Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №523/16196/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/16196/26

Номер провадження 3/523/2957/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м.Одеси Боков О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, щодо якої відсутні відомості про працевлаштування, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно наданих матеріалів, 13.07.2026 року о 21-30 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Tesla Model Y» з д.н. « НОМЕР_1 » в м.Одеса по вул.Академіка Заболотного, 22, здійснюючи поворот ліворуч поза межами перехрестя не надала перевагу в русі автомобілю «Subaru Forester» з д/н « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_2 , змусила водія автомобіля різко гальмувати, змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створила аварійну ситуацію, чим порушила вимоги пункту 10.4 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.

В судовому засідання ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Воронков В.О. підтримали пояснення надані в письмовому вигляді, відповідно до яких просили закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення. Вказані заперечення обґрунтовані тим, що обставини викладені у протоколі не відповідають дійсності, оскільки 13.07.2026 року за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Заболотного, 22 ОСОБА_1 зупинила автомобіль «Tesla Model Y» з д.н. « НОМЕР_1 » на паркувальному місці на автостоянці супермаркету «Таврія В». Надалі близько 20-40 год., коли ОСОБА_1 зробила необхідні їй покупки та повернулася до свого автомобіля, вона побачила, що її автомобіль заблоковано іншим автомобілем «Subaru Forester» з д/н « НОМЕР_2 », при цьому, водій вказаного транспортного засобу пред`являла ОСОБА_1 претензії та лаялася нецензурною лайкою. Оскільки ОСОБА_1 не змогла залишити автостоянку через інший автомобіль, який заблокував їй виїзд, ОСОБА_1 о 20-47 год. викликала службу «102» з метою усунення їй перешкод, створений іншим водієм та можливості почати рух. Факт виклику поліції підтверджується листом ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області №3077472026 від 24.08.2026 року. Також зазначав, що співробітники поліції приїхали лише близько 21-10 год. і замість того, щоб скласти протокол щодо водія, який перекрив рух ОСОБА_1 та заблокував її автомобіль на автостоянці, вони склали протокол на ОСОБА_1 , щодо обставин, яких ніколи не було. Крім того, зазначив, що співробітники патрульної поліції по приїзду на місце виклику спілкувалися виключно із водієм автомобіля «Subaru Forester» з д/н « НОМЕР_2 », не надавши змоги ОСОБА_1 пояснити ситуацію, хоча саме вона здійснювала дзвінок до служби «102». Більш того, із змісту п.11 та п.14 протоколу вбачається, що до протоколу додаються пояснення водія ОСОБА_1 , в яких остання вказувала про вищевказані обставини, однак до суду надійшли матеріали без цих пояснень. Таким чином, вважав, що працівниками патрульної поліції було обмежено право ОСОБА_1 , щодо дачі пояснень та порушено принцип всебічності розгляду справи, не надаючи змоги останній захистити свої права.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши надані заперечення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 5 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Під час дослідження матеріалів справи, з урахуванням пояснень та наданих суду доказів учасників справи, судом встановлено, що дані викладені у протоколі ЕПР№1 №718684 від 13.07.2026 року не знайшли свого підтвердження, а саме того, що водій ОСОБА_1 створила аварійну ситуацію, що не дає підстав вважати поза розумним сумнівом, що вказана подія сталася саме з вини ОСОБА_1 та відповідно наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведене, суд вважає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 не доведеним, оскільки вони не ґрунтуються на об`єктивних даних, що є у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 221, 247, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.122 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя О.М.Боков