Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №500/3802/16-ц — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/3802/16-ц

Провадження № 2/946/413/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді - Баннікової Н.В.,

за участю секретарів судового засідання – Кузьменко О.М., Зубенко Л.М., Клопот М.П.,

розглянувши у загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди: 45 020,00 грн. - у відшкодування матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. - у відшкодування моральної шкоди та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що 08.11.2015 року близько 11 год. 30 хв. на перехресті вул. Леніна з вул. Горького у м. Ізмаїл Одеської області відповідачка, керуючи автомобілем «Nissan Qaskqai», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушуючи знак переваги руху, не пропустила автомобіль «ГАЗ-33021», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , власником якого є він, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) і обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На місці ДТП було складено повідомлення про ДТП (європротокол), в якому зафіксовано схему ДТП та видимі пошкодження автомобіля «ГАЗ-33021». ОСОБА_2 визнала свою вину у вчиненні ДТП та написала розписку про настання ДТП з її вини. На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» (далі – СК), до якої 09.11.2015 року відповідачка подала заяву-повідомлення про ДТП. 15.12.2015 р. представником СК було складено акт огляду транспортного засобу «ГАЗ-33021», проте СК страхове відшкодування йому не виплатила. Ним самостійно було вжито заходи з ремонту автомобілю, за якими вартість відновлювальних робіт склала 13 020 грн., а витрати на придбання деталей, вузлів та агрегатів - 17 000 грн. Крім того, оскільки, свій автомобіль він використовував для перевезення вантажу, а саме, доставки вікон, дверей, будівельних матеріалів, , які були придбані у його магазині, він був вимушений під час ремонту його автомобілю укласти договір перевозки вантажу, загальна сума сплати за яким склала 15 000 грн. А загалом – 45 020 грн. Розмір відшкодування моральної шкоди позивач визначив виходячи з того, що він переніс душевні страждання з приводу протиправних дій відповідача, пошкодження автомобіля, неможливістю користуватись ним у період його ремонту, тривалістю та вимушеністю додаткових зусиль для відновлення своїх прав тощо.

05.09.2016 р. відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заперечення відповідно до яких просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що не отримання ним суми страхового відшкодування від СК обумовлено тільки його діями. Оскільки на наступний день після ДТП вона повідомила СК про скоєння страхового випадку. СК у свою чергу відповідно до протоколу огляду від 18.12.2015 р. визначила суму для виплати в сумі 12 000 грн., про що негайно було повідомлено позивача. Проте, позивач ніяким чином не відреагував на отримане повідомлення, заяву на виплату не подав і грошові кошти від СК не отримав. Натомість, 15.01.2016 р. уклав договір перевезення вантажів, вартість якого включає суму понесених збитків. Отже, ніби то навмисно ухилявся від отримання суми страхового відшкодування. Разом з тим, ліміт відповідальності згідно укладеному полісу, було встановлено в 50 000 грн. Вважає, що майнова відповідальність її, як відповідача може обмежуватись лише сумою франшизи в розмірі 510 грн. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди вважає необґрунтованими (а.с.67-69 т.1).

Ухвалою суду від 27.07.20216 р. до участі у справі в якості третьої особи було залучено ПАТ «СГ «ТАС».

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.11.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 45 020,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 1 000,00 грн. моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.133-137 т.1).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.01.2017 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.11.2016 року залишено без змін (а.с.164-167 т.1).

Постановою Верховного Суду від 17.04.2019 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 та рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.11.2016 року і ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23.01.2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.196-201 т 1).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.07.2019 року справу за вказаним позовом прийнято до провадження суддею Банніковою Н.В. за правилами загального провадження (а.с.208-209 т.1).

04.11.2019 р. позивач по справі подав до суду заяву про відвід головуючого Баннікової Н.В., посилаючись на те, що свого часу, ухвалою судді від 23.06.2016 р. остання визнала його заяву за таким саме позовом та такими саме вимогами неподаною та повернула заявнику, оскільки у позовній заяві, зокрема, не було викладено обставин чи було здійснено ПАТ «СГ «ТАС» страхову виплату за вказаною ДТП (а.с.247-249 т.1).

04.11.2019 р. ухвалою суду провадження по справі було зупинено для розгляду поданої заяви про відвід (а.с.254 т.1).

Ухвалою суду від 11.11.2019 р. у задоволенні заявленого відводу було відмовлено (а.с.257 т.1).

Ухвалою суду від 12.11.2019 р. провадження по справі було відновлено (а.с.259 т.1).

10.08.2020 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, виходячи з норм верховенства права, до участі у справі за заявою представника позивача в якості співвідповідача було залучено ПАТ «Страхова група «ТАС» (а.с.25 т.2).

26.08.2020 р. ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано від ПАТ «СГ «ТАС» на електронному носії фото, що долучені до акту огляду СК (а.с.74 т.2).

02.09.2020 року представник АТ «СГ «ТАС» подав до суду відзив на позовну заяву згідно якій не погоджується з вимогами позивача, оскільки СК було відмовлено у виплаті страхового відшкодування через пропуск останнім терміну подачі відповідної заяви про страхове відшкодування (а.с.78-79 т.2).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеській області від 15.10.2020 року про справі за заявою представника позивача була призначено судова автотоварознавча експертиза та зупинено провадження по справі (а.с.88-89 т.2).

19.11.2020 р. судом було отримано повідомлення про неможливість проведення експертизи (а.с.91-92 т.2).

26.11.2020 р. ухвалою суду провадження по справі було відновлено (а.с.95 т.2).

Ухвалами суду від 08.06.2021 р. було скасовано ухвалу від 15.10.2020 р. про призначення експертизи та призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі зупинено (а.с.117-118 т.2).

22.02.2022 року судом отримано висновок експерта № 21-4137 від 12.01.2022 року судової автотоварознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи № 500/3802/16-ц.

17.10.2023 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої остаточно просив стягнути з ОСОБА_2 28 142,46 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 10 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди та витрати зі сплати судового збору та витрати на надання правової правничої допомоги.

ОСОБА_2 08.01.2024 р. подала до суду заперечення на заяву про зміну розміру позовних вимог , в якій зазначила, що заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав. На момент скоєння ДТП транспортний засіб, яким вона керувала, був застрахований. Ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну за вказаним полісом складає 50 000,00 грн. Відповідно до висновку експертизи вартість ремонту перевищує вартість автомобілю. Враховуючи вартість металобрухту після ДТП та суму страхового відшкодування, яку позивач міг отримати від СК, всі витрати по понесенню матеріальної шкоди могли бути відшкодовані.

Учасники справи про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Раніше у судових засіданнях позовні вимоги представник позивача підтримував, представник відповідача ОСОБА_4 – заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.11.2015 року приблизно об 11 год. 30 хв. в м. Ізмаїлі Одеської області по вул. Леніна на перехресті з вул. Горького, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «NISSAN QASRQAI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушуючи вимоги дорожнього знаку переваги в русі, не пропустила автомобіль ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який наближався до перехрестя з лівого боку, в результаті чого сталося зіткнення та обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, про що було складено повідомлення про Дорожньо-транспортну пригоду.

Власником автомобіля ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП був ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 .

08.11.2015р. на місці ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та яка сталася з вини водія ОСОБА_2 .

Тоді ж, ОСОБА_2 , написала розписку про те, що саме вона скоїла ДТП, оскільки не поступилася дорогою.

Так, 20.04.2015 р. ОСОБА_2 був укладений договір з ПАТ «Страхова група «ТАС» обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зі строком дії з 16.05.2015 року по 15.05.2016 року, що підтверджується Полісом №АЕ/3934002 від 16.05.2015 року.

09.11.2015р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали повідомлення до правління АТ «СГ «ТАС» про дорожньо-транспортну пригоду від 08.11.2015 року.

15.12.2015 р. представником страхової компанії АТ «СГ «ТАС» було складений Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), в якому зафіксований характер пошкоджень належному ОСОБА_1 автомобіля ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_2 , отриманих в наслідок ДТП за участю застрахованого транспортного засобу.

Позивач з відповідною заявою до СК про виплату суми страхового відшкодування не звертався.

Відповідно до висновку експерта № 21-4137 від 12.01.2022 р. вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ (автотранспорту) визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження тощо, вартість матеріального збитку становить 31940,40 грн., вартість відновлювального ремонту ТЗ ГАЗ 33021 складає 33 899,72 грн.

Відповідно до Страхового Полісу №АЕ/3934002 від 16.05.2015 року ліміт відповідальності у відшкодування матеріальної шкоди складає 50 000 грн. (а.с.17 т.1)

Листом ПАТ «СГ «ТАС» № Г1400/6643 від 19.09.2019 року позивачу ОСОБА_1 повідомлено про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування та відмовлено у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі у зв`язку з перевищеним терміном подачі заяви про страхове відшкодування (а.с.30 т.2).

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч. 3 ст. 386 ЦК України).

Відносини у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним законом у застосуванні вказаних правовідносин.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про страхування» визначено, що страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до вимог ст. 37.1.4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що діяла на час існування правовідносин) передбачено відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Вимогою ст. 9.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Так, полісом № АЕ/3934002 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 30.04.2015 року визначено, що вказаним договором у ПАТ "Страхова група «ТАС» був забезпечений транспортний засіб «NISSAN QASRQAI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час керування яким 08 листопада 2015 року відповідач здійснила зіткнення з автомобілем позивача «ГАЗ 33021», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок яких він зазнав механічних пошкоджень. Вказаним полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено 50 000,00 грн. та розмір франшизи визначено 510,00 грн.

Таким чином страховий випадок повинен бути забезпечений ПАТ "СГ «ТАС" у розмірі ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну в межах розміру 50 000,00 грн.

Отже, у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити.

Що стосується вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи факт заподіяння позивачу моральної шкоди у зв`язку з пошкодженням його майна, невідшкодування винною особою шкоди добровільно, тривалості вирішення посталих перед позивачем питань тощо, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 8 000 грн.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст.141 ЦПК України (80 % щодо відшкодування моральної шкоди), що становить 440,96 грн.

Крім того, статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги та представництво інтересів від 19.05.2016 року про надання правової допомоги, розрахункової квитанції від 19.05.2016 року, відповідно до яких вартість послуг адвоката склала 1 500,00 грн. (а.с.42, 46, том 1).

Правова допомога підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам взагалі у розмірі 353,94 грн. (23,59% від 1 500,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 22, 23, 625, 979, 1122, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст.12,13,76-81,83, 95, 102, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ), грошові кошти у відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 000,00 (вісім тисяч гривень) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ), судовий збір у розмірі 440,96 (чотириста сорок гривень дев`яносто шість копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати на правову правничу допомогу у розмірі 353, 94 (триста п`ятдесят три гривні дев`яносто чотири копійки) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Рішення проголошено 12.10.2026 р.

Суддя:Н.В.Баннікова