Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №946/5955/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5955/26

Провадження № 1-кп/946/499/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000444 від 09.05.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїла Одеської області, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, який має на утриманні 6 дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що не має судимості в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , з метою незаконного збагачення та протиправного отримання грошових коштів, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, отримавши на замісній підтримувальній терапії пігулки, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, який у подальшому зберігав при собі з метою збуту.

Так, 29.05.2026 о 08 год. 45 хв., ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадон, знаходячись біля входу до наркологічного відділення КНП «Ізмаїльська міська центральна лікарня», розташованого по вул. Клушина, в м. Ізмаїлі Одеської області, незаконно збув 10 пігулок масою однієї 0,201 г, загальною масою 2,01 г, та 1 пігулку 0,510 г, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, загальна маса якого становить 0,111 г, ОСОБА_6 , який діяв на підставі постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, та отримав від останнього грошові кошти у сумі 500 грн.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України, за ознаками: незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.

II. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

«Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів -

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.»

III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, підтвердивши викладені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся, та згідно зі ст. 63 Конституції України відмовився давати показання.

Враховуючи, що всі учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд, на підставі ч. 3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), за згодою учасників кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, і погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 307 КК України – незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.

IV. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

V. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, керуючись ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.

Згідно з медичними довідками ОСОБА_4 з 02.02.2023 перебуває під наглядом лікаря-нарколога з діагнозом: «Психічно-поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності», під наглядом лікаря-психіатра не перебуває.

З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_4 не належить до осіб з інвалідністю.

Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Так, з досудової доповіді, складеної стосовно ОСОБА_4 , вбачається, що ризики вчинення ним повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

Суд також враховує, що обвинувачений має на утриманні шістьох дітей.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , дані досудової доповіді, суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 307 КК України. Суд також вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з визначенням йому іспитового строку в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Крім того, з урахуванням вказаних обставин, на думку суду, виправленню ОСОБА_4 сприятиме окрім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, також додатково покладений обов`язок, передбачений п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять в нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.07.2026 щодо ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 06.09.2026.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в ч. 1 ст. 72 КК України, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання щодо грошових коштів у сумі 500 грн, які були виділені з видатків спеціального призначення кошторису ГУНП в Одеській області для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, суд виходить з такого. Оскільки вказані грошові кошти під час досудового розслідування фізично вилучені не були у зв`язку з їх витрачанням обвинуваченим, суд, з метою відшкодування витрачених державних коштів, вважає за необхідне стягнути вказану суму безпосередньо з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_4 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/116-26/14389-НЗПРАП від 23.06.2026 у сумі 6739,04 грн.

Керуючись ст. 369-371, 373-375, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

2. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

3. На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:

?періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

?не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4. Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

5. Згідно з ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме з 13.10.2026.

6. Згідно з ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання у виді позбавлення волі строк цілодобового домашнього арешту з 09.07.2026 по 06.09.2026, виходячи з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

7. З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.06.2026 арешт, та добровільно надані ОСОБА_6 29.05.2026 в ході проведення оперативної закупки в період часу з 08:44 год. до 08:48 год. предмети: 10 (десять) пігулок білого кольору круглої форми, які упаковані у блістер із назвою «Метадон-ЗН»; 1 (одну) пігулку білого кольору круглої форми без упаковки, яку упаковано до полімерного пакету НПУ CRI 1204665 - знищити.

8. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області (для зарахування на рахунок видатків спеціального призначення кошторису ГУНП в Одеській області) грошові кошти в сумі 500 (п`ятсот) гривень, які були використані для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

9. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 6739,04 грн (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять гривень 04 коп.).

10. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

11. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

12. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

13. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1