Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №746/424/26 — Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/424/26

1-кп/746/51/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року

Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Срібне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026272210000077 від 09 червня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, пенсіонера, одруженого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1 Кримінального кодексу України (далі – КК України), –

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2026 року до Срібнянського районного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026272210000077 від 09 червня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1 КК України, разом з угодою про визнання винуватості, укладеною 23 вересня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні № 42026272210000077 від 09 червня 2026 року – прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю захисника ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Срібнянського районного суду Чернігівської області від 24 вересня

2026 року призначено підготовче судове засідання за вказаним обвинувальний актом на

13 жовтня 2026 року.

Згідно з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, ОСОБА_4 наприкінці квітня 2026 року (точного часу встановити не вдалося), у порушення статті 13 Конституції України, статей 88-89 Водного кодексу України, статей 60, 112, 125, 126, 150 Земельного кодексу України, діючи усупереч вимог статей 46, 46-1, ст. 116-126 Земельного кодексу України, відповідно до яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформляється відповідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту «б» частини першої статті 211 Земельного Кодексу України, статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», перебуваючи у с. Васьківці (Срібнянська селищна рада) Прилуцького району Чернігівської області, на суміжній, не сформованій земельній ділянці комунальної форми власності Срібнянської селищної ради не наданої у власність або користування громадянам чи юридичним особам, яка розташована поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 7425182000:01:001:0198, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, а саме прибережній захисній смузі річки Тростянка, достовірно знаючи, що земельна ділянка у встановленому порядку не надавалася йому у володіння і користування та не передавалася у власність або оренду, тобто за відсутності правочину щодо земельної ділянки, будучи обізнаним, що в межах охоронної зони прибережної захисної смуги річки Тростянка встановлено особливий режим використання та охорони, самовільно зайняв земельну ділянку не сформованої земельної ділянки комунальної форми власності Срібнянської селищної ради, а саме прибережної захисної смуги водного об`єкту – річки Тростянка, площею 0,3338 га, шляхом наймання водія та колісного тракторного засобу для її розорювання, посіву та вирощування на самовільно зайнятій земельній ділянці сільськогосподарської культури «кукурудза».

Внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки охоронної зони прибережної захисної смуги водного об`єкту – річки Тростянка, Срібнянській ОТГ Прилуцького району завдано матеріальну шкоду, яка відповідно до розрахунку шкоди, проведеного Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, № 03/2471 від 27 серпня 2026 року становить 1 520,76 грн.

Такі дії ОСОБА_4 , які виразились у самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні, сторона обвинувачення кваліфікувала за частиною другою статті 197-1 КК України.

Угода про визнання винуватості укладена 23 вересня 2026 року у приміщенні Прилуцької окружної прокуратури за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, селище Срібне, вул. Миру, 41А, у порядку, передбаченому статтями 468, 469 та 472 КПК України, в рамках кримінального провадження № 42026272210000077 від 09 червня 2026 року.

Сторонами цієї угоди є: прокурор у кримінальному провадженні – прокурор Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статей 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42026272210000077 від 09 червня 2026 року, обвинувачений у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Угода про визнання винуватості укладена між сторонами за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 .

Угода про визнання винуватості містить: формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що наведено вище за текстом мотивувальної частини вироку; істотні для кримінального провадження обставини; беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого злочину; узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

Так, згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за частиною другою статті 197-1 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Також, сторони угоди, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , особу підозрюваного, вік та стан здоров`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обставини, що пом`якшують покарання у вигляді щирого каяття та добровільного відшкодування завданих збитків, відсутність обставин, що обтяжують покарання, узгодили призначити ОСОБА_4 покарання за частиною другою статті 197-1 КК України, згідно зі статтею 69 КК України, більш м`яке, ніж передбачено санкцією частини другої статті 197-1 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн. Обвинувачений ОСОБА_4 надав згоду на призначення зазначеного в угоді покарання.

Угода про визнання винуватості також містить інформацію про роз`яснення належним чином обвинуваченому ОСОБА_4 : про наслідки укладання такої угоди та її затвердження, передбачені статтею 473 КПК України; про наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України; про наслідки відмови від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

Угода про визнання винуватості скріплена підписами сторін (прокурора і обвинуваченого), а також підписана захисником ОСОБА_5 .

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, зазначивши, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості й призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання.

Представник потерпілого – Срібнянської селищної ради Чернігівської області, в судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві просить розглянути кримінальне провадження без участі представника потерпілої сторони, вказує, що претензії будь-якого характеру у Срібнянської селищної ради Чернігівської області до обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні. З умовами угоди про визнання винуватості, укладеної у кримінальному провадженні № 42026272210000077 від 09 червня 2026 року, Срібнянська селищна рада Чернігівської області погоджується в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене в угоді покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1 КК України, за викладених в угоді про визнання винуватості обставин та щиро розкаявся.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні, підтримавши позицію свого підзахисного, проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечувала та просила суд її затвердити.

На виконання вимог статті 474 КПК України судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 ознайомлений та усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано. Крім того, судом встановлено, що угода про визнання винуватості укладена між сторонами добровільно, тобто без застосування примусу, погроз, насильства та не є наслідком обіцянок, дій або інших обставин, ніж ті, які нею передбачені.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, встановивши, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого останній визнає себе винуватим, вид та розмір покарання та інші, визначені в угоді заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом, цілком розуміє свої права, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки затвердження даної угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України, і наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості, суд, перевіривши відповідність укладеної угоди про визнання винуватості вимогам закону, приходить до висновку про те, що мало місце діяння, передбачене частиною другою статті 197-1 КК України, та про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень статей 50, 65 КК України з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином, завдані злочином збитки відшкодовано в повному обсязі, даних про особу обвинуваченого, який є особою похилого віку, пенсіонером, наявність обставин, передбачених статтею 66 КК України, що пом`якшують покарання, а саме: щирого каяття, добровільного відшкодування завданого збитку, а також відсутність обставин, визначених статтею 67 КК України, що обтяжують покарання.

Таким чином, суд вважає, що узгоджене сторонами угоди основне покарання на підставі статті 69 КК України, більш м`яке, ніж передбачено санкцією частини другої статті 197-1 УКК України, у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн, відповідає загальним засадам його призначення, які встановлені законом України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин, враховуючи, що зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 КПК України, умови угоди про визнання винуватості також відповідають вимогам КПК та КК України, суд вбачає наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись статтями 50, 65, 69, 75, 76, 96-1, 96-2, 197-1 КК України, статтями 2, 314, 373, 374, 394, 395, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 вересня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні № 42026272210000077 від 09 червня 2026 року – прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1 КК України.

На підставі статті 69 КК України призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду через Срібнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Обмеження права оскарження вироку визначено частиною другою статті 473 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1