Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №522/19195/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/19195/26

Провадження №1-кп/522/3246/26

ВИРОК

Іменем України

9 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162510000914 від 04.08.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз: 19.03.2026 року, вироком Київського районного суду міста Одеси за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі статті 75, КК України звільненого від відбування покарання строком на 3 роки

- у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 КК України,

За участю сторін кримінального провадження:

Прокурора - ОСОБА_4 ,

Захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

Обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

2 серпня 2026 приблизно о 14-й годині 7 хвилин, ОСОБА_3 , перебував в магазині «Reserved», який розташований в торгівельному центрі «Острів» за адресою: м. Одеса, вулиця Новощіпний Ряд, 2, де випадково від інших відвідувачів магазину дізнався про те, що в загальній роздягальні магазину відвідувачка знайшла залишений іншим, невстановленим відвідувачем магазину мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», який був переданий співробітникам магазину для подальшого повернення власнику.

В цей час ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи у період воєнного стану, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, розуміючи, що його дії не усвідомлюються оточуючими, підійшов до співробітника магазину ОСОБА_6 , у якої перебував зазначений телефон марки «iPhone 15 Pro» в корпусі білого кольору (White Titanium), загальний об`єм пам`яті 256 гб., imei: НОМЕР_1 вартістю 28300 гривень, що належав ОСОБА_7 , з сім картою з номером мобільного телефону НОМЕР_2 , яка матеріальної цінності для останньої не має, та повідомив, що він є власником зазначеного телефону, після чого ОСОБА_6 віддала телефон йому.

Таким чином, ОСОБА_3 діючи таємно, повторно, заволодів вказаним мобільним телефоном, який належав ОСОБА_7 .

В подальшому, ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим майном, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 28 300 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення та пояснив суду наступне. Він перебував в магазині «Reserved», який знаходиться у ТЦ «Острів» та міряв одяг. Коли він міряв одяг то почув, що адміністрація магазину повідомила про те, що знайшли загублений телефон. В цей час, він підійшов до адміністратора та повідомив, що це його мобільний телефон та йому його видали. Після отримання вказаного телефону, він покинув магазин, направився до ломбарду, продав там телефон та отримав за нього кошти.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила суду наступне. 02.08.2026 року, вона перебувала в магазині «Reserved» у ТЦ «Острів» та приміряла одяг. Коли вона покинула магазин то помітила, що в неї нема при собі її мобільного телефону. Вона повернулась до магазину, підійшла до адміністратора та вона повідомила їй, що співробітники магазину віддали її телефон чоловіку, який до них підійшов, сказав що це він загубив телефон та вказав колір чохла. Після цього, вона викликала поліцію, було встановлено, що її мобільний телефон викрав ОСОБА_3 . Мобільний телефон та кошти за нього, їй не повернули.

Оскільки обвинувачений визнав себе винним у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, то суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ч. 3 статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дійсно мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 .

Вказанні діяння ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення та вірно кваліфіковані за статтею 185 ч.4 КК України як таємне заволодіння чужим майном, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд має підстави зробити висновок, що ОСОБА_3 дійсно винний у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 КК України та підлягає кримінальній відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

ОСОБА_3 раніше судимий, кримінальне правопорушення вчинене в період випробування.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд вважає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - щире каяття.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України суд вважає обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 - рецидив злочину.

Призначення особі, визнаній винуватою у вчиненні кримінального правопорушення відповідного покарання, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, відноситься до дискреційних повноважень суду.

Судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості і законності обраного покарання тощо.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог статті 71 КК України суд вважає необхідним до покаранням за даним вироком приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 19 березня 2026 року

Запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили суд вважає необхідним залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді застави суд вважає необхідним скасувати, заставу повернути заставодавцю.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи №1343 від 13 серпня 2026 року в сумі 458 гривень 1 копійка, згідно звіту.

Речовий доказ - оптичний носій інформації DVD-R-диск, з наявним на ньому відеозаписом з камер відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - суд вважає необхідним зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до вимог статті 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково, у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 19 березня 2026 року, остаточно визначивши ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання - з моменту затримання ОСОБА_3 .

В строк відбування покарання зарахувати строк знаходження під вартою ОСОБА_3 з 16 вересня 2026 року до 24 вересня 2026 року.

Запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави скасувати.

Заставу у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, що внесена за ОСОБА_3 , на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеської області, ЄДРПОУ 26302945, р/р

UA418201720355249001000005435 Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, згідно квитанції №3245240809 від 24.09.2026 року, на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 16.09.2026 року - повернути заставодавцю - ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи №1343 від 13 серпня 2026 року в сумі 458 гривень 1 копійка, згідно звіту.

Речовий доказ - оптичний носій інформації DVD-R-диск, з наявним на ньому відеозаписом з камер відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Одеського Апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Приморського

районного суду міста Одеси ОСОБА_1