Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №134/980/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/980/26

2/134/646/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 жовтня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю: секретаря судового засідання Трачук С.В.

прокурора Євчена Д.В.

позивачки ОСОБА_1

представника органу опіки та піклування – адвоката Панасюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за участю: органу опіки та піклування Крижопільської селищної ради, Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області,

встановив:

04 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Крижопільського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3 .

З 2021 року сторони проживають окремо і з того часу відповідач з дочкою не спілкується, не цікавиться її здоров`ям, не бере участі у її вихованні, не утримує матеріально.

Позивачка вказує, що будь-яких перешкод у виконанні відповідачем батьківських обов`язків вона не чинила, натомість останній свідомо ухиляється від їх виконання.

Також позивачка зазначає, що на даний час відповідач відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» на підставі вироку Крижопільського районного суду Вінницької області від 31 липня 2023 року.

Відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини Крижопільської селищної ради від 07 травня 2026 року № 32 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », комісія дійшла висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Посилаючись на вказані обставини та положення статей 164, 165 СК України, позивачка просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 10 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Окрім того, задоволено клопотання позивачки та витребувано у Крижопільської селищної ради належним чином завірені копії матеріалів, на підставі яких 22 травня 2026 року було прийнято рішення № 184 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ».

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 липня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку з першою неявкою відповідача у судове засідання після закриття підготовчого провадження та відсутністю підстав для ухвалення заочного рішення.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 вересня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку із залученням до участі у справі прокурора Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області. Крім того, з ініціативи суду постановлено провести наступне судове засідання, призначене на 25 вересня 2026 року, в режимі відеоконференції за участю відповідача ОСОБА_2 з приміщення ДУ «Стрижавська виправна колонія (№ 81)».

Протокольною ухвалою суду від 25 вересня 2026 року оголошено перерву у судовому засіданні за клопотанням прокурора, мотивованим необхідністю підготовки висновку у даній справі.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити. Пояснила, що коли дочці виповнилося близько двох місяців, вона припинила спільне проживання з відповідачем, після чого останній життям дитини не цікавився, участі у її вихованні та утриманні не брав, з дочкою не спілкувався. Зазначила, що відповідач має заборгованість зі сплати аліментів.

Позивачка також пояснила, що траплялися випадки, коли вона разом із дочкою зустрічала відповідача у громадських місцях, однак він, перебуваючи неподалік у компанії друзів, навіть не підходив до дитини та не виявляв бажання поспілкуватися з нею.

На даний час позивачка проживає з іншим чоловіком, з яким має двох спільних дітей. За її словами, ОСОБА_4 сприймає цього чоловіка як свого батька, оскільки саме він бере участь у її житті та вихованні.

Позивачка зазначила, що усвідомлює обмежені можливості відповідача щодо особистої участі у житті дочки у зв`язку з тим, що на даний час він відбуває покарання у виді позбавлення волі. Водночас наголосила, що і до засудження, перебуваючи на волі, відповідач не виявляв інтересу до дитини, не спілкувався з нею та не брав участі в її житті й вихованні.

Вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідає інтересам дитини, оскільки її теперішній чоловік має намір удочерити ОСОБА_4 , щоб вони були повноцінною сім`єю.

Відповідач ОСОБА_2 , який брав участь у судовому засіданні 25 вересня 2026 року в режимі відеоконференції, визнав позов та зазначив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо дочки ОСОБА_4 . У зв`язку з оголошенням перерви у судовому засіданні відповідач зазначив, що не бажає надалі брати участь у розгляді справи, та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник органу опіки та піклування Крижопільської селищної ради – адвокат Панасюк В.Б. підтримав наданий висновок про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав з підстав, наведених у ньому.

Прокурор Євчен Д.В. вважав позов передчасним та просив відмовити у його задоволенні.

Відповідно до положень сімейного законодавства при вирішенні питань, що стосуються життя дитини, має бути врахована її думка, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Разом із тим, ураховуючи вік дочки сторін та обставини цієї справи, суд не вбачає необхідності у заслуховуванні її думки.

Заслухавши пояснення сторін, представника органу опіки та піклування, думку прокурора, дослідивши надані докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18 листопада 2020 року.

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади № 2024/015126197, сформованого 20 грудня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 23 березня 2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а згідно з витягом з Реєстру територіальної громади № 2026/003147005, сформованим 27 лютого 2026 року, за цією ж адресою з 23 листопада 2020 року зареєстрована її малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до повідомлення Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» від 28 квітня 2026 року № 2284, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбуває покарання в цій установі за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 31 липня 2023 року за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 121 КК України. До установи прибув 17 грудня 2025 року, початок строку відбування покарання – 23 квітня 2023 року, кінець строку – 23 жовтня 2028 року.

Відповідно до довідки Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області від 10 березня 2026 року № 5658/19.16-34/26, ОСОБА_1 у період з 01 березня 2025 року по 01 березня 2026 року аліментів від ОСОБА_2 не отримувала. Аліменти стягуються на підставі виконавчого листа № 134/1546/21, виданого Крижопільським районним судом Вінницької області 22 жовтня 2021 року, на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 27 квітня 2026 року № 10045/19.16-34/26, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на березень 2026 року становила 128 493,43 грн.

Відповідно до акта оцінки потреб сім`ї/особи, складеного КУ «ЦНСП Крижопільської селищної ради» за результатами оцінювання, проведеного з 08 по 14 квітня 2026 року, ОСОБА_1 проживає разом із чоловіком ОСОБА_5 , дочкою ОСОБА_3 та двома їхніми спільними малолітніми дітьми: дочкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Встановлено, що потреби дітей у догляді, харчуванні, одязі, медичному забезпеченні та належних побутових умовах задовольняються, між членами сім`ї сформовані доброзичливі відносини та емоційна прив`язаність. Позивачка та її чоловік належним чином виконують батьківські обов`язки, а житлово-побутові умови сім`ї є задовільними.

Згідно з висновком оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 від 14 квітня 2026 року, складеним за результатами оцінювання, проведеного з 08 по 14 квітня 2026 року, базові потреби малолітньої ОСОБА_3 задовольняються у повному обсязі, ознак психологічної травми у дитини не виявлено. Водночас серед основних чинників, що є причинами складних життєвих обставин, зазначено відсутність участі біологічного батька у вихованні дочки, належної допомоги та спілкування з нею. Також встановлено, що між ОСОБА_4 та чоловіком її матері ОСОБА_5 сформовані доброзичливі взаємини, а останній задовольняє потреби дітей у повному обсязі.

Відповідно до акта обстеження умов проживання від 08 квітня 2026 року, складеного за результатами обстеження місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що житлово-побутові умови сім`ї задовільні, у будинку дотримано санітарно-гігієнічних норм, приміщення забезпечене необхідними меблями та побутовою технікою. Для дітей створено належні умови для проживання, виховання та розвитку. У сім`ї сформовані доброзичливі стосунки, діти забезпечені необхідним одягом, взуттям та іншими речами відповідно до віку.

Згідно з висновком комісії з питань захисту прав дитини Крижопільської селищної ради від 07 травня 2026 року № 32, затвердженим рішенням виконавчого комітету Крижопільської селищної ради від 22 травня 2026 року № 184, комісія вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У висновку зазначено, що батьки дитини проживають окремо з 2021 року, а відповідач з дочкою не спілкується, не цікавиться її здоров`ям, участі у вихованні не бере та матеріально її не утримує.

Під час обстеження умов проживання встановлено, що ОСОБА_4 проживає разом із матір`ю, її чоловіком та двома їхніми спільними дітьми. Для проживання та розвитку дитини створені належні умови: будинок облаштований необхідними меблями та технікою, дівчинка має окрему кімнату, місце для сну та навчання, одяг і взуття відповідно до віку та сезону. Відповідно до акта оцінки потреб сім`ї матір задовольняє потреби дитини у повному обсязі, у сім`ї сформовані доброзичливі взаємини.

Комісією також враховано наявність у відповідача заборгованості зі сплати аліментів, яка станом на березень 2026 року становила 128 493,43 грн, а також те, що він відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Стрижавська виправна колонія (№ 81)».

З огляду на встановлені обставини комісія дійшла висновку, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дочки, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, у зв`язку із чим визнала доцільним позбавлення його батьківських прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, а також піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з частинами першою, другою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

За змістом частини першої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання, а також зазнає інших установлених законом правових наслідків.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) зазначено, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Такі фактори, як незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, відсутність спілкування з нею в необхідному обсязі, невиявлення інтересу до її внутрішнього світу та інші прояви неналежного виконання батьківських обов`язків, можуть оцінюватися як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який спричиняє істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і за наявності вини у їхніх діях.

Верховний Суд також послідовно виходить із того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу та застосовується лише у виняткових випадках за наявності достатніх і переконливих доказів необхідності такого втручання у сімейні відносини.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Пунктами 1, 3 статті 9 Конвенції передбачено необхідність забезпечення того, щоб дитина не розлучалася зі своїми батьками всупереч їх бажанню, крім випадків, коли таке розлучення є необхідним у найкращих інтересах дитини, а також право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з ними, крім випадків, коли це суперечить її найкращим інтересам.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» наголосив на необхідності забезпечення справедливої рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, при цьому особлива увага має приділятися найважливішим інтересам дитини.

Таким чином, вирішуючи питання про позбавлення батьківських прав, суд має встановити не лише факт неналежного виконання батьком певних обов`язків щодо дитини, а й те, чи є така поведінка винною та свідомою, чи свідчить вона про стале небажання виконувати батьківські обов`язки та чи є позбавлення батьківських прав необхідним і пропорційним заходом, який відповідає найкращим інтересам дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце тоді, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкуються з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не цікавляться її життям та здоров`ям. Визначальним при цьому є свідоме нехтування батьківськими обов`язками.

Оцінюючи встановлені у цій справі обставини в їх сукупності, суд ураховує, що відповідач протягом тривалого часу фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дочки. Із часу припинення спільного проживання з позивачкою, коли дитині було близько двох місяців, він не виявляв належного інтересу до її життя, не брав участі у вихованні, не спілкувався з нею, не цікавився станом її здоров`я та розвитком, матеріальної допомоги добровільно не надавав. Наявність значної заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 128 493,43 грн додатково характеризує ставлення відповідача до виконання обов`язку з утримання дитини, хоча сама по собі така заборгованість не є достатньою підставою для позбавлення батьківських прав.

Суд ураховує, що на цей час ОСОБА_2 відбуває покарання у виді позбавлення волі, у зв`язку з чим його можливості щодо особистого спілкування з дитиною та безпосередньої участі у її вихованні об`єктивно обмежені. Водночас ця обставина не спростовує свідомого ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, оскільки така його поведінка мала місце задовго до позбавлення волі та була триваючою. Перебуваючи на волі, відповідач також не підтримував зв`язку з дочкою, не виявляв ініціативи щодо спілкування з нею та не брав участі у її житті. Доказів того, що позивачка перешкоджала відповідачу у спілкуванні з дочкою чи участі в її вихованні, суду не надано, відповідач на існування таких перешкод під час розгляду справи не посилався.

Поведінка відповідача під час розгляду справи також узгоджується з установленими судом обставинами його тривалого самоусунення від життя дитини. У судовому засіданні ОСОБА_2 визнав позов, не заперечував проти позбавлення його батьківських прав. Надаючи пояснення, відповідач не зміг назвати дату народження своєї дочки, що у сукупності з іншими доказами у справі свідчить про відсутність у нього протягом тривалого часу реального інтересу до життя дитини та обізнаності про обставини, які її стосуються.

При цьому суд не розцінює саме по собі визнання відповідачем позову як самостійну підставу для позбавлення його батьківських прав, оскільки волевиявлення батька не може підміняти встановлені законом підстави для застосування такого заходу. Однак така позиція відповідача підлягає оцінці у сукупності з його попередньою тривалою поведінкою щодо дитини.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2025 року у справі № 147/277/24 (провадження № 61-17253св24). У цій справі Верховний Суд урахував, що біологічний батько протягом близько п`яти років не спілкувався з дочкою та не виявляв інтересу до неї, що призвело до розриву психоемоційних зв`язків між ними, не виконував встановлений органом опіки та піклування графік спілкування з дитиною та не мав наміру надалі виконувати батьківські обов`язки. Водночас дитина адаптувалася до відносин у сім`ї з новим чоловіком матері, якого називала батьком, який займався її вихованням та утриманням і мав намір її усиновити. Оцінивши зазначені обставини у сукупності, Верховний Суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 164 СК України підстав для позбавлення батька батьківських прав з огляду на його свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дочки.

Судом встановлено, що дочка сторін ОСОБА_4 тривалий час проживає разом із матір`ю, її чоловіком ОСОБА_5 та їхніми спільними дітьми. З матеріалів справи вбачається, що для дитини створені належні умови проживання та розвитку, її потреби задовольняються у повному обсязі, а між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сформувалися доброзичливі сімейні відносини. За поясненнями позивачки, дитина сприймає його як батька, а ОСОБА_5 має намір удочерити ОСОБА_4 .

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать не про тимчасове невиконання відповідачем окремих батьківських обов`язків, зумовлене його перебуванням у місцях позбавлення волі, а про тривале, послідовне та свідоме самоусунення від виховання дочки, яке мало місце ще до його засудження та продовжується до цього часу.

З огляду на тривалість такої поведінки, фактичну відсутність спілкування, невиконання відповідачем обов`язків щодо виховання й утримання дитини, його позицію під час судового розгляду, а також сформоване стабільне сімейне середовище, у якому на цей час виховується дочка сторін, суд доходить висновку, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відповідає найкращим інтересам дитини та є пропорційним установленим обставинам заходом.

Суд також бере до уваги висновок комісії з питань захисту прав дитини Крижопільської селищної ради від 07 травня 2026 року № 32, затверджений рішенням виконавчого комітету Крижопільської селищної ради від 22 травня 2026 року № 184, яким визнано доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору. Суд може не погодитися з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам дитини.

Підстав для відхилення висновку органу опіки та піклування у цій справі суд не встановив, оскільки викладені у ньому обставини узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, які у своїй сукупності підтверджують тривале ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, зокрема те, що він не бере участі у вихованні та житті дочки, не спілкується з нею та не забезпечує її належного матеріального утримання.

При цьому така поведінка відповідача мала місце ще до його засудження, а тому перебування ОСОБА_2 в установі виконання покарань не спростовує встановленого судом факту його свідомого самоусунення від виконання батьківських обов`язків.

Суд ураховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який тягне істотні правові наслідки як для батька, так і для дитини, а тому може бути застосований лише за наявності достатніх і переконливих підстав.

Разом із тим установлені у цій справі обставини не дають підстав вважати, що збереження за відповідачем батьківських прав сприятиме відновленню його участі у житті дочки. Під час розгляду справи ОСОБА_2 не виявив зацікавленості у збереженні та відновленні стосунків із дитиною, визнав позов, не заперечував проти позбавлення його батьківських прав та не висловив наміру після звільнення з місць позбавлення волі брати участь у вихованні дочки, спілкуватися з нею чи іншим чином виконувати свої батьківські обов`язки. Установлене судом ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків не є наслідком його засудження, оскільки відповідач не цікавився дочкою, не спілкувався з нею та не брав участі у її вихованні ще до позбавлення волі.

Отже, у цій справі відсутні обставини, які давали б суду підстави вважати достатнім менш суворий захід у виді попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини. Тривалість свідомого самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків у поєднанні з його поведінкою та позицією під час розгляду справи не свідчить про намір змінити своє ставлення до дочки та відновити сімейний зв`язок із нею. За таких обставин суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав є виправданим та відповідає найкращим інтересам дитини, а тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов задоволено, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України понесені позивачкою витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164, 166 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Орган опіки та піклування Крижопільської селищної ради, місцезнаходження: вул. Героїв України, 59, селище Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325940.

Тульчинська окружна прокуратура Вінницької області, місцезнаходження: Вінницька область, м. Тульчин, вул. Ростислава Покиньчереди, 14.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя: