Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №947/14508/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/14508/26

Провадження № 2/947/3776/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2026 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Хомінець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи

У квітні 2026 року до Київського районного суду м. Одеси з позовом звернулися ОСОБА_1 (далі також – позивач-1), ОСОБА_2 (далі також – позивач-2) до ОСОБА_3 (далі також – відповідач-1), ОСОБА_4 (далі також – відповідач-2) про зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого Першою Одеською державною нотаріальною конторою 17.11.2008 за реєстраційним номером обтяження 8198275 на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси б/н від 13.02.1998.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що вказане обтяження у виді арешту нерухоме майна накладено у 1998 році як засіб забезпечення позову відповідачів до позивача-1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Під час судового розгляду у цій справі вказаний арешт був скасований судом, натомість в подальшому відповідні дані не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що позбавляє позивачів можливості розпорядитися своїми частками в квартирі на власний розсуд.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Заяви та клопотання учасників справи

Не надходили.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 20.05.2026 справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовчі судові засідання призначалися на 04.06.2026, 29.07.2026, 02.09.2026.

Ухвалою суду від 02.09.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 06.10.2026.

У судове засідання учасники справи, належним чином повідомлені, не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Представниця позивачів просила розглянути справу за їх відсутності.

Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відтак суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд по суті за наявними матеріалами (ч. 1 ст. 223 ЦПК України) без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.04.1995 № 7050 ОСОБА_1 придбав 47/100 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Також на підставі розпорядження Управління житлово-комунального господарства виконкому ОМР від 29.01.1998, яким внесено зміни до розпорядження органу приватизації № 62383 від 11.07.1995 та у свідоцтво про право власності на житло за реєстровим № 4-8386 від 11.07.1995, ОСОБА_1 є власником 53/300 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаних документів, ОСОБА_5 (донька позивача-1) також є власником 53/300 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-826/98 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13.02.1998 у цій справі накладено арешт на 47/100 часток кв. АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

01.04.1998 у справі прийнято рішення, яке набрало законної сили 23.06.1998, у зв`язку з чим ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.08.1998 арешт знято.

На виконання рішення суду видано свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 28.10.1998, відповідно до якого 247/1200 кв. АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Після отримання зазначеного свідоцтва частка ОСОБА_1 , яка належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.1995 № 7050 зменшилася до 141/400 часток.

Наразі ОСОБА_1 є власником 127/240 часток, а ОСОБА_5 власником 53/300 часток квартири.

З метою внести відомості про належне їм нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачі звернулися до державного реєстратора нерухомого майна.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.02.2026 встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис про арешт (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 8198275, зареєстровано 17.11.2008 за № 8198275 реєстратором: Перша Одеська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: ухвала, б/н 13.02.1998, суд Київського району м. Одеси, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 .

Листом від 24.12.2025 № 1418 Київський районний суд м. Одеси повідомив, що в провадженні суду перебувала цивільна справа № 2-826/98 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності. За закінченням терміну зберігання матеріали цивільної справи знищено. Оригінал рішення у справі в архіві суду не зберігся.

Мотиви прийнятого рішення

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч. 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України ).

Відповідно до положень ст. 41 Основного Закону України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цієї статті Конституції України кореспондуються із положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ втручання держави в право на «майно» повинно відповідати критеріям правомірності втручання в право особи. Зокрема, згідно з рішенням ЄСПЛ від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність наявності в сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві».

У цій справі суд установив, що обтяження (арешт) на нерухоме майно позивачів накладено ухвалою у справі, яка закінчена розглядом по суті. Рішення у справі виконано. Відтак підстави для збереження арешту нерухомого майна наразі відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Висновки суду

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13, ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

При оцінці доказів у цивільній справі суд застосовує такий стандарт доказування як «перевага більш вагомих доказів» (баланс ймовірностей), коли висновок про існування cтверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним (переконливим), аніж протилежний. Натомість, застосування у цій справі надмірного стандарту доказування буде мати ознаку свавільності судового рішення, що може призвести до порушення права на справедливий суд.

Проаналізувавши позовну заяву та надані позивачами докази на її підтвердження у поєднанні із застосованими нормами права, враховуючи мотиви, покладені в основу рішення, суд доходить висновку, що позивачами доведено перед судом належними та допустимими доказами факт наявності безпідставного обтяження нерухомого майна позивачів, що потребує поновлення їх порушених прав.

Іншого перед судом не доведено.

Судові витрати

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зняття арешту з нерухомого майна – задовольнити.

2. Зняти обтяження у виді арешту нерухомого майна з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого Першою Одеською державною нотаріальною конторою 17.11.2008 за реєстраційним номером обтяження 8198275 на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси б/н від 13.02.1998.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення тексту повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );

Позивач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач-1: ОСОБА_3 , число, місяць та рік народження, РНОКПП невідомі, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_4 );

Відповідач-2: ОСОБА_4 , число, місяць та рік народження, РНОКПП невідомі, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_4 ).

Суддя К. А. Цирфа