Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №493/1746/26 — Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1746/26

Провадження № 2/493/1304/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Волошина І.С.

секретаря судового засідання Доскоч А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (надалі – ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.11.2021 року між Первісним кредитором та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 213314.

Згідно з договором кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у сумі 3000грн. на 21 день, тобто до 02.12.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,5% та комісії у розмірі 15% від суми кредиту. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань у нього утворилася заборгованість у розмірі 10275,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 1050,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 450 грн. – заборгованість за комісіями, 5775,00 грн. - заборгованість за пенею.

14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування із Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ».

19.04.2024р. між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), укладений Договір факторингу №568/ФК-24. Згідно даного Договору факторингу 19.04.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 213314 від 12.11.2021 року.

Згідно витягу із додатку до Договору факторингу сума боргу відповідача перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 10275,00 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 1050,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 450грн. – заборгованість за комісіями, 5775,00грн - заборгованість за пенею.

Оскільки відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №213314 від 12.11.2021 року у розмірі 10275,00 грн.; судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою судді від 19.08.2026 року провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але у позовній заяві просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки в електронній формі на адресу електронної пошти, в судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не подала, про поважність причин своєї неявки в судове засідання суду не повідомила.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права.

Судом встановлено, що 12.11.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 213314. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника «СL7962».

Згідно п. 1.1. Договору сума кредиту складає 3000,00 грн.

Строк дії кредиту 21 день, тобто до 02.12.2021, процентна ставка 3,5% на добу. (п. 1.2., 1.3. Договору).

Сторони погодили у п. 1.5 Договору сплату 15% від суми фінансового кредиту за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.11.2021 ОСОБА_1 згідно із підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» отримала кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який вказаний в кредитному договорі у розмірі 3000,00 грн.

На виконання ухвали суду від 19.08.2026 року про витребування доказів від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» 15.09.2026 року до суду надійшла інформація, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Згідно виписки за договором №б/н за період 12.11.2021 – 14.11.2021 було 12.11.2021 року зарахування переказу на картку у сумі 3000,00 грн.

14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування із Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підтверджується витягом із ЄДР та протоколом №13/09/2023 загальних зборів учасників ТОВ «ЗАЙМЕР».

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» станом на 12.11.2021 така заборгованість відповідача за договором № 213314 від 12.11.2021 становить 10275,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 1050,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 450 грн. – заборгованість за комісіями, 5775,00 грн. - заборгованість за пенею.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Положеннями ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

19.04.2024 ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» уклали Договір факторингу №568/ФК-24, згідно умов якого право вимоги перейшло до останнього.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №568/ФК-24 від 19.04.2024 від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 10275,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач не виконала свої зобов`язання за Кредитним договором - виникла заборгованість у розмірі 10275,00 грн., що вбачається із розрахунку заборгованості за укладеним договором №213314 від 12.11.2021 року.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Відтак судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором №213314 від 12.11.2021 року виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в розмірі 3000,00 грн. на умовах, передбачених зазначеним договором.

В порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.

Відповідачка ОСОБА_1 не спростувала належними доказами відсутність заборгованості перед позивачем, не довела факту виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема, по сплаті тіла кредиту та відсотків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконала, у передбачений в договорах строк кошти (суми позики) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основним зобов`язанням.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором кредиту №213314 від 12.11.2021 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості в розмірі 10275,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 1050,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 450 грн. – заборгованість за комісіями, 5775,00 грн. - заборгованість за пенею.

Позивач також у своєму позові просить стягнути з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Зі змісту ч.1 ст.133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції кредитового переказу коштів №213314 від 30.06.2026 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Крім того представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026 року, Додаткової угоди №213314 від 21.07.2026 року до Договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026 року, Акту надання послуг №213314 про підтвердження факту надання правової допомоги від 21.07.2026 року, розмір заявлених позивачем до стягнення витрат з відповідача складає 6000,00 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 3000,00 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК.

Крім того, суд звертає увагу, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не є позовними вимогами в розумінні вимог ст. 4 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 639, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, м. Бровари, Київська область, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за Кредитним договором № 213314 від 12.11.2021 року у розмірі 10275,00грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., а всього 15937 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.10.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, м. Бровари, Київська область, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

СУДДЯ