Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №133/4866/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/4866/25

13.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Дем`янової Ж.М.,

з участю секретаря Лакійчук Ю.В.,

розглянувши в м. Козятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 25.12.2025 надійшла позовна заява від ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст вимог позовної заяви

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 19.08.2024 укладено кредитний договір № 150524 на суму 5 556,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису db64de60. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав та 19.08.2024 перерахував кредитні кошти на банківську картку відповідача, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Між первісним кредитором та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 06.02.2025 укладено договір факторингу № 06022025, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 1 від 06.02.2025 до Договору факторингу № 06022025 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 06.02.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору загальна сума заборгованості перед позивачем на момент подання позовної заяви становить 10 213,90 грн, яка складається з: 5 556,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 4 256,90 грн заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом та 401,00 грн заборгованості за комісією. Заборгованість за штрафними санкціями відсутня.

Дана сума заборгованості підтверджується, зокрема, випискою з особового рахунку за період з 06.02.2025 по 01.11.2025.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі, а саме судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Процедура судового розгляду

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.03.2026 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено порядок та строки подання сторонами заяв по суті справи.

Крім того, зазначеною ухвалою витребувано у банку-емітента АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо зарахування на банківську картку відповідача кредитних коштів за кредитним договором, а також виписку про рух коштів по відповідному картковому рахунку за період, необхідний для розгляду справи.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

До суду 27.04.2026 року надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду від 16.03.2026 року, якою підтверджено факт зарахування кредитних коштів на рахунок (банківську картку) відповідача. До відповіді банком також долучено виписку по рахунку, яка підтверджує рух коштів та зарахування кредитних коштів, наданих первісним кредитором за кредитним договором № 150524 від 19.08.2024 року.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач був належним чином повідомленою про розгляд справи, на його адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Фіксація судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що 19.08.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 150524 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису db64de60.

Умовами кредитного договору визначено розмір кредиту, строк кредитування, порядок його повернення, розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, а також розмір комісії.

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор 19.08.2024 року здійснив перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , яку останній зазначив під час оформлення кредиту. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується випискою з даними про транзакції, щодо зарахування коштів в сумі 4000,32 грн на карту позичальника.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.03.2026 року у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано інформацію щодо зарахування кредитних коштів на банківську картку відповідача та виписку про рух коштів по відповідному рахунку.

За даним кредитним договором відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 150524 від 19.08.2024 року становить 10 213,90 грн, яка складається з: 5 556,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 4 256,90 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом та 401,00 грн заборгованості за комісією. Заборгованість за штрафними санкціями відсутня.

Наведений розмір заборгованості також підтверджується випискою з особового рахунку за період з 06.02.2025 року по 01.11.2025 року та детальним розрахунком заборгованості, долученими до матеріалів справи.

Між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 06.02.2025 року укладено договір факторингу № 06022025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 150524 від 19.08.2024 року.

Пунктом 2.1 договору факторингу № 06022025 встановлено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог та акта приймання-передачі реєстру.

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 1 від 06.02.2025 року до договору факторингу № 06022025 та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 06.02.2025 року до позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 150524 від 19.08.2024 року.

Факт передачі права вимоги підтверджується також платіжною інструкцією щодо перерахування позивачем грошових коштів первісному кредитору за договором факторингу.

Згідно з долученим до матеріалів справи витягом із Реєстру боржників, який є невід`ємною частиною договору факторингу, заборгованість відповідача за кредитним договором № 150524 від 19.08.2024 року становить 10 213,90 грн, з яких 5 556,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 4 256,90 грн — заборгованість за процентами та 401,00 грн — заборгованість за комісією.

Сума заборгованості відповідачем не погашена.

Отже, судом встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані з укладенням кредитного договору, отриманням відповідачем кредитних коштів у визначеному договором розмірі, виникненням у нього обов`язку щодо їх повернення та сплати процентів і комісії за користування кредитом, а також переходом права вимоги за вказаним зобов`язанням від первісного кредитора до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вже було встановлено судом, кредитні договори у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, який були надіслані на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Оцінюючи встановлені у справі фактичні обставини та надані сторонами докази у їх сукупності, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог закону. Укладений між сторонами кредитний договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 1048, 1049, 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі та порядку, визначених договором.

Судом встановлено, що 19.08.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 150524 у формі електронного документа із застосуванням електронного підпису db64de60.

Факт укладення кредитного договору та погодження відповідачем його умов підтверджується матеріалами справи, а саме: кредитним договором № 150524 від 19.08.2024 року, підписаним відповідачем за допомогою електронного підпису db64de60; індивідуальною частиною кредитного договору; паспортом споживчого кредиту; правилами надання фінансових послуг, що є невід`ємною частиною договору; а також іншими матеріалами справи, які підтверджують факт волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору та погодження його істотних умов.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів. При цьому на виконання ухвали суду від 16.03.2026 року до суду 27.04.2026 року надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», якою підтверджено факт зарахування коштів на рахунок відповідача, а також долучено виписку по рахунку.

Отже, факт отримання відповідачем кредитних коштів знайшов своє підтвердження належними та допустимими доказами.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд не може погодитися з розрахунком позивача в повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача 5 556,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 4 256,90 грн заборгованості за процентами та 401,00 грн заборгованості за комісією.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору частина суми, визначеної кредитодавцем як загальний розмір кредиту, була спрямована на погашення комісії за надання кредиту. При цьому фактично на рахунок відповідача було зараховано лише грошові кошти, які надійшли в його розпорядження.

Таким чином, сума у розмірі 1 555,68 грн, яка була врахована позивачем у складі заборгованості за тілом кредиту та фактично спрямована на погашення комісії, не може бути повторно стягнута з відповідача як тіло кредиту.

За своєю правовою природою тіло кредиту становлять саме кошти, які були фактично надані позичальнику у його розпорядження та підлягають поверненню кредитодавцю. Натомість комісія є окремим платежем, який не може одночасно включатися до тіла кредиту та стягуватися як окрема складова заборгованості.

З огляду на викладене, із заявленої позивачем суми заборгованості за тілом кредиту 5 556,00 грн підлягає виключенню 1 555,68 грн, які були враховані як кредитна заборгованість, однак фактично були спрямовані на погашення комісії.

Отже, заборгованість за тілом кредиту, яка може бути стягнута з відповідача, становить 4 000,32 грн.

Крім того, суд не знаходить правових підстав для стягнення з відповідача 401,00 грн заборгованості за комісією.

Відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають проценти, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника та третіх осіб. При цьому встановлення платежів, які не є послугою у розумінні закону, не допускається.

Саме по собі передбачення у кредитному договорі обов`язку споживача сплачувати комісію не є достатньою підставою для її стягнення. Кредитодавець повинен довести, що така комісія є платою саме за окрему послугу, яка фактично надавалася споживачу та має самостійну споживчу цінність.

У даному випадку позивачем не доведено, що за комісію в розмірі 401,00 грн відповідачу надавалися будь-які окремі додаткові послуги. Зміст наданих доказів свідчить про те, що зазначена комісія пов`язана безпосередньо з наданням та обслуговуванням кредиту.

Враховуючи наведене, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 401,00 грн задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд виходить із того, що відповідач, укладаючи кредитний договір, погодився з його умовами, у тому числі з розміром процентної ставки та строком кредитування.

Разом із тим, проценти можуть нараховуватися лише на фактично отриману відповідачем суму кредиту та в межах строку, протягом якого відповідно до умов договору кредитодавець мав право нараховувати такі проценти.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 4 256,90 грн процентів, суд перевіряє їх розрахунок виходячи з фактично отриманої відповідачем суми кредитних коштів та умов кредитного договору.

З огляду на встановлені судом обставини та надані докази, вимога позивача про стягнення процентів підлягає задоволенню в межах фактично нарахованої та підтвердженої заборгованості, яка становить 4 256,90 грн.

При цьому суд враховує, що позивачем не заявлено до стягнення заборгованості за штрафними санкціями, а тому питання їх стягнення судом не вирішується.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 000,32 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 4 256,90 грн, а всього 8 257,22 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 1 555,68 грн, які були враховані позивачем у складі заборгованості за тілом кредиту та фактично спрямовані на погашення комісії, а також 401,00 грн заборгованості за комісією слід відмовити.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути 8 257,22 грн заборгованості за кредитним договором № 150524 від 19.08.2024 року, а саме:

-4 000,32 грн - заборгованість за тілом кредиту;

-4 256,90 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 1 555,68 грн, які були враховані позивачем у складі заборгованості за тілом кредиту та фактично спрямовані на погашення комісії, а також 401,00 грн заборгованості за комісією - відмовити.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві зазначено про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7 000,00 грн.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, які задоволено на суму 8 257,22 грн із заявлених 10 213,90 грн, що становить 80,84 % від заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 5 659,01 грн.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Оскільки позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі, пропорційному до задоволення позовних вимог, а саме 1 958,34 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягають стягненню судові витрати, а саме 1 958,34 грн судового збору та 5 659,01 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 11, 202, 207, 509, 525, 526, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1055, 1077 Цивільного кодексу України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263–265, 280–282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 150524 від 19.08.2024 року в розмірі 8 257 (вісім тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 22 копійки, з яких:

?4 000 (чотири тисячі) гривень 32 копійки - заборгованість за тілом кредиту;

?4 256 (чотири тисячі двісті п`ятдесят шість) гривень 90 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 958 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 659 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять) гривень 01 копійка.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення 1 555 (однієї тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 68 копійок заборгованості за тілом кредиту та 401 (чотириста одну) гривню 00 копійок заборгованості за комісією - відмовити.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ", ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА