Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №728/1642/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1642/26

Номер провадження 2/728/932/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,

а також

позивача – не з`явилася,

представника позивача – не з`явився,

відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Батуринської міської ради Ніжинського району Чернігівської області (вул. В. Ющенка, буд. 30, м. Батурин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16512, код ЄДРПОУ 04412354) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.

І.Рух справи.

1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також – Суд) від 08.07.2026 № 728/1642/26 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 (далі також – Позивач), представництво інтересів якої здійснює ОСОБА_2 , до Батуринської міської ради Ніжинського району Чернігівської області (далі також – Відповідач), за змістом якого Позивач просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин між нею та тіткою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також просить визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Згаданою ухвалою Суду призначено проведення підготовчого засідання на 05.08.2026 о 10 год 00 хв. та вирішено питання про витребування доказів у порядку визначеному положеннями статті 84 Цивільного процесуального кодексу України (далі також – ЦПК України).

3. Протокольною ухвалою від 05.08.2026 №728/1642/26 було задоволено клопотання представника Позивача щодо відкладення проведення підготовчого розгляду до 25.08.2026 на 10 годин 30 хвилин.

4. Протокольною ухвалою від 25.08.2026 №728/1642/26 проведення підготовчого розгляду відкладено до 14.09.2026 на 12 годину 00 хвилин.

3. Ухвалою Суду від 14.09.2026 № 728/1642/26 закрито підготовче провадження у цій справі та призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті на 13.10.2026 о 10 год 00 хв.

4. У призначене судове засідання з розгляду справи по суті належним чином повідомлені сторони не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.

5. Однак від представника Позивача, адвоката Ковалюха В.М., 13.10.2026 надійшла заява б/н, за змістом якої останній просив судовий розгляд здійснювати без його участі та участі Позивача.

6. Також Відповідач направив до Суду заяву від 05.08.2026 № 07-05/741, за змістом якої просив судові засідання проводити без їхньої участі, у вирішенні справи покладалися на розсуд суду.

7. У зв`язку із неявкою в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі також – ЦПК України).

ІІ. Позиції учасників справи.

8. У поданій заяві в обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є її батьками, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції у Луганській області 26.06.2013.

9. Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданим Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї 19.09.2003 року, засвідчено зміну її дівочого прізвища з “ ОСОБА_6 ” на “ ОСОБА_7 ”, внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_8 .

10. Зазначала, що її батько ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Городище Батуринського району, про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_4 від 07.04.1949 року. Його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

11. Батько Позивача, ОСОБА_4 проживав в АДРЕСА_2 , про що вказано в довідці Городищенської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 11.07.2022 № 153. На день його смерті ніхто з ним зареєстрований не був і не проживав.

12. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 , виданим виконкомом Батуринської міської ради 24.11.2021.

13. Заповітом, посвідченим Городищенською сільською радою 21.10.2019 року, ОСОБА_4 все своє майно заповідав своїй дочці ОСОБА_1 .

14. За довідкою виконавчого комітету Городищенської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 24.02.2014 господарство по АДРЕСА_2 станом на 15.04.1991 відносилось до суспільної групи господарства колгоспників. Головою господарства була ОСОБА_11 , разом з нею проживала падчериця ОСОБА_3 .

15. ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Городище Бахмацького району Чернігівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 та відповідно до заповіту, посвідченому Городищенською сільською радою 20.04.2007 року, остання все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що по закону матиме право, заповідала ОСОБА_4 .

16. ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_11 та за рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26.02.2014 року набув право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_2 . Цю 1/2 частку житлового будинку успадкувала позивачка згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.05.2023.

17. Також, Позивач вказувала , що за свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 29.05.2023 вона успадкувала після смерті ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 7420383000:01:002:0115, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

18. Зазначала, що рідна сестра її батька, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Городище Бахмацького району Чернігівської області, про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_7 , видане виконавчим комітетом Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області 02.09.2019

19. Згідно з довідкою Городищенського старостинського округу Батуринської міської ради від 16.03.2026 на день смерті ОСОБА_3 з нею був зареєстрований брат – ОСОБА_4 .

20. За повідомленням Державного архіву Чернігівської області від 10.04.2026 у книгах реєстрації поновлених актових записів цивільного стану по Батуринському району Чернігівської області в періоди 1944-1999 роки актового запису про народження ОСОБА_3 немає, архів не може надати довідку про народження у 1938 році ОСОБА_3 .

21. До складу спадкового майна померлого ОСОБА_4 входить, зокрема 1/2 частка житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_2 , яку він фактично успадкував після смерті рідної сестри ОСОБА_3 .

22. Як зазначено у рішенні Суду від 26.02.2014, правовстановлюючий документ на житловий будинок та надвірні будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_2 , не видавався.

23. Згідно технічного паспорта вказаний будинок з надвірними будівлями був збудований в 1946-2011 роках. Вартість спадкового майна становить 118361,44 грн., що підтверджується довідкою про оціночну вартість нерухомості.

24. Як на правову підставу своїх вимог посилалася на положення статті 1218, 1235, 1261, 1262 Цивільного кодексу України (далі також – ЦК України), за змістом яких спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), й спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

25. Щодо правової позиції Відповідача, то Суд враховує, що останній відзив не подав, але направив до Суду заяву, в який зазначили, що у вирішенні справи покладаються на розсуд суду .

ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.

26. Так, згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_12 , серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції у Луганській області 26.06.2013, батьками зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 7).

27. У свою чергу, згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданим Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї 19.09.2003 року, засвідчено зміну її дівочого прізвища з “ ОСОБА_6 ” на “ ОСОБА_7 ”, внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_8 (а.с. 7 зворот).

28. Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_8 , виданим Городищенським бюро ЗАГС 07.04.1949, його батьками зазначено ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с. 8).

29. Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 , виданого виконавчим комітетом Батуринської міської ради від 24.11.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Городище (а.с. 8 зворот).

30. Довідкою Городищенської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 11.07.2022 № 153 підтверджується, що батько Позивача, ОСОБА_4 , проживав в АДРЕСА_2 . На день його смерті ніхто з ним зареєстрований не був і не проживав (а.с. 9).

31. Також відповідно до інформації отриманої представником Позивача на адвокатський запит до Городищенського старостинського округу Ніжинського району Чернігівської області, останні листом від 16.03.2026 № 03-06/17 повідомили, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і до дня смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на момент її смерті разом з нею був зареєстрований її брат – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про зазначено у по господарській книзі № 11 за 2016-2020 роки (а.с. 9 зворот).

32. Відповідно до довідки виданої Виконавчим комітетом Городищенкської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 24.02.2014 №03-06/84, що згідно з погосподарською книгою № 6 за 1991-1995 роки, господарство в АДРЕСА_2 , відносилось до суспільної групи господарства колгоспників, головою двору була ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис від 24.12.2012 № 28, разом з нею була зареєстрована її падчериця – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10).

33. Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 , виданого 24.12.2012 виконавчим комітетом Городищенкської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Городище, Бахмацького району Чернігівської області (а.с. 10 зворот).

34. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 , виданого 02.09.2019 виконавчим комітетом Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

35. Відповідно до заповіту, посвідченого 20.04.2007 секретарем Городищенської сільської ради, ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і, на що по закону матиме право, заповіла ОСОБА_4 (а.с. 11 зворот).

36. Рішенням Бахмацького районного суду від 26.02.2014 у справі № 728/404/14 (провадження 2/728/404/14) підтверджується набуття ОСОБА_4 права власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_2 (а.с. 12-13).

37. У свою чергу Позивач, відповідно до заповіту складеного 21.10.2019 ОСОБА_4 , засвідченого старостою Городищенського старостинського округу Батуринської міської ради та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.05.2023, успадкувала 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с. 13-14).

38. Згідно з копією Витягу з державного реєстру речових прав від 29.05.2023 № 333864219, ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень виданого приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Зеленського В.В. виданого на основі свідоцтва про право на спадщину, володіє на праві власності 1/2 частиною житлового будинку розміщеного за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14 зворот).

39. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.05.2023 ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 7420383000:01:002:0115, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується відповідним Витягом з Державного реєстру речових прав від 29.05.2023 № 333883911 (а.с. 15-15 зворот).

40. За повідомленням Державного архіву Чернігівської області від 10.04.2026 у книгах реєстрації поновлених актових записів цивільного стану по Батуринському району Чернігівської області в періоди 1944-1999 роки актового запису про народження ОСОБА_3 немає, архів не може надати довідку про народження у 1938 році ОСОБА_3 (а.с. 16).

41. Також виходячи з постанови приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Зеленського В.В. від 04.07.2024, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок (а.с. 16 зворот-17).

42. Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу розташованого за адресою АДРЕСА_2 , дане будинковолодіння збудоване у 1946-2011 роках на відведеній в законному порядку земельній ділянці. Його оціночна вартість становить 283 560,02 грн, що підтверджується довідкою про вартість майна від 10.03.2026 (а.с. 17 зворот-19 зворот, 20-21).

43. На виконання ухвали суду від 08.07.2026 № 728/1642/26 приватним нотаріусом Ніжинського нотаріального округу Зеленським В.В. 24.08.2026 направлено лист-відповідь, щодо відкриття спадкової справи до спадщини померлого ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_1 та копія спадкової справи, які було приєднано до матеріалів справи (а.с. 36-90 зворот).

ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.

44. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

45. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

46. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

47. Суд звертає увагу, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування – спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

48. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

49. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що для правильного вирішення спору необхідно дати відповідь на такі ключові питання:

а) Чи наявні підстави для встановлення юридичних фактів у позовному провадженні?

b) Чи наявні підстави для визнання права власності на спадкове майно у варіанті, який обрав Позивач?

50. Вирішуючи питання встановлення юридичних фактів Суд зазначає, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

51. У спірних правовідносинах Суд враховує, що встановлення юридичних фактів, про які просить Позивач, необхідно йому для прийняття спадщини, що породжує юридичні наслідки для останнього і може вплинути на права інших осіб, зокрема ОСОБА_14 .

52. Згідно з роз`ясненнями пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” від 31.03.1995 № 5, факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

53. Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

54. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Суд констатує, що Позивач не має іншої можливості документально підтвердити факт родинних відносин із своєю померлою тіткою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка була рідною сестрою її померлого батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , але встановлення такого факту породжує юридичні наслідки для Позивача, оскільки з визначенням їх кровної спорідненості пов`язує прийняття спадщини останнім.

55. Таким чином, встановлення факту родинних відносин між Позивачем та померлою ОСОБА_3 , яка являється рідною сестрою її померлого батька ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Позивачу необхідно для прийняття спадщини на підставі статей 1261, 1262 ЦК України.

56. Надані Позивачем докази, Суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт, що ОСОБА_3 є рідною тіткою ОСОБА_1 .

57. Щодо вимоги про визнання права власності, то в першу чергу Суд наголошує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

58. Суд враховує, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

59. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

60. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Судом встановлено, що спірний будинок відносився до суспільної групи господарств – колгоспний двір, головою якого була ОСОБА_11 , а роком побудови спірного майна зазначений 1946 рік (тимчасові обслуговуючі споруди побудовані у 2011році).

61. У цьому контексті важливими є роз`яснення пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” та положення статей 17, 18 Закону Української РСР “Про власність” від 07.02.1991 № 697-XII щодо спільної сумісної власності і поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

62. До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

63. Отже, при вирішенні спору слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року (далі також – ЦК УРСР), Законом Української РСР “Про власність” від 07.02.1991 № 697-XII, Законом Української РСР “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 07.12.1990 № 533-XII, Законом Української РСР “Про державний нотаріат” від 25.12.1974 № 3377-VIII, постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.03.1985 № 105 “Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР”, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12.05.1985 № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 31.10.1975 № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19.01.1976 № 1/5, та іншими нормативними актами.

64. Так, статтею 100 ЦК УРСР, визначено, що в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

65. Відповідно до положень статті 120 ЦК УРСР, колгоспний двір є сімейно-трудовим об`єднанням осіб, які використовують на праві спільної власності майно двору для ведення підсобного господарства та сімейних потреб. Сім`я селянина-колгоспника складає основу колгоспного двору, належність до неї – одна з умов членства в колгоспному дворі, а майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

66. Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

67. Як роз`яснював Пленум Верховного Суду України у пункті 13 постанови від 24.06.1983 № 4 “Про практику розгляду судами України справ про спадкування”, та в підпункті “г” пункту 6 постанови від 22.12.1995 № 20 “Про судову практику у справах права приватної власності”, правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

68. Підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах, що передбачено пунктом 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР.

69. Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

70. Тобто, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

71. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

72. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

73. На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

74. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (пункт 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20 Інструкції).

75. Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

76. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документа.

77. Суд нагадує, що згідно з частиною третьою статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 № 1952-IV передбачено – речові права на нерухоме майно, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

78. Також відповідно до статей 1216, 1217, 1218 Цивільного кодексу України (далі також – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

79. На переконання Суду, викладене вище свідчить, що покійні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , набули право власності на спірне нерухоме майно, кожен по 1/2 частині відповідно, і у подальшому Позивач успадкувала у встановленому порядку частки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджено, зокрема, записом погосподарської книги будинковолодіння № 6 за 1991-1995 роки, технічним паспортом від 05.03.2020, інвентаризаційна справа № 201, і свідоцтвами про право на спадщину від 29.05.2023 № 693, № 696.

80. На сам кінець Суд зауважує, що згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 “Про судову практику у справах про спадкування” – у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

81. Положеннями статей 15, 16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

82. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

83. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

84. Враховуючи, що Позивач прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтва про право на спадщину у порядку спадкування на вказане будинковолодіння в нотаріальній конторі не може, у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на житловий будинок та надвірні будівлі не видавався, її право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

85. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття Позивачем права на житловий будинок та надвірні будівлі не порушує права та законні інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат.

86. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

87. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.

88. При цьому Суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

89. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі також – Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

90. Відповідно до підпунктів 1,2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

91. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2026 дорівнював 3 328,00 грн.

92. Згідно з копіями квитанції до платіжної інструкції АТ КБ“ПРИВАТ БАНК” від 08.07.2026 № 471de049-9de2-4ab3-9d40-a77fad449c37 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 597.44 грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім гривень 44 коп.), що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір” (а.с. 22).

93. Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем на користь Позивача у повному обсязі, а саме 1 597.44 грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім гривень 44 коп.) за задоволення двох вимог немайнового характеру.

63. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд, –

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Батуринської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно– задовольнити у повному обсязі.

2. Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт родинних відносин, що померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідною сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , тобто рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

3. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , право власності на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 .

4. Стягнути з Батуринської міської ради Ніжинського району Чернігівської області (вул. В. Ющенка, буд. 30, м. Батурин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16512, код ЄДРПОУ 04412354) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 597,44 грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім гривень 44 коп.) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Батуринська міська рада Ніжинського району Чернігівської області, адреса місцезнаходження: вул. В. Ющенка, буд. 30, м. Батурин, Ніжинський район, Чернігівська область, індекс 16512, код ЄДРПОУ 04412354.

Суддя Є.М. Сороколіт