Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №501/4191/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

Суд: Чорноморський міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №501/4191/26

Суддя: Яковець Є. О.

Справа № 501/4191/26

Номер провадження 3/501/920/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року, м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Яковця Є.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Середи М. Ю.,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 ,

розглянувши матеріали, що надійшли з ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області про притягнення до відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсіонера, особи з інвалідністю 2 групи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 183337 від 09 серпня 2026 року, ОСОБА_2 09 серпня 2026 року о 00:00 год, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_1 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: вчинив сварку, в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та ображав словесно.

Особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 , якому були роз`яснені його права, передбачені ст. ст. 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину не визнав та пояснив суду, що 09 серпня 2026 року о 00:00 год, перебував за місцем мешкання, з потерпілою ОСОБА_1 виникла сварка, домашнє насильство не вчиняв, в ході сварки, можливо він і висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та ображав словесно.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 , якій були роз`яснені її права, передбачені ст. ст. 59, 63 Конституції України та ст. 269 КУпАП, пояснила, що протягом 8 років вони з ОСОБА_2 були співмешканцями. Протягом останнього року відносин не підтримують, але проживають у одній квартирі. Він постійно її ображає, нецензурно висловлюється. Зокрема, 09 серпня 2026 року о 00:00 год. він також її ображав та нецензурно висловлювався на її адресу, тому вона викликала поліцію.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року N 2229-19 домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

На підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, надала суду такі докази, які були досліджені судом:

- протокол про адміністративне правопорушення, в якому викладені обставини події, речі не вилучалися, відсутні пояснення ОСОБА_2 ;

- рапорт про надходження повідомлення зі служби «102» про подію;

- заява до поліції та письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких вона просить вжити заходів до свого співмешканця ОСОБА_2 , який 09 серпня 2026 року з 00:00 до 03:00 год вчиняв скандал, кричав на неї та висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, заважав відпочивати;

- пояснення ОСОБА_2 : 09 серпня 2026 року о 00:00 год у нього виникла сварка зі співмешканкою, він пішов з дому;

- витяг з бази даних Національної поліції України щодо ОСОБА_2 ;

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Так, з диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП вбачається, що дане правопорушення відноситься до правопорушень з матеріальним складом, тобто обов`язковим є встановлення не тільки факту діяння, а й суспільно небезпечних наслідків такого діяння. В даному випадку суспільно небезпечними наслідками законодавець визначив завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, є документом, яким уповноважена особа фіксує обставини правопорушення, тому обставини викладені в ньому повинні бути підтверджені за допомогою інших доказів.

З диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП вбачається, що дане правопорушення відноситься до правопорушень з матеріальним складом, тобто обов`язковим є встановлення не тільки факту діяння, а й суспільно небезпечних наслідків такого діяння. В даному випадку суспільно небезпечними наслідками законодавець визначив завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Однак в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про настання суспільно небезпечних наслідків, визначених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, що внаслідок дій ОСОБА_2 була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 .

Потерпіла в судовому засіданні також не повідомила суду про настання наслідків від дій ОСОБА_2 у вигляді шкоди її фізичному або психічному здоров`ю.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що досліджені судом докази у їх сукупності не свідчать безсумнівно про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За таких обставин, провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua