Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №501/3983/23 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 12.10.2026

Справа № 501/3983/23

2/501/1101/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну черговості спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бакулін Д.О., з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на спадкування за законом після смерті його рідного брата ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в одній черзі разом зі спадкоємцями першої черги.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його рідний брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина.

Він у встановлені ст.1268, 1269 ЦК України строки звернувся до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Слаєвої Р.К. із заявою про прийняття спадщини. Однак, отримав відмову так як наявна заява про прийняття спадщини спадкоємців першої черги - дружини ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_3 .

Більш ніж десять років, що передували смерті спадкодавця, його дружина та донька з ним не проживали, перебували постійно закордоном у Німеччині, не надавали йому належної допомоги та фінансової підтримки, ніколи не навідували спадкодавця, не цікавилися його життям. Фактично шлюбні відносини були припинені більш ніж десять років тому, спільного господарства між ними не велось, жодних взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю між спадкодавцем та його дружиною не було, що зумовлює висновок про його добровільне розірвання за згодою обох сторін, проте без його офіційного оформлення.

Тоді як позивач наведені роки постійно допомагав спадкодавцю, турбувався про нього, купував продукти, ліки за потреби, разом з ним та сестрою будували садовий будинок на належній спадкодавцю земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де вони також спільно вели господарство, обробляли ділянку.

Згідно інформації з відділу реєстрації обліку осіб виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 (а.с.46,47).

На підставі ст.190 ЦПК України копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів надсилалася відповідачам в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем знаходження відповідача.

Однак, поштові відправлення повернулися до суду не врученим з відміткою відділення поштового зв`язку на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою». Дата на штампі відділення поштового зв`язку зазначена «17.11.2023» (а.с.70-71).

Відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В силу наведених вимог п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України, якими суд керується на підставі ч.1 ст.190 ЦПК України, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів є 17.11.2023.

Такі обставини свідчать про те, що відповідачі належним чином повідомлені про наявність судового провадження відносно них, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (а.с.16).

ОСОБА_1 та ОСОБА_1 приходились рідними братами, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а.с.15,17).

Після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина.

Спадкування за законом здійснюється у наступній черговості (при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування, встановлених статтею 1259 ЦК України): перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки; друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Крім позивача, спадкоємцями другої черги рідні, є рідні сестри померлого - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.94-98, 99-103).

Згідно матеріалів спадкової справи №15/2023, яка заведена після смерті ОСОБА_1 приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Слаєвою Р.К. (а.с.85-109), із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 звернулись: дружина померлого ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 , рідні сестри ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , рідний брат ОСОБА_1 .

Приватний нотаріус листом від 11.08.2023 №189/01-16 повідомив ОСОБА_1 про те, що видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно померлого неможливо, у зв`язку з тим, що є заява про прийняття спадщини спадкоємців першої черги (а.с.107 на звороті).

Згідно відповіді Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 12.12.2023 (а.с.82), ОСОБА_7 та ОСОБА_8 починаючи з 19.10.2019 періодично перетинали кордон України на тривалий період часу, останній перетин кордону на виїзд відбувся 03.03.2022.

Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , які дали присягу свідка, відповідно до яких відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом останніх 10 років не проживали зі спадкодавцем, а піклувались та доглядали спадкодавця ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 (позивач) (а.с.133-146).

З матеріалів справи судом також встановлено, що відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть №138 від ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 помер внаслідок гострої серцевої недостатності, кардіоміопатії. З Довідки про причину смерті ОСОБА_1 вбачається, що останній помер внаслідок кардіоміопатії.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_6 , вони разом з сестрою ОСОБА_5 та братом ОСОБА_1 постійно проводили час та піклувалися про ОСОБА_1 , разом будували садовий будинок на належній останньому земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно вели господарство, обробляли ділянку. ОСОБА_1 погано себе почував та потребував стороннього догляду, який йому вони забезпечували (а.с.148).

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1,2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Ч.1,2 ст.1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 .

Вирішуючи позовні вимоги про зміну черговості одержання права на спадкування, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги.

За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані(21 вересня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №524/3363/19, провадження № 61-13916св21 (ЄДРСРУ № 106454275).

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Отже, для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявності передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України підстав, необхідних для зміни черговості одержання права на спадкування.

Зокрема, матеріали справи не містять достатніх доказів того, що спадкодавець унаслідок похилого віку, тяжкої хвороби або каліцтва перебував у безпорадному стані, тобто не мав можливості самостійно забезпечувати свої життєві потреби, потребував стороннього догляду та допомоги. Також позивачем не доведено належними доказами факт здійснення нею протягом тривалого часу опіки над спадкодавцем, його матеріального забезпечення та систематичного надання іншої допомоги.

Саме по собі твердження позивача про надання допомоги спадкодавцеві, наявність між ними родинних відносин, спільне проживання чи підтримання особистих стосунків не є достатньою підставою для зміни черговості спадкування без підтвердження всієї сукупності обставин, передбачених законом.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед установленої сили, а докази підлягають оцінці щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку в сукупності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом, зокрема в постановах від 8 квітня 2024 року у справі № 766/4013/16-ц та від 26 червня 2024 року у справі № 489/8011/18, у яких наголошено на необхідності доведення сукупності юридичних фактів, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України, для зміни черговості одержання права на спадкування.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено наявності всіх передбачених законом умов для зміни черговості спадкування, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

За таких обставин у задоволенні позову про зміну черговості одержання права на спадкування слід відмовити у зв`язку з його недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про зміну черговості спадкування за законом, - відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя