Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №505/3078/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/3078/26

Провадження № 2-о/505/165/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.08.2026 року м.Подільськ Одеської області

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді – Павловської Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Киларь Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою, якою просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яким встановити наступні тимчасові обмеження його прав строком на 6 (шість) місяців, з наступними заборонами: перебувати в місці проживання її за адресою: АДРЕСА_2 ; вести листування, телефонні переговори з нею особисто і через третіх осіб; наближатись до будинку АДРЕСА_2 , де вона проживає.

Свою заяву обґрунтовує тим, що з квітня 2025 року по квітень 2026 року, вона та ОСОБА_2 проживали разом однією сім`єю в цивільному шлюбі у будинку АДРЕСА_3 .

Від даного шлюбу у них з ОСОБА_2 спільних дітей не має.

Останнім часом стосунки з ОСОБА_2 погіршилися, оскільки останній почав часто чинити домашнє насильство в сім`ї.

Так, 18 червня 2026 року, о 14 год. 12 хв., перебуваючи у себе в дома вона отримала від коханки свого цивільного чоловіка - ОСОБА_4 смс повідомлення зі своїм зображенням, де вона приймає душ, які їй надав ОСОБА_2 , (смс носили характер шантажу).

19 липня 2026 року, о 19 год. 10 хв., перебуваючи у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 , з`явився громадянин ОСОБА_2 , який силоміць заштовхнув її у машину і відвіз до себе додому на адресу: АДРЕСА_1 , де утримував проти її волі тривалий час, бив і не відпускав.

Також, 29 липня 2026 року їй через повідомлення рідному брату ОСОБА_5 погрожувала фізичною розправою, рідна сестра колишнього співмешканця - ОСОБА_6 , яка вимагала щоб вона забрала усі заяви з поліції у протилежному випадку вона разом із братом приїдуть до неї і змусять це зробити із застосуванням грубої фізичної сили.

За даним фактом вона була вимушена звернутись до Подільського РУП ГУНП в Одеській області.

Такі сварки трапляються досить часто, вважає що вона є особою, яка зазнала домашнє насильство, у зв`язку з чим змушена звернутись до суду.

Ухвалою суду від 13.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилась, але надала заяву, яка зареєстрована в канцелярії суду за вх.№ 15336 від 18.08.2026 року про розгляд справи у її відсутність, на заявлених вимогах наполягає та просить видати обмежувальний припис.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився але надав заяву, яка зареєстрована в канцелярії суду за вх.№ 15335 від 18.08.2026 року про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує у їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно талону-повідомлення єдиного обліку №12583 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, 18.06.2026 року о 14 год. 13 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , про те, що 18.06.2026 року о 14 год. 12 хв. за адресою АДРЕСА_2 коханка чоловіка ОСОБА_7 погрожує заявниці, надсилає смс-повідомлення та шантажує фотокартками з зображенням заявниці.

Згідно талону-повідомлення єдиного обліку №15051 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, 21.07.2026 року о 19 год. 10 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , про те, що 19.07.2026 року о 19 год. 10 хв. за адресою АДРЕСА_2 колишній співмешканець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 утримував заявницю і не відпускав її, побив заявницю.

Згідно талону-повідомлення єдиного обліку №15493 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, 29.07.2026 року о 10 год. 28 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , про те, що 29.07.2026 о 10 год. 28 хв. за адресою АДРЕСА_2 заявниці погрожує фізичною розправою ОСОБА_6 , рідна сестра колишнього співмешканця. Під час реагування на повідомлення від заявниці надійшла письмова заява, в якій вона просить прийняти міри стосовно ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).

Положеннями ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє без будь-яких винятків катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого, що висвітлюється у рішенні ЄСПЛ «A.V. v. Ukraine», №68177, «Enea v. Italy», №55182, «Idalov v. Russia», №91183.

Практика Європейського суду з прав людини у рішенні «Ireland v. the UK», наголошує на тому, що таке, що принижує гідність, поводження або покарання передбачає знущання, які мають викликати у жертви почуття страху, страждання і почуття власної неповноцінності, а також принизити її гідність.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ висловленої у рішеннях «Kudla v Poland» №92237, «Козинець проти України», №52, «Лабіта проти Італії», №120, «Чембер проти Росії», №49244, поводження є «нелюдським», якщо, крім іншого, воно було умисним, застосовувалось впродовж кількох годин поспіль і призводило або до справжніх тілесних ушкоджень, або до гострих фізичних чи душевних страждань.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. Рішення Європейського суду з прав людини «Chahal v. the UK», №145.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.24 та п. 1 ч. 1 ст.26 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Частинами 2, 3, 4 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

За пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Зокрема 06.02.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своєму рішенні в справі № 753/8626/19 зазначив «Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.»

Статтею 350-6 ЦПК України, передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Із вказаних доказів вбачається, що сварки, сутички та конфлікти між учасниками справи тривають по сьогоднішній день та на постійні основі, дії з боку ОСОБА_2 мають ознаки психологічного (образи, погрози, висловлювання нецензурними словами, залякування, тощо) та фізичного тиску, є такими, що порушують психологічну недоторканість заявниці.

Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що кривдник ОСОБА_2 систематично вчиняє психологічне насильство відносно ОСОБА_1 наявні обґрунтовані ризики вчинення ним насильства щодо заявниці, тому суд приходить до висновку про задоволення заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, встановлених ч.2 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 місяці.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4ст. 350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 350-1, 350-2, 350-5, 350-6, 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд

ВИРІШИВ

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на три місяці, яким встановити тимчасові обмеження його прав, з наступними заборонами:

- перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

- вести листування, телефонні переговори та контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- наближатись до будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повідомити про прийняте рішення Подільське районне управління поліції ГУНП в Одеській області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на профілактичний облік.

Рішення підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.В.Павловська

Повне судове рішення складено 18.08.2026 року.