Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №514/967/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_________________________________________________________________________

Справа №514/967/26

Провадження по справі № 2-а/514/67/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді - Кравченко П.А.,

при секретарі - Мельниченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду (с-ще Бессарабське) у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Китаєва О.А. звернувся із зазначеним позовом до Тарутинського районного суду Одеської області.

Свої позовні вимоги обґрунтовує, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , категорія обліку - військовозобов`язаний, відстрочка до 01.08.2026, тип відстрочки - відстрочка від мобілізації до (01.08.2026), доглядає за тяжко хворим членом сім`ї, перебуває на обліку - ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), пройшов ВЛК 20.04.2026, номер протоколу ВЛК НОМЕР_2 , постанова ВЛК - придатний; Номер в реєстрі Оберіг 150420264021704000001 ВОС 999097, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву. Вказана інформація підтверджується також розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та електронними військовообліковими документами за різні періоди. У кінці 2022 року пройшов ВЛК за результатами якої визнаний за станом здоров`я придатним до військової служби і не має обов`язку проходити ВЛК відповідно до пункту 63 Порядку проведення призову під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету міністрів №560. Ця норма прямо передбачає, що військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову не завершився, на ВЛК не направляються, за винятком випадків добровільного бажання мобілізації або укладення контракту. Позивач доглядає за своєю матір`ю важкохворою (саме за цієї підстави має відстрочку - висновок ЛКК відносно матері позивача надаю. Позивачу у мобільний додаток «Резерв +» надійшло сповіщення з повідомленням що він перебуває у розшуку. 22.04.2026 року позивач у неробочий час отримав таке ж повідомлення вже у неробочий час, що підтверджується інформацією з розділу сповіщення у мобільному додатку Резерв+. Звертаю увагу суду, що позивач жодних повісток від ІНФОРМАЦІЯ_4 не отримував, ні через уповноважених осіб військового обліку органів місцевого самоврядування. І навіть більше - відповідачем не направлялися та не вручалися такі повістки. Позивач проживає за місцем своєї реєстрації та доглядає за матір`ю. У розділі сповіщенні жодного повідомлення про надіслання повісток до поштового відділення зв`язку. У судовому засіданні позивач надасть телефон для огляду розділу сповіщень з мобільного додатку Резерв+. У цей же день звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 та повідомили, що для зняття з розшуку на нього мають скласти протокол №1575 від 22.04.2026 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з формулюванням що не з`явився по повістці. У Постанові зазначене формулювання що «відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1575 від 22.04.2026, складеного начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 капітаном ОСОБА_2 , громадянин ОСОБА_3 будучи військовозобов`язаним та належним чином оповіщений про виклик до другого відділу болградського районного центру комплектування та соціальної підтримки, в порушення абз.8 п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до якого громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці в вищезазначений термін до вказаного відділу не з`явився, чим скоїв правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. 29.04.2026 позивач о 09.00 годині з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 на розгляд адміністративної справи за протоколом, однак його навіть не впустили до відділу, сказали їдьте до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оспорювана постанова не була вручена відповідачем ні нарочно у ІНФОРМАЦІЯ_4 ні поштовим відправленням Укрпоштою, а отримана позивачем після отримання повідомлення в мобільному додатку Дія про відкриття виконавчого провадження 26.05.2026 о 17:57 годині і шляхом входу до Автоматизованої системи виконавчих проваджень через онлайн доступ через офіційний сайт Міністерства юстиції України https://asvpweb.minjust.gov.ua/ дізнався про надходження постанови №1575 від 29.04.2026 на примусове виконання, що підтверджується Інформацією про виконавче провадження про ВП 81093210 відкритого 26.05.2026.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи без його участі. На позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судовому розгляді справи не взяв, про час, день та місце розгляду повідомлений належним чином (що підтверджується довідкою про доставку електронного документу). Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) визначають певні особливості розгляду термінових адміністративних справ, до категорії яких відносяться провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (параграф 2 глави 11 розділу ІІ КАСУ, ст. 286 КАСУ) .

Відповідно до норм статті 268 КАСУ, які врегульовують питання особливостей повідомлення учасників про дату, час та місце розгляду у такій категорії справ, неприбуття у судове засідання учасника справи повідомленого шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Ураховуючи, що учасники справи були належним чином повідомленні про її розгляд в суді, а також встановлені процесуальним нормами обмежені строки розгляду такої категорії справ (ч.1 статті 286 КАСУ), суд дійшов висновку про можливість її розгляду без участі відповідача.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , категорія обліку - військовозобов`язаний, відстрочка до 01.08.2026, тип відстрочки - відстрочка від мобілізації до (01.08.2026), доглядає за тяжко хворим членом сім`ї, перебуває на обліку - ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), пройшов ВЛК 20.04.2026, номер протоколу ВЛК НОМЕР_2 , постанова ВЛК - придатний; Номер в реєстрі Оберіг 150420264021704000001 ВОС 999097, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву. Вказана інформація підтверджується також розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та електронними військовообліковими документами за різні періоди. У кінці 2022 року пройшов ВЛК за результатами якої визнаний за станом здоров`я придатним до військової служби і не має обов`язку проходити ВЛК відповідно до пункту 63 Порядку проведення призову під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету міністрів №560. Ця норма прямо передбачає, що військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову не завершився, на ВЛК не направляються, за винятком випадків добровільного бажання мобілізації або укладення контракту. Позивач доглядає за своєю матір`ю важкохворою (саме за цієї підстави має відстрочку - висновок ЛКК відносно матері позивача надаю. Позивачу у мобільний додаток «Резерв +» надійшло сповіщення з повідомленням що він перебуває у розшуку. 22.04.2026 року позивач у неробочий час отримав таке ж повідомлення вже у неробочий час, що підтверджується інформацією з розділу сповіщення у мобільному додатку Резерв+. Звертаю увагу суду, що позивач жодних повісток від ІНФОРМАЦІЯ_4 не отримував, ні через уповноважених осіб військового обліку органів місцевого самоврядування. І навіть більше - відповідачем не направлялися та не вручалися такі повістки. Позивач проживає за місцем своєї реєстрації та доглядає за матір`ю. У розділі сповіщенні жодного повідомлення про надіслання повісток до поштового відділення зв`язку. У судовому засіданні позивач надасть телефон для огляду розділу сповіщень з мобільного додатку Резерв+. У цей же день звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 та повідомили, що для зняття з розшуку на нього мають скласти протокол №1575 від 22.04.2026 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з формулюванням що не з`явився по повістці. У Постанові зазначене формулювання що «відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1575 від 22.04.2026, складеного начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 капітаном ОСОБА_2 , громадянин ОСОБА_3 будучи військовозобов`язаним та належним чином оповіщений про виклик до другого відділу болградського районного центру комплектування та соціальної підтримки, в порушення абз.8 п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до якого громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці в вищезазначений термін до вказаного відділу не з`явився, чим скоїв правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.. 29.04.2026 позивач о 09.00 годині з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 на розгляд адміністративної справи за протоколом, однак його навіть не впустили до відділу, сказали їдьте до ІНФОРМАЦІЯ_4 Оспорювана постанова не була вручена відповідачем ні нарочно у ІНФОРМАЦІЯ_4 ні поштовим відправленням Укрпоштою, а отримана позивачем після отримання повідомлення в мобільному додатку Дія про відкриття виконавчого провадження 26.05.2026 о 17:57 годині і шляхом входу до Автоматизованої системи виконавчих проваджень через онлайн доступ через офіційний сайт Міністерства юстиції України https://asvpweb.minjust.gov.ua/ дізнався про надходження постанови №1575 від 29.04.2026 на примусове виконання, що підтверджується Інформацією про виконавче провадження про ВП 81093210 відкритого 26.05.2026.

За змістом ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно абзацу 1 частини 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Також абз.3 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до положень п.2 ч.1 до д.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р. призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року (набрав чинності 18 травня 2024 року) було внесено зміни до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме передбачено, що: 1) військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження; 2) у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Згідно п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що рекомендовані листи з позначками "Повістка ТЦК", "Вручити особисто" підлягають врученню особисто адресатам.

Відповідачем не доведено розгляд справи про адміністративне правопорушення з участю ОСОБА_1 або його неявку без поважних причин, в зв`язку з чим право приймати участь при розгляді справи, право на подання заперечень, пояснень, право скористуватися правової допомогою ОСОБА_1 порушене. В зв`язку з чим суд вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП незаконною та такою що підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

З наведеного слідує, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 532 грн 48 коп.

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 532 грн 48 коп.

Відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає таку допомогу. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги ( в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2010 № 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010 № 37246/04).

Представник позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір № 29/2026 про надання правничої допомоги від 02.06.2026; акт наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 02 червня 2026 №29/2026; квитанцію на суму 9000,00 грн.

Вказані докази підтверджують факт понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 9000 грн.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Керуючи ст.ст.210,247,268,284,289,292,293КУпАП,ст.ст.2,9,77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову від 29 квітня 2026 року №1575 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_4 про накладення на ОСОБА_1 на підставі частини 3 статті 210 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 532 гривні 48 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу 9000 тисяч гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення та складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.09.2026 року.

Суддя П.А. Кравченко