Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №504/1881/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/1881/25

Номер провадження 2/504/1157/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Вінської Н.В.,

секретаря судового засідання Коцар А.М.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в селищі Доброслав за цивільну справу за позовом Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Одеський обласний центр зайнятості в особі директора Коренєв М. вернувся до Доброславського районного суд Одеської області із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти, що були виплачені ОСОБА_2 як допомога по безробіттю за період з 08.05.2024 року по 09.08.2024 року у розмірі 20 841 грн. 92 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування пред`явленого позову позивач зазначає, що 07 травня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

07.05.2024 року на підставі поданої заяви про надання (поновлення) статусу безробітного її було зареєстровано в центрі зайнятості відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI, Наказом №НТ240507. У вказаній заяві ОСОБА_2 зазначила, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно.

Також, на підставі заяви про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю від 07.05.2024 року, відповідно до ч.1,3,4 ст.22, ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року №1533-III (із змінами), Наказом від 08.05.2024 року №НТ240508 їй було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 06.08.2024 №НТ240806 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю на підставі п.3 (3) Розділ VIII прикінцеві положення ЗУПЗДССВБ (воєнний стан, строк виплати ДБ не перевищує 90 к.д.).

В подальшому на підставі Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 136, Одеською філією Одеського ОЦЗ було здійснено верифікацію та моніторинг достовірності інформації, поданої ОСОБА_2 під час реєстрації. В результаті обміну інформації між Одеською філією Одеського ОЦЗ та Приватним підприємством «ТАВРІЯ ПЛЮС» (далі- ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», згідно даних про особу з ДРЗДСС встановлено дані про перебування громадянки ОСОБА_2 під час знаходження на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітної в цивільно-правових відносинах з «ТАВРІЯ ПЛЮС». Засобами електронного зв`язку інспектором кадрів «ТАВРІЯ ПЛЮС» надано копію наказу про працевлаштування від 17.04.2024 №412 та звільнення від 08.05.2024 №479.

З огляду на те, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, факт працевлаштування ОСОБА_2 в ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» мав юридичне значення та значно впливав на умови виплати останній допомоги по безробіттю за період з 08.05.2024 по 09.08.2024, зокрема, даний факт позбавляв ОСОБА_2 права на отримання вищезазначеної допомоги.

У зв`язку вказаними обставинами, відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Міністерства ВСУ від 10.09.2024 №23492/439/620, постановок правління Пенсійного фонду України від 10.09.2024 №27-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2024 №1462/42807, з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття Одеською філією було проведено перевірку факту зайнятості безробітної ОСОБА_2 у ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» шляхом інформаційного обміну.

За результатом розслідування Одеською філією Одеського ОЦЗ було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення і виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття від 16.01.2025 року №1.

16.01.2025 року Одеським обласним центром зайнятості видано Наказ №13 про організацію повернення коштів, виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі Цимбаліст Діані з 08.05.2024 по 09.08.2024 у розмірі 20 841 грн. 92 коп. (двадцять тисяч вісімсот сорок одна гривня дев`яносто дві копійка).

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Одеською філією Одеського ОЦЗ вживалися заходи щодо відшкодування заборгованості пов`язаної із виплатою виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг ОСОБА_2 17.01.2025 року за вих.№203/01-20/08-25, було направлено лист претензію Одеської філії Одеського ОЦЗ з вимогою у добровільному порядку сплатити борг у розмірі 20 841 грн. 92 коп. (двадцять тисяч вісімсот сорок одна гривня дев`яносто дві копійка) у дев`яносто денний термін з дня отримання зазначеного листа. Однак, повідомлення про необхідність добровільного повернення незаконно отриманих коштів залишилось без належного реагування з боку відповідача. Станом на теперішній час боржником самостійно кошти не повернуто, що зумовило звернення Одеського обласного центру зайнятості до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 15.05.2025 провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

30 квітня 2026 року ухвалено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача

Відповідач в судове засідання не з`явився, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь яких заяв по суті справи суду не надавав.

Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 07 травня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітної.

Також 07 травня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості із заявою про призначення їй виплати допомоги по безробіттю.

У відповідності до додатку №2 до персональної картки №153024050700025 (а.с. 23) центром зайнятості щодо ОСОБА_2 прийнято наступні рішення:

-Наказом від 07.05.2024 року № НТ240507 відповідачу було надано статус безробітної.

-Наказом від 08.05.2024 року №НТ240508 ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю.

-06 серпня 2024 року прийнято рішення №НТ240806 про припинення виплат ОСОБА_2 допомоги по безробіттю на підставі п.3 (3) Розділ VIII прикінцеві положення ЗУПЗДССВБ (воєнний стан, строк виплати ДБ не перевищує 90 к.д.).

-09 серпня 2024 року наказом №НТ 240809 ОСОБА_2 знято із реєстрації у центрі зайнятості на підставі абзацу абзацу 3 пп. 1 п. 30 Порядку.

-16 січня 2025 року наказом №НТ 250116 повернення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

16 січня 2025 року кар`єрним радником Доброславського відділу Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості складено акт №1 розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття у відповідності до якого за результатами проведення розслідування: ОСОБА_2 була зареєстрована в центрі зайнятості, як безробітна з 07.05.2024 по 09.08.2024 року. Згідно даних про особу з ДРЗДСС виявлено факт працевлаштування до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТАВРІЯ ПЛЮС». Засобами електронного зв`язку інспектором кадрів ОСОБА_3 надано копію наказу про працевлаштування від 17.04.2024 № 412 та звільнення від 08.05.2024 № 479. Таким чином, ОСОБА_2 в період перебування в службі зайнятості працювала в ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ "ТАВРІЯ ПЛЮС" з 18.04.2024 по 10.05.2024 р.р. згідно з наказами про прийняття на роботу 17.04.2024 № 412 та звільнення № 479 від 08.05.2024р. Дані, надані особою, відповідають даним про особу з ДРЗДСС. Засобами електронного зв`язку ОСОБА_4 надано копію наказу про працевлаштування від 17.04.2024 № 412 та звільнення від 08.05.2024 № 479.

Листом від 17.01.2025 року № 203/01-20/08-25 ОСОБА_2 запропоновано повернути на рахунок центру зайнятості 20 841,92 грн. протягом протягом дев`яносто календарних днів з дня отримання повідомлення на розрахунковий рахунок Одеського обласного центру зайнятості, вказаний лист відповідачем не отриманий конверт повернувся до позивача із відміткою «За закінченням зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).

Відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зареєстровані безробітні зобов`язані: протягом трьох робочих днів інформувати кар`єрного радника про: виїзд за межі України; обставини, які є підставою для припинення реєстрації, визначені ч. 1 ст. 45 цього Закону. Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється за умов, що перелічені в ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення».

Пунктами 7, 7-1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі: невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дня, наступного за днем прийняття ним рішення про таке відвідування; не підтвердження без поважних причин будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного протягом 30 робочих днів з дня, наступного за днем останнього підтвердження (відвідування) (під час дії надзвичайного або воєнного стану, карантину, у разі виникнення надзвичайної ситуації).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон № 1533- ІІІ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 1533-ІІІ загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступу до закладу освіти на навчання з відривом від виробництва; 4) відрахування із закладу освіти; 5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку; 8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості; 9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; 11) зміни місця проживання; 12) закінчення строку їх виплати; 13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про виплату допомоги по безробіттю (крім періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб); 14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); 15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; 16) смерті безробітного.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 07.05.2024 року звернулась до позивача із заявою про надання статусу безробітної.

21.04.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану», який набув чинності 07.05.2022 року.

Зазначеним законом доповнено розділ VIII «Прикінцеві положення» п. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», зокрема абзацом 15 такого змісту «виплата допомоги по безробіттю припиняється з підстав, визначених ст. 31 цього Закону, а також у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів».

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 у день звернення із заявою про надання їй статусу безробітної була працевлаштована в ПП «Таврія Плюс» звідки була звільнена лише 10.05.2024 р.р у відповідності до наказу№ 479 від 08.05.2024 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, позивачем наведено в ході судового розгляду та підтверджено належними та допустимими доказами правомірний факт звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості в наслідок виплаченої допомоги по безробіттю. Однак відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо порушення ним умов надання допомоги по безробіттю, наявність надмірно виплаченої допомоги, а також її розмір.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач порушивши порядок надання допомоги та приховавши отриманий нею дохід із інших джерел має заборгованість перед Одеським обласним центром зайнятості на загальну суму 3139,66 гривень, яка жодними належними та допустимими доказами не спростована відповідачем, а тому підлягає стягненню на користь позивача.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За такого, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім про подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3028,00 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України Серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Одеського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ) заборгованість з виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 20 841 грн. 92 коп. (двадцять тисяч вісімсот сорок одна гривня дев`яносто дві копійки) на рахунок: Одержувач: Одеський обласний центр зайнятості Код ЄДРПОУ 03491435 p/p UA928201720355409300700706397 МФО 820172 Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ Призначення платежу: повернення заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України Серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Одеського обласного центру зайнятості(ЄДРПОУ 03491435) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя : Вінська Н. В.