Суд: Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №740/4419/26
Суддя: Карпусь І. М.
Справа № 740/4419/26
Провадження № 1-кп/740/422/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026270380000388 від 23.07.2026, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей немає, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 21.05.2024 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року пробаційного нагляду;
- 24.06.2024 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 02.10.2024 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 3 ст. 389, ст. 71, 72 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, звільнений 06.06.2025 на підставі ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.05.2025 із заміною невідбутої частини покарання строком 11 місяців 17 днів покаранням у виді громадських робіт на строк 240 годин;
- 30.01.2026 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.01.2026 за ч. 2 ст. 389, ст. ст. 71, 82 КК України до 1 року 10 днів обмеження волі;
- 29.05.2026 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців 10 днів обмеження волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.05.2026 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
23.07.2026 ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання наркотичного засобу для особистого вживання без мети збуту, на полі на околиці м. Ніжина зірвав верхівки дикоростучих рослин роду коноплі, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб, та переносив їх при собі до моменту вилучення працівниками поліції того ж дня.
Відповідно до висновку експерта, вилучена у ОСОБА_4 речовина рослинного походження у вигляді фрагментів верхівкових частин з листям зелено-коричневого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено є канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 63,3 грама.
Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №? 770 від 06.05.2000, канабіс віднесено списку 1 таблиці ІІ «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю. Надав показання про те, що зірвав рослини коноплі і хотів їх висушити та зберігати вдома для вживання шляхом куріння. У скоєному кається, готовий нести відповідальність.
З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого, кваліфікація його дій, фактичні обставини кримінального правопорушення в межах обвинувачення, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений та інші учасники судового провадження вірно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів стосовно добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведено і вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення і відомості про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином та карається штрафом від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Обвинувачений є працездатним чоловіком 22 років, закінчив 9 класів загальноосвітньої школи, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, не одружений, дітей немає, скарг за місцем проживання на нього не надходило, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Ураховуючи особу винного та зазначені конкретні обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 2 ст.309 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення після ухвалення стосовно нього вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.05.2026 за ч.1 ст. 309, ч.1 ст.71 КК України, яким його засуджено до покарання у виді 2 років 6 місяців 10 днів обмеження волі.
Будучи засудженим ОСОБА_4 знову вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, що вказує на те, що належних висновків щодо свого виправлення він не зробив.
За таких умов, при призначенні міри покарання слід керуватися положеннями ч. 1 ст. 71 КК України та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі, приєднавши до покарання за цим вироком частково невідбуту частину покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.05.2026, а саме 2 роки обмеження волі, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України відповідає 1 року позбавлення волі.
Оскільки при призначенні остаточного покарання за правилами ст.71 КК України суд до призначеного покарання за новим вироком приєднує саме невідбуту частину покарання за попереднім вироком, початок строку відбування покарання має рахуватись або з дня ухвалення нового вироку (коли особа перебуває під вартою), або з дня приведення такого вироку до виконання (коли особа не під вартою). За поданими суду матеріалами ОСОБА_4 станом на час ухвалення вироку 13.10.2026 не відбуває покарання у виді обмеження волі за вказаним вироком суду від 29.05.2026, чи від 30.01.2026, хоча ОСОБА_4 зазначив, що отримавши припис від органу з питань пробації не прибув до виправного центру для відбуття покарання і в іншій справі органом пробації ініційовано перед судом розгляд питання про направлення його примусово до виправного центру, у зв`язку з чим строк відбування покарання має рахуватись з дня приведення даного вироку до виконання, а в разі, якщо раніше буде приведено до виконання вирок від 29.05.2026, чи від 30.01.2026 шляхом затримання та направлення ОСОБА_4 до місця відбування покарання у порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, - з дня такого затримання.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 2406 грн 80 коп підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України. Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі арешт майна, запобіжні заходи не застосовувалися, клопотань про застосування запобіжного заходу не надійшло.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.05.2026 та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня затримання на виконання даного вироку, а в разі, якщо раніше буде приведено до виконання вирок від 29.05.2026, чи від 30.01.2026 шляхом затримання та направлення ОСОБА_4 до місця відбування покарання у порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, - з дня такого затримання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 2406 (дві тисячі чотириста шість) грн 80 коп. витрат за проведення експертизи.
Речові докази: канабіс масою 63,3 грама, що по квитанції №146/2026 від 03.08.2026 зданий до кімнати зберігання речових доказів Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, - знищити.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua