Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №523/12149/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/12149/26

Номер провадження 3/523/2473/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р.Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 24.05.2026 року близько 21 год 59 хв керувала транспортним засобом – електросамокатом «JET», державний реєстраційний номер відсутній, по проспекту Князя Володимира Великого, біля буд.107 у м.Одеса з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовилась, чим порушила п.2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р., № 1306, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, шляхом направлення судової повістки на адресу, вказану в протоколі, а також шляхом надіслання судового виклику у виді СМС-повідомення на телефон, вказаний в протоколі. Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.

Суд враховує позицію Верховного Суду України, викладено в постанові у справі №0870/8014/12 від 15.05.2019 року, згідно якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленою про направлення протоколу на розгляд до суду, не з`явилася, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є.

Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковою, а тому суддя вважає, що з метою розгляду справи у розумні строки, справу необхідно розглянути за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів.

Обставини встановлені суддею підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1№674656 від 24.05.2026р. (а.с.1), довідкою про не отримування особою посвідчення водія від УПП ДПП НПУ (а.с.3), довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення від УПП ДПП НПУ(а.с.4), заявою на отримання судової повістки за допомогою СМС-повідомлення, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.6) відеозаписом з ПВР №471474,471434 (а.с.7).

Відповідно до п.2Постанови Пленуму Верховного Суду України за №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №18 від 19.12.2008 року, при розгляді адміністративних справ, зокремаст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема,ст.121 КУпАП, п.1.10Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №13-06 (далі -ПДРУкраїни).

Статтею 121 КУпАП визначено, що під транспортними засобами, зокрема у ч. 1-4 ст. 130 КУпАП, слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер, і в вузькому - механічний транспортний засіб.

У постанові Верховного Суду по справі №127/5920/22 від 15.03.2023 року, касаційна інстанція зазначила, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Окрім того, відповідно до Закону України №2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

Тобто, вказаний електросамокат відповідно до Закону України № 2956-IX є легким персональним електричним транспортним засобом.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, давши оцінку всім обставинам по справі, суддя доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та з урахуванням характеру правопорушення, особи правопорушника, враховуючи обставини вчиненого адміністративного правопорушення, приймаючи до уваги чітко встановлене санкцією даної статті адміністративне стягнення, яке може бути застосоване, з метою виправлення правопорушника та попередження скоєння ним нових правопорушень у майбутньому, охорони прав і свобод громадян, власності, збереження життя та здоров`я учасників дорожнього руху, встановленого правопорядку, забезпечення зміцнення законності, сприяння запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного та неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав та свобод інших громадян, суддя вважає необхідним застосувати до правопорушника стягнення передбачене санкцією статті у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст.33, 34, 35 КУпАП, при накладанні стягнення враховується характер правопорушення, особу винного, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що відповідно до ст.34 КУпАП, пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддею не встановлено.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 грн 60 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 33-35, 38, 130, 268, 280, 283, 284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

За вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений до Державного бюджету не пізніше як через десять днів з дня вручення копії постанови.

У разі несплати штрафу в установлений строк, відповідно до ст. 308 КУпАП постанова надсилається для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, і стягується в подвійному розмірі.

Cтягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп, за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК в Одеській обл./Суворовський р-н/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA848999980313080149000015001; Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Суддя: