яснив, що батько не може бути звільнений від сплати аліментів на тій підставі, що він не працює і на його утриманні знаходиться непрацездатна мати. Вказані факти також не є достатньою підставою для зменшення присудженого нижчими судами розміру аліментів. Відповідна постанова у справі № 234/6207/17 (№ 61-7802св18) була ухвалена 15 травня 2018 року. Отже, нормами чинного законодавства визначено, що відсутність доходів не знімає з боржника обов`язки по сплаті аліментів. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц, провадження № 61-46794св18. Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів. Отже, батьки рівні не тільки в правах на дитину, але і в обов`язках щодо її забезпечення. До того ж, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини. За правилами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Відповідно до ч.3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Відповідно до частини 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію сторони позивача та відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд вважає необхідним позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі зі всіх видів його доходу щомісячно, на період навчання, яка продовжує навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Вінницького торговельно-економічного фахового коледжі Державного торговельно-економічного університету», оскільки донька потребує матеріальної допомоги від батька, який є працездатним і має можливість надавати таку матеріальну допомогу, доказів неможливості надавати матеріальну допомогу суду не надано. На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду, тобто з 30.07.2026. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць суд допускає до негайного виконання.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Слід зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги (а.с. 9) та квитанцію про оплату (а.с.10) відповідно до якого вартість за послуги з надання правничої допомоги становить 4 000,00 грн.

За вказаних підстав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1 331,20 грн. На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) зі всіх видів його доходу щомісячно, на період навчання доньки у Відокремленому структурному підрозділі «Вінницького торговельно-економічного фахового коледжі Державного торговельно-економічного університету», термін навчання з 01.09.2024 року до 30.06.2027 року, починаючи стягнення з 30.07.2026 р. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_3 , (реквізити рахунку у банку: Одержувач: ОСОБА_1 Рахунок: НОМЕР_3 IBAN: НОМЕР_4 Банк одержувача: АТ КБ «ПриватБанк» РНОКПП одержувача: НОМЕР_2 ) відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , на відповідний рахунок судовий збір 1331,20 грн. Копію заочного рішення протягом 2 діб направити відповідачеві та роз`яснити, що заяву про перегляд заочного рішення відповідач може надіслати до суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua