Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №504/2585/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/2585/26

Номер провадження 2/504/3552/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого-судді Сафарової А.Ф.

за участю секретаря судових засідань – Антипової Л.В.

представника позивача – адвоката Іванової Г.С. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов цивільний позов адвоката Іванової Г.С., поданий від імені та в інтересах ОСОБА_1 , за результатом якого сторона позивача просить: збільшити розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до твердої суми у розмірі 20 000, 00 грн. щомісячно; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 фактично понесені додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 22 163, 25 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 прогнозовані додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5 650, 00 грн.; стягнути з відповідача судові витрати.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.01.2024, шлюб між сторонами було розірвано.

04.12.2023, Комінтернівським районним судом Одеської області видано судовий наказ у справі № 523/11664/19 про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1 / 4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше 10 прожиткових мінімумів.

Прожитковий мінімум на дитину віком 6-18 років станом на день звернення до суду з позовом становив 3 512 грн., гарантований державою розмір аліментів на дитину відповідного віку – 1756 грн.

Сторона позивача посилається на те, що встановлений судом розмір аліментів не забезпечує задоволення базових потреб дитини, зокрема у харчуванні, лікуванні, придбанні одягу, засобів гігієни, забезпечення гармонійного та психологічного розвитку дитини.

Крім зазначеного, дитина потребує додаткового медичного догляду та лікування, що зумовлює постійне несення позивачкою додаткових витрат, пов`язаних з проходженням обстеження, лікування та створення всіх необхідних умов для розвитку та виховання дитини.

Сторона позивача зазначає, що відповідач є працездатною особою, має належний стан здоров`я, офіційно працює моряком за контрактами на іноземних суднах, отримав підвищення та отримує стабільний дохід в іноземній валюті. З огляду на характер професійної діяльності відповідача, позивач вважає його щомісячний дохід становить 4 500 доларів США. На підтвердження наявності у відповідача матеріальної можливості брати належну участь у забезпеченні спільної дитини, позивач посилається на декларацію матері відповідача, оприлюднену в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (НАЗК) яка є публічним офіційним джерелом інформації та з якої вбачається отримання декларантом протягом 2023, 2024, 2025 років матеріальної допомоги від сина на загальну суму 643 746, 00 грн.

Відповідач не має інших утриманців, не страждає на тяжкі захворювання, обставини які б обмежували її працездатність відсутні.

В обґрунтування заявленого до стягнення розміру аліментів, сторона позивача зазначає, що місячні витрати на харчування дитини можуть складати 8000 -10000 грн., грошові витрати на предмети гігієни та косметичні засоби складають приблизно 1000 грн. на місяць, витрати на придбання одягу за рік складає 76 700 грн., крім цього витрати на освітні послуги по підготовці до школи та її відвідування, медичне страхування яке може коштувати від 10 000, 00 грн. на рік, інші витрати: транспорт, мобільний зв`язок, придбання гаджетів та іграшок та власної постільної білизни.

Щодо стягнення додаткових витрат на дитину, сторона позивача обґрунтовує заявлені вимоги необхідністю несення витрат, пов`язаних з рядом діагностований станів та захворювань дитини.

Так, за період 2024-2026 рр. позивачкою самостійно було понесено витрат на медичне обслуговування та лікування дитини на загальну суму 20 666, 50 грн., що становить понад 860, 00 грн. на місяць.

Позивачка також несе витрати на розвиток, навчання та корекційну роботу з дитиною, розмір яких за період 2025-2026 рр. склав 23 660, 00 грн., що в середньому складає близько 1580, 00 грн. на місяць.

Загальний розмір понесених та підтверджених додаткових витрат на дитину складає 44 326, 50 грн. половину яких (22 163,25) позивачка просить стягнути з відповідача на її користь.

Вимогу щодо стягнення щомісячних додаткових витрат на дитину на майбутнє сторона позивача обґрунтовує тим, що стан здоров`я та розвитку дитини свідчить про те, що дитина потребує тривалого та систематичного лікування і корекційного супроводу. З урахуванням медичних висновків та фактично підтверджених витрат, позивач вважає, що орієнтовна сума на місяць буде складати 11 300, 00 грн. половину якої у розмірі 5 650, 00 грн. сторона позивача просить покласти на відповідача.

Сторона відповідача заявлені позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в їх задоволенні просила відмовити, виклавши доводи у відзиві на позовну заяву.

Позиція сторони відповідача обґрунтована тим, що на підставі судового наказу, відповідачем щомісячно виплачуються аліменти у розмірі, обрахованому державним виконавцем в частці від доходів в середньому розмірі по регіону, який становить 3 700, 00 грн. Розмір аліментів, який сплачує відповідач в якості аліментів перевищує прожитковий мінімум на дитину віком 6-18 років, встановлений в Україні.

Щодо правових підстав позовної вимоги про збільшення розміру аліментів, сторона відповідача вважає, що законодавством яке врегульовує правові відносини щодо зміни способу та зміни розміру вже стягнутих за рішенням суду аліментів, не передбачено збільшення розміру аліментів, стягнутих в частці від доходів до твердої грошової суми. Всупереч тому, що судовим наказом стягнуто аліменти у частці від доходу, а не тверду суму, позивач не просить змінити спосіб стягнення аліментів.

Щодо майнового стану, сторона відповідача зазначила, що відповідач підвищився на посаді, за останнім контрактом СОЕ № 1693740, який тривав з 30.09.2025 до 29.04.2026 він вперше працював на посаді 5-го механіка, але через відсутність досвіду роботи його заробітна плата складала 1 324 доларів США. Попередній контракт СОЕ № 1509792 за період 10.07.2024 -09.02.2025 він закрив на посаді моториста з оплатою 1691 доларів США, таким чином матеріальний стан за останній рік погіршився.

Щодо задекларованих матір`ю відповідача ОСОБА_4 розмірів матеріальних допомог від сина, відповідач пояснив, що відповідно до дат операцій, розміру сум зарахованих у валюті та деталей операцій по рахунку, протягом дії та відповідно до умов контракту № 1509792, укладеного з фірмою «MSC SHIPMANGEMENT LIMITED» на період з 10.07.2024 по 09.02.2025, на рахунок відкритий в АТК «ПриватБанк» на ім`я його матері ОСОБА_4 перераховувалась вся його заробітна плата. Після розірвання шлюбу, в 2023 році відповідач доручив роботодавцю перераховувати зароблену ним заробітну плату на рахунок, відкритий на ім`я його матері. Таким чином, з 10.07.2024 по 09.02.2025 відповідач заробляв близько 1700 доларів США на місяць та протягом 7 місяців заробив 11 900 доларів США після чого перебував у відпустці та пошуку роботи до 30.09.2025. Наступний контракт СОЕ № 1693740 було укладено зі ставкою 1 324 доларів США на місяць, таким чином твердження про покращення майнового стану після 2023 року не відповідає дійсності.

Відповідач перебуває за кордоном з 2021 року, з 2025 року до теперішнього часу перебуває в Румунії як особа яка отримує тимчасовий захист, працює моряком, отримує заробітну платню, з урахуванням тривалих відпусток, близько 800 доларів на місяць, орендує в Румунії квартиру вартістю 350 євро щомісяця, сплачує аліменти позивачці та несе щомісячні витрати на власне утримання в розмірі 400 доларів США.

З урахуванням викладеного, сторона відповідача вважає, що суду не надано жодного належного та допустимого доказу зміни матеріального стану відповідача в кращий бік як на підставу збільшення розміру аліментів до суми 20 000, 00 грн. на місяць.

Відповідач вважає, що в сумі аліментів яку позивачка просить стягнути для нормального розвитку дитини не враховано її обов`язків щодо утримання дитини.

Щодо вимог про стягнення додаткових витрат на дитину, доводи сторони відповідача зводяться до того, що перераховуючи діагностичні стани дитини та надаючи довідки про звернення з приводу лікування дитини до приватних лікарів та приватних лікарень позивачка не надає направлення сімейного лікаря, що на думку відповідача свідчить про самолікування дитини. На думку відповідача, довідки про наявність тимчасових захворювань у дитини не свідчать про наявність у дитини хронічної хвороби, яка вимагає постійного лікування та суттєвих на це витрат. Оскільки відповідач не мешкає в Україні, лікуванням вікових захворювань займається саме позивачка з якою проживає дитина. На думку відповідача, витрати на лікування та профілактику звичайних дитячих захворювань позивачка помилково відносить до додаткових витрат на утримання дитини, такі витрати відповідач вважає складовою частиною аліментів на утримання дитини. Критично відповідач відноситься також до впровадженого позивачкою розвитку дитини, з урахуванням її шестирічного віку. Підтвердження витрат позивачки на зайняття спортом та корекційні зайняття з логопедом відповідач невілює відсутністю направлень від лікарів. Витрати на індивідуальні заняття дитини в дитячому центрі, відповідач не визнає, оскільки вони не були з ним погоджені.

Відповідач зазначає, що на даний час крім фінансової участі в оздоровленні та утриманні дитини відповідач не має змоги приймати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею, оскільки позивач чинить перешкоди та повністю обмежила спілкування батька з дитиною навіть відео-зв`язком через месенджери, через що відповідач вважає свої батьківські права порушеними та має намір їх захищати в судовому порядку. Зі змісту позову стороні відповідача не зрозуміло в чому дитина талановита, та яку саме здібність позивачка розвиває у дитини. Всі понесені позивачкою витрати та заплановані нею додаткові витрати на майбутнє є складовою частиною аліментів на утримання дитини, які вже стягнуті та сплачуються відповідачем у розмірі 3 700, 00 грн. на місяць.

Сторона позивача скористалася своїм правом відповіді на відзив.

В ході судового розгляду справи представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та доводи в їх обґрунтування, просила заявлений позов задовольнити у повному обсязі, надала заяву про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач та його представник в судове засідання повторно не з`явились. Сторона відповідача надала заяву про проведення підготовчого судового засідання без їх участі, скористалася правом на відзив. З метою забезпечення участі відповідача під час судового розгляду справи по суті, судова повістка скеровувалась за адресою місця проживання відповідача та повернулась до суду без вручення з відміткою про відсутність адресата. Представник відповідача до суду не з`явився. З урахуванням обізнаності сторони відповідача про розгляд даної цивільної справи, проактивної процесуальної поведінки під час підготовчого засідання, наявності реєстрації в системі «Електронний суд», об`єктивних причин, що унеможливлюють розгляд справи через неявку сторони відповідача судом не встановлено.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши представлені сторонами докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судовим наказом Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.12.2023 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1 / 4 частини заробітку (доходу) але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.10.2023 року, до досягнення дитиною повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, на підставі судового наказу аліменти стягуються у розмірі, визначеному державним виконавцем залежно від середньої зарплати в регіоні та становлять 3700, 00 грн.

З представлених стороною позивача медичних документів вбачається, що у дитини діагностовані певні захворювання, що потребують вчасного лікування та спостереження, а саме: порушення нейророзвитку; порушення розвитку навчальних навичок, порушення мовлення та звукомови, порушення контролю емоцій, розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (висновок лікаря – невролога від 06.04.2026 клініка RINOMED); гострий аденоїдит з рекомендацією оперативного лікування аденотомії (висновок отоларинголога від 24.03.2026); двобічна поздовжня плоскостопість, вальгусна постава обох стоп (висновок ортопеда-травмотолога МЦ «Вертикаль»; порушення нейропсихологічного розвитку: мислення, мовлення та нейродинаміка не відповідають віковим нормам (висновок нейропсихолога корекційного центру «Казка»); множинний карієс та необхідність видалення тимчасових зубів (стоматологічне лікування проведено у закладах «Аврора», «Профі Джуніор», «Dental Smile»; системний лабораторний контроль.

З дитиною протягом 2025-2026 року постійно проводилась корекційна робота, дитина відвідувала індивідуальні заняття з логопедом, заняття в дитячому центрі, цирковій студії, дитина займається плаванням. Стороною позивача надано підтвердження понесених витрат на суму 23 660, 00 грн.

На підтвердження доводів сторони відповідача, суду надано та судом досліджено: дозвіл на проживання для власників тимчасового захисту на ім`я ОСОБА_6 , виданий Румунською республікою 02.09.2025; договір про працевлаштування моряка від 24.09.2025 № НОМЕР_1 , відповідно до умов якого заробітна плата згідно КТД складає 1324 доларів США; договір про працевлаштування моряка від 09.07.2024 НОМЕР_2 , заробітна плата 1691, 00 доларів США; довідку про заробітну плату надану 02.07.2026 компанією Шипменеджмент Лімітед, згідно якої моторист ОСОБА_6 був працевлаштований як член екіпажу на борту судна MSC Brunella у період з липня 2024 по червень 2025 року, щомісячна заробітна плата складала 1724 доларів США.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов`язок матері і батька. Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У §54 рішення Європейського суду з прав людини від 07грудня 2006року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№2) від 27 листопада 1992року, № 250,ст.35-36,§ 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі статтями 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до положень ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд враховує висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 152/100/18 провадження 61-40460 св 18, згідно якого частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Ураховуючи наведене, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у відповідача інших дітей, непрацездатних батьків, підтвердженні надходження та витрати відповідача, суд приходить до висновку про фінансову спроможність відповідача утримувати свого малолітнього сина без прив`язки до встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньої заробітної плати по регіону, оскільки заробітна плата відповідача значно вище середньої заробітної плати по Україні.

Позивач надала належні, достатні та допустимі докази на підтвердження факту порушення прав дитини на її належне утримання, оскільки розмір сплачуваних відповідачем аліментів у розмірі 3700, 00 грн. є недостатнім для утримання та розвитку дитини з урахуванням його індивідуальних особливостей.

За результатом розгляду заявлених позовних вимог, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачкою витрат на професійну правову допомогу суду наданий Договір про надання правничої допомоги № 27/04/2026 від 27.04.2026, відповідно до п. 3.1 якого за надання правової допомоги у цивільних правовідносинах клієнт у особі Шиндор І.М. сплачує адвокату у особі Іванової Г.С. гонорар в розмірі 40 000, 00 грн. Проведення оплати послуг підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру № 27/04/26-1 від 27.04.2026.

Ухвалою суду від 19.06.2026відкрито провадження по справі з її розглядом за правилами загального позовного провадження, з урахуванням наявності клопотань сторони позивача про витребування доказів та заявленого предмету позову.

На виконання ухвали суду від 10.06.2026 про залишення позову без руху, представником позивача було надано підтвердження звернення з адвокатськими запитами до головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, що свідчить про проведення адвокатом роботи по збору доказів на підтвердження обґрунтованості доводів. Представник позивача приймав участь в судових засіданнях, реалізував право відповіді на відзив, звертався до суду з клопотаннями. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розмір гонорару, визначений позивачкою та її адвокатом не є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 82, 247, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.180-182, 185, 192 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину – задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до твердої грошової суми у розмірі 20 000, 00 грн. щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 , фактично понесені додаткові витрати на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 22 163, 25 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 , прогнозовані додаткові витрати на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 5 650,00грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 40 000, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_5 судовий збір на користь держави в розмірі 3993,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.15 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя : Сафарова А. Ф.