Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №505/2905/22 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/2905/22

Провадження № 2/505/531/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року м.Подільськ Одеської області

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді – Павловської Г. В.

при секретарі – Киларь Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментах на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.03.2019 року по 31.07.2022 року у розмірі 140 868,40 грн. Стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2019 року по 31.07.2022 року в розмірі 140 868,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначала те, що 18.08.2007 року вона з відповідачем зареєструвала шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м.Умань Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №465.

ІНФОРМАЦІЯ_3 від даного шлюбу у них народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька ОСОБА_6 .

Згідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.12.2016 року шлюб між ними було розірвано.

Згідно виконавчого листа, виданого Уманським міськрайонним судом Черкаської області від 11.10.2016 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.07.2016 року і до повноліття дітей.

Відповідач ОСОБА_2 рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області не виконує, аліменти в повному обсязі не сплачує, внаслідок чого станом на 31.07.2022 року виникла заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 140868,40 грн., яка на сьогодні відповідачем не сплачена.

Тому вона змушена звернутись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 08.12.2025 року відкрито провадження та призначено судове засідання.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, але надала заяву, яка зареєстрована в канцелярії за вх.№ 5885 від 31.03.2026 року про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, судова повістка повернулась на адресу суду із довідкою «Укрпошти» та відміткою листоноші «Адресат не проживає».

Відзиву на позовну заяву не надсилав, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

У відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

З огляду на зазначене суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За згоди позивача справу розглянуто у порядку заочного провадження за наявними у справі письмовими доказами, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.12.2015 року, виданого повторно та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.11.2010 року.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №53482213 від 27.02.2017 року, державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській Кокот Н.В. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа 705/4836/16-ц, виданого Уманським міськрайонним судом Черкаської області 11.10.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліментів.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №21192-6 від 15.08.2022 року виконаного головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кокот Н.В. встановлено заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 31.07.2022 року у розмірі 140868,40 грн.

Станом на день розгляду справи зазначений розмір боргу по аліментам відповідачем позивачеві не було сплачено.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, неустойка (пеня) сплачується за весь час прострочення сплати аліментів.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2018 по справі №572/1762/15-ц відступив від попередніх правових позицій щодо розрахунку пені та вказав, що пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Згідно формули обрахування пені, визначеній у постанові Верховного суду від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц, вказано наступне.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця.

Відповідно до положення ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справу суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стороною позивача було надано розрахунок пені, що виникла з вини відповідача у розмірі одного відсотку від суми несплачених аліментів за весь період прострочення.

Перевіривши наданий позивачкою розрахунок пені, суд встановив, що заборгованість по пені за прострочення сплати аліментів станом на 31.07.2022 року складає - 481346,27 грн.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 року по справі №711/679/21визначив, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Враховуючи, що відповідач, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини за рішенням суду, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачує аліменти, суд вважає, що з нього на підставі ст. 196 СК України підлягає стягненню на користь позивача пеня у розмірі у розмірі заборгованості яка існувала на момент розрахунку пені - 140 868,40 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментам, суд приходить до наступного.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №21192-6 від 15.08.2022 року виконаного головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кокот Н.В. встановлено заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 31.07.2022 року у розмірі 140868,40 грн.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» і стягнення проводиться державним виконавцем відповідно до положень закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

А згідно з ч.8 цієї статті, суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

З огляду на наведене, стягнення заборгованості за аліментами у розмірі 140868,40 грн. є по своій суті повторним стягненням аліментів і така сума заборгованості має бути виплачена боржником в порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів, а заходи щодо стягнення заборгованості, яка утворилася, повинні застосовувати державні виконавці.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у частині стягнення заборгованості по аліментам у сумі 140868,40 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст. 196 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263–265,280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів – задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 140 868 (сто сорок тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Г.В.Павловська

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2026 року.