Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №133/4556/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №133/4556/25

Суддя: Дем'янова Ж. М.

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/4556/25

13.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого – судді Дем`янової Ж.М.

за участі секретаря судового засідання – Лакійчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 02.12.2025 надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» зазначено про те, що 16.05.2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою електронних засобів зв`язку було укладено Кредитний договір № 94136520.

Вказаний Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 6 300,00 грн, а відповідач – повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та виконати інші зобов`язання на умовах і в строки, визначені договором.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок позичальника, що підтверджується платіжним документом.

Водночас відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконала, кредитні кошти та нараховані за користування ними проценти у повному обсязі не повернула.

За розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 43 281,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 6 300,00 грн; прострочена заборгованість за процентами – 33 831,00 грн; заборгованість за комісією за видачу кредиту – 0,00 грн; заборгованість за штрафами – 3 150,00 грн.

Позивач також зазначає, що з метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23635569/36 від 04.11.2025 року, однак заборгованість відповідачем не погашена.

Посилаючись на положення статей 525, 526, 610, 615, 626, 627, 629, 1054 ЦК України, Закон України «Про електронну комерцію» та умови Кредитного договору, позивач вважає свої вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 94136520 від 16.05.2024 року в розмірі 43 281,00 грн, а також судові витрати, зокрема 2 422,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог суду не подала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача у поданій позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

До суду 18.05.2026 надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підримують в повному обсязі, не заперечують щодо винесення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, відзиву чи інших заяв не подав. На поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 16.05.2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний Кредитний договір № 94136520.

Згідно з умовами Кредитного договору № 94136520 ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» зобов`язалася надати відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 6 300,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та у строки, визначені Кредитним договором.

Вказаний Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується наданою позивачем довідкою про ідентифікацію.

Судом встановлено, що відповідно до умов Кредитного договору договір набув чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, обумовлені договором, виникли з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок відповідача та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 300,00 грн шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок позичальника. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується наданим позивачем інформативним повідомленням ТОВ «ФК» Контрактовий дім» за вих. № 7/16846 від 21.10.2025 на користь відповідача, номер замовлення - 018f823b-e2da728f-aeb8- cbd4081090c8.

Водночас відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитом, процентами та штрафними санкціями.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 94136520 загальний розмір заборгованості відповідача становить 43 281,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 6 300,00 грн; прострочена заборгованість за процентами – 33 831,00 грн; заборгованість за комісією за видачу кредиту – 0,00 грн; заборгованість за штрафами – 3 150,00 грн.

Судом також встановлено, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23635569/36 від 04.11.2025 року. Доказів погашення відповідачем заявленої заборгованості або належного виконання нею умов Кредитного договору матеріали справи не містять.

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини, пов`язані з укладенням електронного Кредитного договору, отриманням відповідачем грошових коштів у розмірі 6 300,00 грн та виникненням у неї обов`язку повернути отриманий кредит, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі. Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.05.2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний Кредитний договір № 94136520.

Вказаний Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується наданою позивачем довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» зобов`язалося надати відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 6 300,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором зобов`язання у встановлені договором строки.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 300,00 грн шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок позичальника. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується інформативним повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» вих. № 7/16846 від 21.10.2025 року щодо здійснення переказу коштів на користь відповідача, номер замовлення – 018f823b-e2da728f-aeb8-cbd4081090c8.Таким чином, факт укладення Кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів суд вважає доведеним належними та допустимими доказами.

Водночас відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість за основною сумою кредиту, процентами та заявленими позивачем штрафними санкціями.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 94136520 загальний розмір заборгованості становить 43 281,00 грн, з яких: 6 300,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 33 831,00 грн – прострочена заборгованість за процентами; 0,00 грн – заборгованість за комісією; 3 150,00 грн – заборгованість за штрафами.

Вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов Кредитного договору, суд виходить із того, що укладення договору, факт отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання нею належним чином договірних зобов`язань підтверджені наданими у справі доказами.

Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, з моменту отримання кредитних коштів у відповідача виник обов`язок повернути отриману суму кредиту та сплатити проценти за користування нею відповідно до погоджених сторонами умов Кредитного договору.

Суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості та вважає доведеним факт наявності у відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 6 300,00 грн, оскільки зазначена сума відповідає розміру фактично наданого кредиту, факт отримання якого підтверджений платіжним документом, а доказів його повернення відповідачем матеріали справи не містять.

Щодо заборгованості за процентами в розмірі 33 831,00 грн суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а їх розмір і порядок одержання встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, за умови підтвердження розрахунком періоду та порядку нарахування процентів, а також їх відповідності умовам укладеного сторонами Кредитного договору, заборгованість за процентами є складовою грошового зобов`язання відповідача та підлягає стягненню.

Надані позивачем докази свідчать про те, що відповідач не виконала взяті на себе за Кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати належних платежів. Відповідач доказів погашення заборгованості, її іншого розміру або неправильності здійсненого позивачем розрахунку суду не надала.

Разом з тим позивач просить стягнути з відповідача 3 150,00 грн штрафу за порушення умов Кредитного договору.

Оцінюючи зазначену вимогу, суд враховує спеціальні норми законодавства, які регулюють відповідальність споживача за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у відповідний період споживач звільняється від відповідальності за таке прострочення, у тому числі від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором за прострочення виконання зобов`язань. Нараховані за відповідний період неустойка та інші платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Крім того, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором на період дії воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування.

Оскільки кредитний договір між сторонами укладено 16.05.2024 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, а заявлений до стягнення штраф є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, правові підстави для його стягнення за наявності відповідного прострочення у період дії зазначених законодавчих обмежень відсутні.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3 150,00 грн задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що положення статті 625 ЦК України не є підставою для автоматичного стягнення будь-яких платежів, заявлених кредитодавцем за прострочення, а відповідальність позичальника має визначатися з урахуванням спеціальних норм законодавства про споживче кредитування та положень ЦК України, чинних на відповідний період.

Судом також враховано, що відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог не подала, доказів на спростування факту укладення Кредитного договору, отримання кредитних коштів, неналежного виконання договірних зобов`язань, погашення заборгованості або неправильності здійсненого позивачем розрахунку суду не надала.

Таким чином, суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення Кредитного договору № 94136520 від 16.05.2024 року, отримання відповідачем кредитних коштів та неналежного виконання нею зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» підлягають частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 94136520 від 16.05.2024 року в розмірі 40 131,00 грн, з яких:

-6 300,00 грн – заборгованість за основною сумою кредиту;

-33 831,00 грн – заборгованість за процентами.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 3 150,00 грн штрафу слід відмовити.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Оскільки позов ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлена позивачем сума заборгованості становить 43 281,00 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 40 131,00 грн.

Таким чином, задоволено 92,72 % позовних вимог.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 246,10 грн (2 422,40 грн ? 92,72 %).

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, суд враховує положення частин другої – п`ятої статті 137 та частини першої статті 141 ЦПК України, відповідно до яких такі витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням обґрунтованості, співмірності та документального підтвердження відповідних витрат.

З огляду на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині позовних вимог, що становить 7 417,60 грн (8 000,00 грн ? 92,72 %).

Таким чином, загальний розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 9 663,70 грн, з яких 2 246,10 грн – судовий збір та 7 417,60 грн – витрати на професійну правничу допомогу.

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909) заборгованість за Кредитним договором № 94136520 від 16 травня 2024 року в розмірі 40 131 (сорок тисяч сто тридцять одна) гривня 00 копійок, з яких:

-6 300,00 грн – заборгованість за основною сумою кредиту;

-33 831,00 грн – заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909) 2 246 (дві тисячі двісті сорок шість) гривень 10 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909) 7 417 (сім тисяч чотириста сімнадцять) гривень 60 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс», код ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79000, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua