Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №132/629/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/629/26

Провадження № 2/132/780/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

09 жовтня 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого – судді Карнауха Н.П.,

при секретарі судового засідання Лисюк О.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівці Хмільницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», поданим в його інтересах представником за довіреністю – Балюхом Євгеном Олександровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача.

Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначив, що 02.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») та відповідачем укладено кредитний договір № 02.08.2025-100000516, відповідно до умов якого відповідачеві надано кредит у розмірі 6 000,00 грн, строком на 140 днів.

Відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємними частинами якої є заявка кредитного договору № 02.08.2025-100000516, з якою він попередньо ознайомився, та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 02.08.2025-100000516, шляхом її підписання електронним підписом.

Відповідно до умов кредитного договору № 02.08.2025-100000516 від 02.08.2025 відповідачу надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 02.08.2025; сума кредиту – 6 000 грн.; строк, на який надається кредит – 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту – 19.12.2025; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту строку договору передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання; процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту («Комісія»; економічна сутність – плата за надання кредиту) – 20% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Проценти (економічна сутність – плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Згідно із п. 3.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (ї) (якщо комісія (ії) встановлена (і) договором).

Пунктом 3.2 встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08ХХ-ХХХХ-2846.

Згідно із п. 4.3 договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1 договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Відповідно до договору від 02.08.2025 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 6000 грн.

Натомість, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 26 460 грн, що складається із основного боргу (тіло кредиту) в розмірі 6 000 грн, заборгованості за процентами – 8 400 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) – 1 200 грн та відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України, - 10 860 грн.

Також у позовній заяві ТОВ «Споживчий центр» міститься вимога стягнути з відповідача 2 662,40 грн сплаченого судового збору.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв та клопотань суду не подано.

В позовній заяві ТОВ «Споживчий центр» міститься клопотання розглянути справу в порядку спрощеного провадження без участі позивача та його представника.

Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не подано.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Представник позивача 26.02.2026 засобами підсистеми «Електронний суд» звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 .

За результатами перевірки цієї позовної заяви на відповідність вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України ухвалою судді від 03.03.2026 залишено позовну заяву без руху.

На виконання вимог цієї ухвали 12.03.2026 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 17.03.2026 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено учасникам справи такі строки для подання заяв по суті справи: відповідачу – для подання відзиву на позов – не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; відповідачу – для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження – не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; позивачу – для подання відповіді на відзив – не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву на позов; відповідачу – для подання заперечень на відповідь на відзив – не пізніше 5 днів з дня отримання відповіді на відзив на позов.

Вказану ухвалу для відома надіслано позивачу і його представнику до їх електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», а також на їх електронні адреси, зазначені у позовній заяві.

Згідно із відомостями, які містяться в картці руху документу підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», копію вказаної ухвали про відкриття провадження у справі доставлено 22.03.2026 до відповідних електронних кабінетів позивача та його представника. Згідно із довідками про доставку електронних листів цю ухвалу 20.03.2026 доставлено до електронних скриньок позивача і його представника.

Положеннями ч. 7 ст. 14 ЦПК України встановлено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом надсилалась зазначена ухвала про відкриття провадження у справі на адресу відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , однак, до суду 06.04.2026 повернувся конверт із відміткою АТ «Укрпошта»: «Адресат відсутній».

Враховуючи обставини, встановлені після відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 07.04.2026 постановлено у цій справі здійснити перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16:00 год. 29.04.2026 у приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області

Сторони у справі в судове засідання, призначене на 16:00 год. 29.04.2026, не з`явились, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Балюх Є.О. разом із позовною заявою подав клопотання розглянути цивільну справу за цим позовом без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Виклик відповідача ОСОБА_1 із зазначенням інформації про місце, дату і час судового засідання здійснювався шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження у справі, ухвали про здійснення переходу до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судової повістки за зареєстрованим її місцем проживання. Додатково виклик відповідача здійснювався шляхом публікації оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-порталі Судова влада України. Відповідне поштове відправлення на ім`я відповідача повернулось на адресу суду 20.04.2026 із відміткою: «Адресат відсутній».

У зв`язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про причини її неявки розгляд справи відкладено на 15:15 год. 15.05.2026, 16:00 год. 11.08.2026 та 15:15 год. 09.10.2026.

Сторони в ці судові засідання не з`явилися. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідні поштові відправлення на ім`я відповідача із судовими повістками про виклик у ці судові засідання повернулись до суду із відмітками АТ «Укрпошта»: «Адресат відсутній». Додатково виклик відповідача здійснювався шляхом публікації оголошень про його виклик до суду на офіційному веб-порталі Судова влада України

Згідно із ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

В зв`язку з неявкою сторін в судові засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Судом через неявку відповідача, що повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання ним відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, 09.10.2026 постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-281 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 02.08.2025 між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) № 02.08.2025-100000516, що підтверджується прийняттям пропозиції про укладення електронного кредитного договору (оферти), невід`ємними частинами якої є заявка про укладення кредитного договору № 02.08.2025-100000516 від 02.08.2025, з якою відповідач ознайомилася під час укладення договору, а також відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 02.08.2025-100000516 від 02.08.2025, які сформовані на сайті кредитора та підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом (а.с. 13-18).

Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 02.08.2025-100000516 від 02.08.2025 пройшла ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку України.

З договору вбачається, що за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (ї). Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор. Кредит надається позичальнику на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту та сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту – кредитна лінія; строк, на який надається кредит та дата повернення (виплати) кредиту, встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору (п.п. 3.1-3.3.8 пропозиції).

Відповідно до положень п.п. 4.1, 4.3-4.4 пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на банківський рахунок споживача. Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу – день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються у порядку, встановленому договором. Комісії нараховуються у порядку, встановленому договором.

Отже, відповідачу було надано кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 02.08.2025; сума кредиту – 6 000 грн.; строк, на який надається кредит – 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту – 19.12.2025; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту строку договору передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання; процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту («Комісія»; економічна сутність – плата за надання кредиту) – 20% від суми кредиту та дорівнює 1 200 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Проценти (економічна сутність – плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Згідно із положеннями п. 15 заявки про укладення кредитного договору сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору - “проценти річних”). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 60 грн, за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 60 грн.

ТОВ «Споживчий центр» було виконано зобов`язання за кредитним договором, ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти на її банківський рахунок, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції ВСП «Фінансовий світ» від 02.08.2025 (а.с. 24).

Згідно із довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 02.08.2025-100000516 від 02.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 26 340 грн, що складається із основного боргу (тіло кредиту) в розмірі 6 000 грн, заборгованості за процентами – 8 400 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) – 1 200 грн та неустойки в розмірі 10 740 грн (а.с. 20).

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за вказаним договором.

V. Норми права, що регулюють спірні правовідносини, та оцінка суду.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно із положеннями абзацу 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до п.п. 1, 6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Отже, підписання договору відповідачем електронним підписом, що було узгоджене сторонами, відповідає вимогам чинного законодавства України, є аналогом власноручного підпису.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору № 02.08.2025-100000516 від 02.08.2025 своєчасно і в повному обсязі не виконала, борг за кредитом не сплатила. Таким чином відповідачем були порушені вимоги ЦК України та умови договору, через що виникла заборгованість за кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Слід зауважити, що відповідач відзиву на позовну заяву та контррозрахунку заборгованості не надала, доказів на спростування обставин, зазначених у позові, суду не долучила.

Аналіз досліджених судом доказів, наданих позивачем, які є належними, допустимими та достатніми, свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог на предмет існування заборгованості відповідача перед позивачем та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором, розмір якої встановлений судом, яка в частині заборгованості по тілу кредиту, процентах за користування кредитом, комісією, пов`язаною з наданням кредиту, підлягає стягненню з відповідача.

Водночас суд критично оцінює розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача по зазначеному вище договору в частині заборгованості за відсотками, нарахованими за ст. 625 ЦК України, в розмірі 10 860 грн з таких підстав.

Положеннями п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Позивач у позовній заяві вказує, що, як на його думку, є колізія в законодавстві - положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не відповідають Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким виключено пункт 6.1. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», який передбачав, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Водночас, на переконання суду, суперечностей між цими правовими актами немає. Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та Закон України «Про споживче кредитування», на противагу твердженням позивача, не містять приписів про те, що кредиторам в період введення в Україні воєнного стану дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про правотворчу діяльність» норми Цивільного кодексу України як кодифікованого закону в ієрархії нормативно-правових актів превалюють над положеннями законів, що розвивають положення цього кодексу у відповідній сфері.

Поряд з цим, позивачем ТОВ «Споживчий центр» заявлено позовну вимогу стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в сумі 26 460 грн, що складається із основного боргу (тіло кредиту) в розмірі 6 000 грн, заборгованості за процентами – 8 400 грн, комісії (повязаної з наданням кредиту) – 1 200 грн та відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України, - 10 860 грн.

Однак, згідно із долученою до позовної заяви довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 02.08.2025-100000516 від 02.08.2025 загальну суму заборгованості ОСОБА_1 вказано в іншому розмірі – 26 340 грн, яка, зокрема, включає неустойку в розмірі 10 740 грн (а.с. 20).

Водночас у позовній заяві ТОВ «Споживчий центр» міститься вимога стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, в розмірі 10 860 грн.

Разом з тим, позивачем не надано суду розрахунку заборгованості в частині відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України.

Додана до позовної заяви довідка-розрахунок заборгованості містить дані про заборгованість відповідача за неустойкою в іншому розмірі – 10 740 грн.

Однак, положеннями кредитного договору № 02.08.2025-100000516 від 02.08.2025, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, стягнення неустойки не передбачено. При цьому, позивачем не надано суду доказів вчинення відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочину з відповідачем щодо забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором у виді неустойки.

Враховуючи наведене, згідно із положеннями ст. 79 ЦПК України долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідача в частині заборгованості за неустойкою не може бути взятий до уваги судом як достовірний.

Беручи до уваги те, що на підставі кредитного договору № 02.08.2025-100000516 від 02.08.2025 відсотки за ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано в період дії воєнного стану в України, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказані суми підлягали списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про їх стягнення є неправомірною.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення договору та законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 02.08.2025-100000516 від 02.08.2025 в розмірі 15 600 грн, що складається із основного боргу (тіло кредиту) в розмірі 6 000 грн, заборгованості за процентами – 8 400 грн та комісії (пов`язаної з наданням кредиту) – 1 200 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 569, 67 грн, виходячи з обрахунку: 15 600 грн (розмір задоволеного позову) х 2 662,40 грн (розмір сплаченого позивачем судового збору): 26 460 грн (ціна пред`явленого позову).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 141, 259, 263-265, 279, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) суму заборгованості за кредитним договором № 02.08.2025-100000516 від 02.08.2025 у розмірі 15 600 (п`ятнадцять тисяч шістсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 569 (одна тисяча п`ятсот шістдесят дев`ять) грн 67 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09.10.2026.

Суддя Н.П. Карнаух