Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №127/32201/26
Суддя: Медяний В. М.
Справа № 127/32201/26
Провадження № 33/801/1057/2026
Категорія: 146
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бернада Є. В.
Доповідач: Медяний В. М.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Медяного В.М. та захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Гембери С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Гембери С.В. на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2026 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП, -
УСТАНОВИВ:
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення з врахуванням приписів ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік. Також з нього стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Судом установлено, що 01.09.2026 о 20:40 год по вул. Хмельницьке шосе, 114 в м. Вінниці ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Skoda», д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Після цього, ОСОБА_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка мала місце 01.09.2026 о 20:40 год по вул. Хмельницьке шосе, 114 в м. Вінниці, самовільно залишив місце події.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення визнав частково і суду пояснив, що він не відчув зіткнення, тому продовжив рух.
Не погодившись із ухваленим рішенням захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвокат Гембера С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вважає, що накладення судом на ОСОБА_1 найбільш суворого виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами з урахуванням фактичних обставин справи явно не відповідає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, і є для неї надмірним тягарем за скоєні правопорушення.
У судовому адвокат Гембера С.В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи.
Заслухавши пояснення апелянта, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративні правопорушення дослідив і належним чином оцінив докази, які доводять вину ОСОБА_1 та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Разом з тим, під час вирішення справи та накладення адміністративного стягнення судом першої інстанції не в повній мірі були досліджені та враховані обставини, передбачені ч. 2 ст. 33 КУпАП, що призвело до передчасного висновку суду про необхідність застосування до ОСОБА_1 найбільш суворого виду стягнення, передбаченого санкціями статей КУпАП, за якими кваліфіковано його дії.
Зокрема, місцевим судом не враховано, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше і перед цим жодних адміністративних правопорушень, у тому числі у сфері експлуатації транспортних засобів, не допускав.
З пояснень самого ОСОБА_1 , які останній надав 23.09.2026 у судовому засіданні вбачається, що він покинув місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди не з метою уникнення відповідальності за пошкоджений автомобіль потерпілого ОСОБА_2 , а через відсутність відчуття самого фізичного контакту керованого ним автомобіля з транспортним засобом потерпілого, оскільки пошкодження останнього були незначними - у вигляді потертостей бамперу легкого характеру, внаслідок чого ОСОБА_3 де-факто не усвідомлював факту ДТП.
Протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 датовані 04.09.2026, а вже 05.09.2026 ОСОБА_1 за власною ініціативою повністю компенсував заподіяну шкоду власнику пошкодженого автомобіля, що підтверджується відповідними розписками ОСОБА_2 , та істотно знижує ступінь вини самого ОСОБА_1 у вчинених адміністративних правопорушеннях. При цьому вказані розписки судом першої інстанції до матеріалів справи не долучені та відповідно не були враховані під час розгляду справи.
Відшкодування заподіяної шкоди та відсутність претензій з боку потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 також слід розглядати як обставину, яка пом`якшує відповідальність останнього за вчинення адміністративних правопорушень.
3 огляду на вказане ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, фактично визнав, про що свідчить його поведінка після їх скоєння, а тому висновки суду першої інстанції про часткове визнання вини останнім не відповідають фактичним обставинам справи.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 в ході розгляду адміністративної справи не встановлено.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень вперше, повне відшкодування ним заподіяної шкоди, що фактично підтверджує визнання ним своєї вини у скоєнні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, відсутність обставин, які обтяжують його відповідальність, є істотними чинниками, які впливають на характер скоєних правопорушень та, на переконання апеляційного суду, дають підстави для накладення інших, більш м`яких видів стягнень, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відтак, апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги, що зводяться до обрання судом ОСОБА_1 надмірно суворого адміністративного стягнення, без врахування обставин, що пом`якшують його відповідальність.
За змістом ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Враховуючи наведене, оскаржувана постанова в частині призначеного ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 124 та 122-4 КУпАП підлягає зміні.
В іншій частині оскаржувана постанова, як ухвалена з дотриманням норм права, підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Гембери С.В. - задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2026 в частині накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 124 та 122-4 КУпАП змінити з позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 1 рік на сплату ним штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.
В решті оскаржувану постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Медяний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua