Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №149/3176/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №149/3176/25

13.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

секретаря судового засідання – Лакійчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.04.2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», найменування якого в подальшому змінено на ТОВ «ІННОВА НОВА», та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про надання грошових коштів у позику №7664450425.

Позивач зазначає, що Договір позики разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 року, складають єдиний договір, яким визначені всі його істотні умови, а відповідач до укладення договору була попередньо ознайомлена із зазначеними Правилами. Договір укладено у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та з урахуванням положень статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу позику у розмірі 6000,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти у погоджений договором строк та сплатити проценти за користування позикою. Строк кредитування визначено 360 днів, а метою отримання кредиту зазначено споживчі (особисті) потреби.

Основними умовами договору передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, а також процентну ставку 0,87 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується починаючи зі 181-го календарного дня від дати укладення договору до закінчення строку його дії або до дня фактичного повернення всієї суми кредиту. Комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого кредиту.

Позивач вказує, що відповідач погодилася з умовами договору та підписала його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підтвердження укладення договору позивачем надано докази направлення на номер телефону відповідача одноразового ідентифікатора для підписання договору позики та паспорта споживчого кредиту. Зазначені одноразові ідентифікатори також містяться у договорі позики та паспорті споживчого кредиту після їх підписання сторонами.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн шляхом грошового переказу з використанням реквізитів платіжної картки, зазначеної відповідачем під час укладення договору. Факт перерахування коштів, за твердженням позивача, підтверджується довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім» за вих.№ 7/15650 від 18.09.2025.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Договором позики виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, тоді як відповідач умови договору належним чином не виконала, суму позики не повернула та проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача станом на дату підготовки позовної заяви становить 26820,00 грн, з яких: 6000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 8820,00 грн – заборгованість за процентами; 12000,00 грн – сукупна сума пені, нарахована за порушення відповідачем зобов`язань за договором. Проценти, за твердженням позивача, нараховані по 26.09.2025 року включно.

Позивач також зазначає, що відповідно до умов договору за порушення строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше 15 % від суми простроченого платежу.

Посилаючись на положення статей 525, 526, 530, 610, 626, 628, 1049, 1050 ЦК України, а також умови Договору позики, позивач вважає свої вимоги обґрунтованими та просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику №7664450425 від 02.04.2024 року в розмірі 26820,00 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Відомостей про заперечення відповідача проти позову або її позицію щодо заявлених позовних вимог у наданих матеріалах справи не міститься.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02.10.2025 цивільну справу направлено за підсудністю до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Крім того, зазначеною ухвалою суду витребувано у банку-емітента АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо того, чи емітувалася на ім`я відповідача платіжна картка, а також виписку про рух коштів за відповідним рахунком.

До суду 25.12.2025 року до суду надійшла відповідь на ухвалу про витребування доказів від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якої підтверджено факт емітування платіжної картки на ім`я відповідача. До відповіді також долучено виписку про рух коштів за відповідним рахунком, з якої вбачається зарахування на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 6000,00 грн.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на його адресу направлявся рекомендований лист за зареєстрованим місцем проживання, який відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було вручено 24.09.2026.

Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 02.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», найменування якого в подальшому змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА», та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №7664450425 в електронній формі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач пройшла процедуру ідентифікації та підписала Договір позики шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підтвердження укладення договору позивачем надано доказ направлення одноразового ідентифікатора на фінансовий номер телефону відповідача, а також примірники Договору позики та паспорта споживчого кредиту, в яких зазначено відповідний одноразовий ідентифікатор.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Договір позики укладений сторонами в електронній формі відповідно до вимог чинного законодавства та є належною правовою підставою виникнення цивільних прав та обов`язків сторін.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання та перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 6 000,00 грн.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім» за вих.№ 7/15650 від 18.09.2025.

Крім того, ухвалою суду про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано інформацію щодо емітування на ім`я відповідача платіжної картки та виписку про рух коштів за відповідним рахунком.

До суду 25.12.2025 року надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ухвалу про витребування доказів, відповідно до якої підтверджено факт емітування платіжної картки на ім`я відповідача. До відповіді також долучено виписку про рух коштів за відповідним рахунком, з якої вбачається зарахування на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн.

Зазначені докази у сукупності підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Водночас відповідач своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість за Договором позики.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Договором про надання грошових коштів у позику №7664450425 від 02.04.2024 року становить 26 820,00 грн, з яких:

?6 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту;

?8 820,00 грн – заборгованість за процентами;

?12 000,00 грн – заборгованість за пенею;

?0,00 грн – заборгованість за комісією.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору, за якими позивач виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів, а відповідач, отримавши кредит, зобов`язана повернути його у встановлений договором строк та сплатити передбачені договором платежі.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що факт укладення Договору позики, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн та невиконання нею зобов`язань щодо повернення кредиту і сплати процентів підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Окрім того, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини між кредиторами, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит, в тому числі (ст. 3 Закону) передбачено права кредитодавця стягувати з позичальника комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 02.04.2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику №7664450425 у формі електронного документа. У подальшому найменування ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» змінено на ТОВ «ІННОВА НОВА».

Відповідно до умов Договору позики відповідачу надано кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 360 днів. За користування кредитом передбачено сплату процентів за фіксованою процентною ставкою: 1 % за кожен день користування кредитом, а починаючи зі 181-го календарного дня з дати укладення договору – 0,87 % за кожен день користування кредитом до закінчення строку дії договору або до дня фактичного повернення всієї суми кредиту.

На підтвердження факту укладення Договору позики позивачем надано його примірник, Правила надання споживчих кредитів, паспорт споживчого кредиту, а також докази направлення відповідачу одноразового ідентифікатора та його використання для підписання договору.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення сторонами Договору позики в електронній формі та погодження відповідачем його істотних умов.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підтверджується довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім», відповідно до якої відповідачу перераховано кредитні кошти у розмірі 6 000,00 грн на платіжну картку, реквізити якої були зазначені відповідачем під час укладення договору.

Крім того, ухвалою суду про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано інформацію щодо емітування на ім`я відповідача платіжної картки та виписку про рух коштів за відповідним рахунком.

До суду 25.12.2025 року надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ухвалу про витребування доказів, відповідно до якої підтверджено факт емітування платіжної картки на ім`я відповідача. До відповіді також долучено виписку про рух коштів за відповідним рахунком, з якої вбачається зарахування на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн.

Зазначені докази у сукупності підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів, а тому позивач довів факт належного виконання ним своїх зобов`язань за Договором позики.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Разом із тим відповідач належного виконання своїх договірних зобов`язань не забезпечила, кредитні кошти у встановленому договором порядку не повернула та проценти за користування кредитом не сплатила. Доказів погашення заборгованості у повному обсязі або в іншому розмірі, ніж зазначено позивачем, матеріали справи не містять.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 26 820,00 грн, з яких 6 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 8 820,00 грн – заборгованість за процентами та 12 000,00 грн – заборгованість за пенею.

Оцінюючи розрахунок заборгованості, суд виходить із того, що нарахування процентів має здійснюватися відповідно до погоджених сторонами умов Договору позики та з урахуванням фактичного строку користування кредитними коштами. Наданий позивачем розрахунок у частині заборгованості за тілом кредиту та процентами містить відомості про суму основного боргу, періоди та розмір нарахованих процентів і узгоджується з умовами укладеного договору.

Разом із тим суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас суд враховує спеціальне правове регулювання, встановлене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Крім того, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані за прострочення виконання грошових зобов`язань за такими договорами з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX, підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначене правове регулювання спрямоване на захист позичальників від нарахування та стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань у період дії воєнного стану.

Судом встановлено, що Договір про надання грошових коштів у позику №7664450425 укладено 02.04.2024 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану. Нарахована позивачем пеня у розмірі 12 000,00 грн є неустойкою за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором позики.

Отже, з огляду на пряму норму пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільняється від обов`язку сплати пені за прострочення виконання зобов`язань за вказаним договором у період дії воєнного стану, а тому нарахована позивачем пеня не підлягає стягненню.

При цьому зазначене положення закону не звільняє відповідача від виконання основного грошового зобов`язання та не припиняє її обов`язку повернути отриману суму кредиту і сплатити проценти за користування кредитними коштами. Відповідальність у вигляді пені та обов`язок сплатити проценти за користування кредитом мають різну правову природу: проценти є платою за користування кредитними коштами, тоді як пеня є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 8 820,00 грн заборгованості за процентами є обґрунтованими та підтверджуються належними і допустимими доказами.

Водночас вимога про стягнення 12 000,00 грн пені задоволенню не підлягає, оскільки її стягнення суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Доказів належного виконання Договору позики, повного чи часткового погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами, а також доказів, які б спростовували факт отримання кредитних коштів або правильність відповідного розрахунку, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІННОВА НОВА» підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику №7664450425 від 02.04.2024 року у загальному розмірі 14 820,00 грн, з яких 6 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 8 820,00 грн – заборгованість за процентами.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 12 000,00 грн пені слід відмовити.

Розподіл судових витрат у справі

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 26 820,00 грн, з яких судом задоволено позовні вимоги на суму 14 820,00 грн, що становить 55,26 % від заявленої суми позову.

При поданні позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 1 338,17 грн (2 422,40 грн ? 55,26 %).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. При визначенні розміру витрат суд враховує, зокрема, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, необхідний для їх виконання, та співмірність витрат із ціною позову.

З огляду на часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу також підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 55,26 % витрат на професійну правничу допомогу, що становить 2 763,00 грн (5 000,00 грн ? 55,26 %).

Таким чином, загальний розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 4 101,17 грн, з яких 1 338,17 грн – судовий збір та 2 763,00 грн – витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 525, 526, 549, 551, 610, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику №7664450425 від 02 квітня 2024 року в розмірі 14 820 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок, з яких:

?6 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту;

?8 820,00 грн – заборгованість за процентами.

У задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення 12 000,00 грн пені – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» 1 338,17 грн (одну тисячу триста тридцять вісім гривень 17 копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» 2 763,00 грн (дві тисячі сімсот шістдесят три гривні 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, оф. 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА