Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №766/16240/24 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/16240/24

Номер провадження: 22-ц/819/273/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л. А.,

суддів: Базіль Л.В.,

Радченка С.В.,

секретар Манько К.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Лиски Павла Олександровича на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 жовтня 2025 року, у складі головуючого судді Шестакової Я.В.,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діяв адвокат Мельниченко М.С., звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що ОСОБА_2 18 червня 2024 року о 17:20 год в м. Херсоні по вул. Рішельєвська, 69, керуючи транспортним засобом «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи на перехрестя з вул. Гірського з другорядної не надав переваги в русі транспортному засобу «Ford Kuga», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній, внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. п. 2.3 «б», 16.11 Правил дорожнього руху. Дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_2 , знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв?язку з грубим порушенням водієм автомобіля «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_3 вимог Правил дорожнього руху України. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 02 липня 2024 року у справі № 766/9856/24 ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Для оцінки нанесеного в результаті аварійного пошкодження автомобіля «Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_2 матеріального збитку ОСОБА_1 звернулась до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 та отримала звіт №40/22.09.24 про оцінку вартості матеріального збитку від 02 вересня 2024 року, згідно якого: вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу позивача на дату ДТП становить 146 206,13 грн, в тому числі ПДВ - 16 582,21 грн; вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на дату ДТП становить 263 983,96 грн; ринкова вартість транспортного засобу без урахування аварійних пошкоджень на дату ДТП становить 612 031,20 грн. За проведення та виготовлення звіту позивачем сплачено 4 000,00 грн.

Також представник позивача зазначає, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу відповідача була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.

У відповідності до вимог закону ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування. Пошкодження автомобіля «Ford Kuga» було визнано страховим випадком та відкрито страхову справу. 18 липня 2024 року ПАТ «НАСК «Оранта» на рахунок ОСОБА_1 перерахувало суму страхового відшкодування у розмірі 62 297,60 грн.

Позивач не погоджується із сумою страхового відшкодування, оскільки вказана сума була сплачена без жодного погодження з позивачем. На спростування визначеного страховиком розміру страхового відшкодування позивачем надано звіт №40/22.09.24 про оцінку вартості матеріального збитку від 02 вересня 2024 року.

Посилаючись на те, що ПАТ «НАСК «Оранта» сплачено на користь позивача лише 62 297,60 грн, то на час звернення з позовом, представник позивача вважає, що з ПАТ «НАСК «Оранта» підлягає стягненню недоплачена частина страхового відшкодування, яке має визначитись виходячи з вказаної у звіті суми відновлювального ремонту із зменшенням розміру страхового відшкодування на суму ПДВ на запчастини та вирахуванням вже сплаченої суми, що становить 67 326,32 грн (146 206,13 - 16 582,21 (ПДВ) - 62 297,60 (сплачене страхове відшкодування).

Разом з тим, представник позивача вважав, що приймаючи до уваги вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у розмірі 263 398,96 грн, з винної особи - відповідача ОСОБА_2 , підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу та загальною вартістю відновлювального ремонту автомобіля, яке зобов`язане відшкодувати ПАТ «НАСК «Оранта», що становить 134 360,04 грн (263 398,96 грн - 129 623,92 грн).

На підставі наведеного представник позивача просив суд:

- стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відкодування у розмірі 67 326,32 грн;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, спричиненні внаслідок ДТП у розмірі 134 360,04 грн;

- стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 016,86 грн, витрат на проведення оцінки - 4 000,00 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн, що разом становить 31 016,86 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28 жовтня 2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Під час розгляду справи, а саме 30 жовтня 2024 року, від представника ОСОБА_1 - адвоката Мельниченка М.С. до суду надійшла заява про відмову від частини позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення з останнього на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування та судових витрат. Просив провадження в цій частині позову закрити та продовжити розгляд справи в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 .

Заява обгрунтована тим, що питання сплати страховиком страхового відшкодування в результаті ДТП врегульовано добровільно в позасудовому порядку. У зв`язку зі сплатою ПАТ «НАСК «Оранта» страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 виникла необхідність відмовитись від заявлених позовних вимог до останнього (а.с.47-49).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18 червня 2025 року провадження у справі в частині стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 67 326,32 грн закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 103 983,96 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 4 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1588,94 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12 січня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 391,50 грн в рахунок витрат на професійну правничу допомогу.

29 грудня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лиска П.О. подав на рішення суду від 08 жовтня 2025 року апеляційну скаргу, сформувавши її в системі «Електронний суд», в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, на неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Лиска П.О., зокрема, зазначав, що суд першої інстанції не врахував того, що розмір збитків, спричинених внаслідок ДТП, вже встановлено страховою компанією. Так, ПАТ «НАСК «Оранта» було зроблено розрахунок відшкодування у сумі 62 297,60 грн із розрахунку акту огляду, вартості заміни деталей та вартості ремонту робіт. При цьому, позивачкою не оскаржувався розрахунок страхової компанії, не спростовувався розмір та вартість відновлювального ремонту, який визначено ПАТ «НАСК «Оранта».

Також, апелянт звертає увагу суду на те, що враховуючи суму страхового ліміту та суму, сплачену страховою компанією, суд першої інстанції не врахував, що тоді зі страхової компанії підлягає стягненню ще 62 707,40 грн (160 000,00 - 97 297,60). Однак, страхову компанію виключили як сторону по справі, та сприймаючи до уваги лише наданий звіт позивача, яким вартість шкоди складає 134 360,04 грн, тобто є більшою, аніж визначено страховою компанією, чим підтверджується упередженість судового розгляду.

При цьому, представник відповідача акцентує увагу, що наданий позивачем звіт не є належним та допустимим доказом оцінки збитків, оскільки:

- зміст звіту є результатом оцінки, яка проведена без врахування аварійного сертифікату, акту огляду, довідки ДТП, страхового акту, що прямо суперечить методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів;

- звіт сформований після трьох місяців з моменту ДТП, проводячи оцінку, виходячи з ремонтної калькуляції станом на дату проведення дослідження, саме тому містяться розбіжності у вартості сум;

- звіт є результатом оцінки без проведення огляду пошкодженого автомобіля;

- звіт містить розрахунок вартості матеріального збитку із врахуванням ПДВ. При цьому позивачем не надано підтвердження проведення відновлювального ремонту з понесенням витрат на сплату податку на додану вартість.

Крім того, представник відповідача в своїй апеляційній скарзі не погоджується з визначеним судом розміром понесених позивачем судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.

У своїх поясненнях на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Мельниченко М.С. зазначав, що ремонтна калькуляція страхової компанії не є тим доказом, який в даному випадку може спростувати висновки ФОП ОСОБА_4 , викладені у звіті №40/22.09.24. Жодних належних та допустимих доказів на спростування Звіту №10/22.09.24 про оцінку вартості матеріального збитку від 02 вересня 2024 року, відповідачем не було надано. На думку представника позивача, вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, який позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі.

Представник відповідача - адвокат Лиска П.О. приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та відповідач ОСОБА_2 надали свої пояснення, підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача - адвокат Мельниченко М.С. приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, надавав свої пояснення, вказаши, що просить при вирішенні спору врахувати висновки судової експертизи від 14 серпня 2026 року №СЕ-19/122-26/2780-АВ.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на не повному встановленню в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки розмір завданого матеріального збитку транспортному засобу позивача згідно звіту №40/22.09.24 складає 263 983,96 грн, тоді як ліміт страхового відшкодування в межах страхової суми відповідальності страховика становить 160 000,00 грн, отже, різниця між фактичним розміром матеріальної шкоди та лімітом страхового відшкодування, яка не покривається страховиком та підлягає відшкодуванню безпосередньо особою, відповідальною за завдання шкоди - ОСОБА_2 становить 103 983,96 грн (263 983,96 грн - 160 000,00 грн = 103 983,96 грн).

При цьому судом першої інстанції взято до уваги звіт №40/22.09.24 про оцінку вартості матеріального збитку від 02 вересня 2024 року, наданий позивачем, оскільки його складено у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Крім того, суб`єкт оціночної діяльності - ОСОБА_4 під час складання звіту був обізнаний та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, про що зазначено безпосередньо у звіті. Інших належних та об`єктивних звітів про оцінку чи експертних досліджень стороною відповідача не представлено.

Крім цього, враховуючи, що ПАТ «НАСК «Оранта» не спростувало висновок експерта щодо визначення вартості матеріального збитку, а також з огляду на те, що між позивачем та страховиком було укладено мирову угоду щодо погодження суми страхового відшкодування, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується ОСОБА_1 , суд встановив, що страховою компанією на виконання умов такої угоди позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 97 297,60 грн. При цьому позивач вже не має претензій до страхової компанії щодо повноти та своєчасності виплати страхового відшкодування в межах страхової суми відповідальності страховика.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку з відшкодування завданої позивачу шкоди внаслідок ДТП. При цьому судом вірно враховано, що страхова компанія несе відповідальність у межах встановленого ліміту її відповідальності, незважаючи на наявні між позивачем та страховою компанією домовленості, а відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика.

Разом з тим, визначаючи розмір майнової шкоди, суд першої інстанції керувався висновком № 40/22.09.24 про оцінку вартості матеріального збитку від 02 вересня 2024 року, наданим позивачем. Проте, сторона відповідача не погоджувалася з визначеним даним висновком розміром матеріального збитку, про що зазначено і в апеляційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , автомобіль «Ford Kuga», д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності позивачу - ОСОБА_1 .

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 02 липня 2024 року у справі № 766/9856/24 ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого саттею 124 КУпАП.

З вказаної постанови також вбачається, що ОСОБА_2 18 червня 2024 року о 17:20 годині в м. Херсоні по вул. Рішельєвська, 69, керуючи транспортним засобом «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_5 , виїжджаючи на перехрестя з вул. Гірського з другорядної не надав переваги в русі транспортному засобу «Ford», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній, внаслідок чого відбулося зіткнення. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями, ОСОБА_2 порушив п. п. 2.3 «б», 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (страховий поліс № 225508568), що вбачається з відзиву та не оспорюється стороною відповідача.

Згідно листа начальника інформаційного центру МТСБУ Сергія Зуб від 11 вересня 2024 року договір страхування ОСОБА_2 з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» укладено 23 листопада 2023 року, страхова сума за шкоду майна визначена у розмірі 160 000,00 грн.

Для оцінки нанесеного в результаті аварійного пошкодження автомобіля «Ford Kuga», д.н.з. НОМЕР_6 , матеріального збитку, ОСОБА_1 звернулась до суб?єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 (сертифікат суб?єкта оціночної діяльності №214/2022 від 27.05.2022 дійсний до 27.05.2025), та отримала звіт № 40/22.09.24 про оцінку вартості матеріального збитку від 02 вересня 2024 року, згідно якого:

- вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, що оцінюється, марки «Ford Kuga», д.н.з. НОМЕР_2 на дату ДТП, становить - 146 206,13 грн., в т.ч. ПДВ-16 582,21 грн;

- вартість відновлювального ремонту КТЗ, що оцінюється марки «Ford Kuga», д.н.з. НОМЕР_7 без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на дату ДТП, становить - 263 983,96 грн;

- ринкова вартість КТ3, що оцінюється, марки «Ford Kuga», д.н.з. НОМЕР_2 без урахування аварійних пошкоджень на дату ДТП, становить - 612 031,20 грн.

За проведення та виготовлення вищевказаного Звіту, ОСОБА_1 сплачено грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №40/22.09.24 від 02 вересня 2024 року.

Питання сплати страховиком відповідача страхового відшкодування в результаті ДТП, яке мало місце 18 червня 2024 року о 17:20 год. в м. Херсон по вул. Рішельєвська, 69, сторонами врегульовано добровільно в позасудовому порядку, про що свідчить квитанція №42913990403 від 18 липня 2024 року про сплату страховиком ПАТ «НАСК «Оранта» 62 297,60 грн та 35 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №58160 від 24 жовтня 2024 року.

Під час розгляду справи в апеляційному суді представником ОСОБА_2 - адвокатом Лискою П.В., з метою усунення суперечностей між розрахунком страхового відшкодування НАСК «Оранта» та звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 40/22.09.24 від 02 вересня 2024 року та встановлення реального розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, заявлено клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 10 червня 2026 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Лиски П.О. про призначення експертизи задоволено.

Призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Херсонського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України ( 73026, м. Херсон, Миколаївське шосе, 28а).

На вирішення судової автотоварознавчої експертизи поставлено наступні питання:

1. Яка вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка сталася 18 червня 2024 року, з урахуванням зносу, станом на дату ДТП 18 червня 2024 року?

2. Яка вартість відновлювального ремонту після ДТП, яка сталася 18 червня 2024 року, транспортного засобу - автомобіля Ford Kuga», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням зносу, станом на дату ДТП 18 червня 2024 року.

Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_2 .

Представником ОСОБА_2 - адвокатом Лискою П.О. до апеляційного суду надано квитанцію №3126377642 від 13 липня 2026 року про сплату ОСОБА_2 вартості проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 6 931,56 грн.

25 серпня 2026 року на адресу апеляційного суду надійшов висновок експерта від 14 серпня 2026 року №СЕ-19/122-26/2780-АВ.

Зазначеним висновком експерта встановлено:

1. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «FORD» моделі «KUGA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка сталася 18 червня 2024 року, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, станом на дату ДТП, а саме на 18 червня 2024 року, складає 114 591,80 грн;

2. Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «FORD» моделі «KUGA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 18 червня 2024 року, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, станом на дату ДТП, а саме на 18 червня 2024 року, складає 114 591,80 грн.

Разом з тим, експертом також зазначено, що керуючись частиною восьмою статті 102 ЦПК України, в ході проведення дослідження, експертом визначена вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «FORD» моделі «KUGA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 18 червня 2024 року, станом на дату ДТП, а саме на 18 червня 2024 року, яка складає 218 729,41 грн, з яких, відповідно до змісту висновку:

- вартість ремонтних робіт - 12 660,00 грн (значення ПДВ не додається і не вираховується);

- вартість матеріалів - 29 564,99 грн (з урахуванням ПДВ);

- вартість замінених складових - 176 504,42 грн (з урахуванням ПДВ).

Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми у разі якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі сплати страхового відшкодування.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як встановлено судом, ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило ОСОБА_1 в цілому 97 297,60 грн, що було погоджено сторонами шляхом укладення мирової угоди.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши наявні у справі докази, проведену під час апеляційного перегляду справи за клопотанням відповідача судову транспортно-товарознавчу експертизу, а саме висновок експерта від 14 серпня 2026 року №СЕ-19/122-26/2780-АВ, з яким погодилась і сторона позивача, та встановивши, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», яке сплатило позивачці за мировою угодою 97 27,60 грн, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 , як винної особи, вартості матеріального збитку, розрахованого як різниця між фактичним розміром шкоди та лімітом страхового відшкодування.

При визначенні розміру відшкодування колегія суддів враховує висновок експерта від 14 серпня 2026 року №СЕ-19/122-26/2780-АВ, з результатами якого погоджуються сторони по справі, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «FORD» моделі «KUGA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 18 червня 2024 року, станом на дату ДТП, а саме на 18 червня 2024 року, складає 218 729,41 грн, з яких: вартість ремонтних робіт - 12 660,00 грн (значення ПДВ не додається і не вираховується); вартість матеріалів - 29 564,99 грн (з урахуванням ПДВ); вартість замінених складових - 176 504,42 грн (з урахуванням ПДВ).

Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2018 року у справі №757/22706/15-ц вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувалтнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

Отже ПДВ в сумі 41 213,88 грн (20% від 29 564,99 грн + 20% від 176 504,42 грн) входить до суми страхового відшкодування та може бути повернуто ОСОБА_1 страховиком після надання відповідних документів про оплату запчастин/відновлювального ремонту, оскільки страхова виплата здійсненна ПАТ «НАСК «Оранта» менше ліміту страхового відшкодування.

Таким чином, розмір відшкодуання майнової шкоди, завданої позивачу понад межі ліміту страхового відшкодування, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , становить 17 515,53 грн (із розрахунку 218 729,41 грн - 160 000,00 грн - 41 213,88 грн).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру матеріального збитку, який підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 , а саме шляхом зменшення суми шкоди з 103 983,96 грн до 17 515,53 грн.

Що стосується судових витрат, понесених сторонами у судах першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви (дві вимоги майнового характеру)у розмірі 2 016,86 грн. У зв`язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру матеріального збитку, який підлягає стягненню з відповідача, тобто до часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з останнього на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 207,03 грн ((1 588,94 грн * 13,03%).

Також, пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають і зменшенню витрати позивача на проведення оцінки вартості матеріального збитку, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , з 4 000,00 грн до 521,20 грн(4000грн * 13,03%.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат під час постановлення рішення суду від 08 жовтня 2025 року, а саме витрат, понесених позивачем на правову допомогу, суд першої інстанції, врахувавши характер спірних правовідносин, складність справи, тривалість її розгляду, заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат на правову допомогу, а також пропорційність задоволення позовних вимог, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 10 000, 00 грн.

Разом з тим, колегія суддів не в повному обсязі погоджується з таким висновком суду суду виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача у вересні 2024 року звернувся до суду з позовом, в якому заявлено дві вимоги майнового характеру. Перша вимога заявлена про стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 67 326,32 грн, друга - про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальних збитків у розмірі 134 360,04 грн. Одночасно у позові заявлено вимогу про стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

В подальшому представник позивача відмовився від позовних вимог в частині стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 67 326,32 грн.

Тобто, розгляд справи здійснювався лише за однією вимогою позивача, що становить 66,62% від первісно заявлених вимог, і правова допомога адвокатом надавалася позивачеві лише в рамках розгляду справи за цією вимогою.

Таким чином, враховуючи, що розмір правової допомоги в сумі 25 000,00 грн. був заявлений позивачем виходячи із двох первісно заявлених вимог, а в подальшому розмір позовних вимог було зменшено, та зважаючи на всі аспекти і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів справи, складаня позовної заяви, тощо, як кваліфікований фахівець в галузі права, керуючись принципами справедливості та співмірності, враховуючи пропорційність задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу з 10 000,00 грн до 2 170,15 грн, пропорційно задоволеним вимогам. (25 000,00 грн * 66,62% * 13,03%).

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги (83,15%), з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги, а саме 1 340,65 грн (1 612,33 грн * 83,15%), та витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 5 763,59 грн (6 931,56 грн * 83,15%).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представником відповідача заявлено вимогу про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 витрат, понесених на правничу допомогу, у розмірі 10 000,00 грн.

Врахувавши характер спірних правовідносин, складність справи, тривалість її розгляду, а також пропорційність задоволення позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 315,00 грн (10 000,00 грн*83,15%).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Лиски Павла Олександровича залишити задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 жовтня 2025 року змінити.

Зменшити стягнуті ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :

-вартість матеріального збитку, спричиненого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з 103 983 (ста трьох тисяч дев`ятисот вісімдесяти трьох) гривень 96 копійок до 17515 (сімнадцяти тисяч п`ятсот п`ятнадцяти) гривень 53 копійки;

-витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку з 4 000 (чотирьох тисяч) гривень 00 копійок до 521 (п`ятисот двадцяти однієї) гривні 20 копійок;

-сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з 1588 (однієї тисячі п`ятисот вісімдесяти восьми) гривень 94 копійок до 207 (двохсот семи) гривень 03 копійок;

-витрати на правничу допомогу з 10 000 (десяти тисяч) гривень 00 копійок до 2170 (двох тисяч ста сімдесяти) гривень 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати понесені під час апеляційного перегляду справи:

-судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1340 (однієї тисячі трьохсот сорока) гривень 65 копійок;

-витрати на правничу допомогу в розмірі 8315 (восьми тисяч трьохсот п`ятнадцяти) гривень 00копійок;

-витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 5763 (п`яти тисячі семисот шістдесяти трьох) гривень 59 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 жовтня 2026 року

Головуючий Л.А.Приходько

Судді: Л.В.Базіль

С.В.Радченко