Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №728/1914/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1914/26

Номер провадження 3/728/749/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Ковалюха В.М.,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – адвоката Соляника Д.О.,

потерпілої – ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, фактично проживаючого в АДРЕСА_1 ,

за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.

І. Опис фактичних обставин, встановлених судом.

1. ОСОБА_1 (далі також – Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності), інкримінується, що останній 19 липня 2026 року о 15 год 45 хв, у с. Городище, траса МО2 Кіпті-Глухів-Бачівськ 115 км, поблизу АЗС ОККО, керуючи автомобілем ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, а саме при перестроюванні ліворуч, не надав перевагу в русі транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з мотоциклом SUZUKI, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку в сторону с. Кіпті, чим порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху (далі також – ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху” від 10.10.2001 № 1306, а саме правила перестроювання, зміни напрямку руху. Автомобіль та мотоцикл отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає.

ІІ. Рух справи.

2. Після надходження адміністративних матеріалів стосовно Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до Бахмацького районного суду (далі також – Суд), їх розгляд у судовому засіданні було призначено на 17.08.2026 на 14 год 45 хв.

3. У зв`язку з необхідністю виклику та опитування інших учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також працівників поліції, якими складалися відповідні адміністративні матеріали, Судом неодноразово оголошувалися перерви у судовому засіданні, зокрема і до 12 години 00 хвилин 12.10.2026.

ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

4. У судовому засіданні Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з`явився та повідомив, що свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення він не визнає у повному обсязі.

5. Пояснив, що 19.07.2026 він їхав з населеного пункту Бахмач в сторону заправки “ОККО” і, під`їхавши до неї, зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині, увімкнув лівий покажчик повороту і почав повертати на заправку. Його з правої сторони об`їхало двоє мотоциклістів, а третій почав виконувати маневр обгону і між його транспортним засобом та мотоциклом відбулося зіткнення вже майже на території заправки.

6. У свою чергу захисник Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, додатково просив Суд звернути увагу, що за результатами тієї ж самої дорожньо-транспортної пригоди його підзахисного було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, а саме – у зв`язку невиконанням вимог дорожньої розмітки 1.3 – подвійна суцільна лінія, яку Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, перетнув здійснюючи поворот ліворуч на АЗС “ОККО”, чим порушив вимоги пункту 8.5.1 ПДР, що підтверджується постановою від 19.07.2026 серії ЕНА № 7577839.

Наголошував, що сформульоване уповноваженим органом порушення Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, пункту 10.1 ПДР не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, а Суд позбавлений права самостійно формулювати обвинувачення.

ІV. Позиція потерпілих.

7. Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні 17.09.2026 надала пояснення за змістом яких зазначила, що 19.07.2026 вона в якості пасажира мотоцикла під керуванням її чоловіка, ОСОБА_2 , їхала трасою М02 Глухів-Київ у напрямку від населеного пункту Батурин до населеного пункту Кіпті. Швидкість руху їх транспортного засобу була безпечною. У місці, де трапилася дорожньо-транспортна пригода, є дві смуги для руху транспортних засобів у напрямку населеного пункту Кіпті і права смуга має дорожню розмітку, яка вказує на звуження проїзної частини дороги.

Автомобіль ВАЗ потерпіла помітила, коли згаданий транспортний засіб вже був перпендикулярно до напрямку руху мотоцикла під керуванням її чоловіка, ОСОБА_2 , і рухався через подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки. Чоловік потерпілої знижував швидкість мотоциклу і намагався об`їхати перешкоду зліва.

8. Потерпілий ОСОБА_2 надав пояснення за змістом яких вказав, що 19.07.2026 він разом з пасажиром їхав трасою М02 Глухів-Київ від населеного пункту Кролевець до населеного пункту Київ зі швидкістю, яка не перевищує 110 км/год. На перехресті з дорогою у напрямку до населеного пункту Бахмач з полоси для розгону на дорогу різко виїхав автомобіль ВАЗ, який рухався до заправки “ОККО”.

Зазначав, що перед тим, як автомобіль ВАЗ почав виконувати маневр повороту ліворуч, його проїхав інший мотоцикл, а вже потерпілий, намагаючись уникнути зіткнення, виїхав на полосу для зустрічного руху, де й відбулося зіткнення між транспортними засобами під його керуванням та під керуванням Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

9. Представник потерпілого вважав, що вина Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП доведена зібраними доказами “поза розумним сумнівом”.

V. Досліджені докази.

10. На підтвердження вини Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:

- протокол про адміністративне правопорушення від 19.07.2026 серії ЕПР1 № 723634;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.07.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 19.07.2026;

- довідка від 22.07.2026 № 92245-2026, видана відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області стосовно наявності у Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія від 20.01.2000 серії НОМЕР_3 ;

- схема місця ДТП.

11. Опитаний у судовому засіданні старший сержант поліції Серик Е.І., яким був складений відповідний протокол за статтею 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 , пояснив, що перебуваючи на добовому чергуванні їх екіпаж отримав виклик щодо дорожньо-транспортної пригоди біля автозаправної станції “ОККО” на трасі М02. Прибувши на місце події ними було встановлено, що мотоцикл рухався від населеного пункту Батурин в сторону Кіптів, а автомобіль під керуванням Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виїхав з полоси для розгону в сторону АЗС “ОККО”, не надавши перевагу в русі транспортному засобу, який вже рухався по основній смузі для руху. Дорога на місці події має по одній основній смузі для руху в протилежних напрямках і додаткові смуги для розгону – в напрямку населеного пункту Кіпті та на іншій стороні – після виїзду з заправки. Транспортні засоби були на території АЗС “ОККО”, однак місця їх зіткнення він точно не пригадує, бо схема місця ДТП складалася іншим поліцейським.

12. Також за клопотанням сторони захисту до адміністративних матеріалів було долучено постанову від 19.07.2026 серії ЕНА № 7577839 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП, а саме – невиконання вимог дорожньої розмітки 1.3 – подвійна суцільна лінія, яку Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, перетнув здійснюючи поворот ліворуч на АЗС “ОККО”, чим порушив вимоги пункту 8.5.1 ПДР.

VІ. Оцінка Суду.

13. Перш за все Суд враховує, що пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також – Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

14. Слід відмітити, що поняття “кримінальне обвинувачення” має “автономне” значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (“Блохін проти Росії” (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; “Адольф проти Австрії” (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення “кримінального” характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке “обвинувачення”.

15. Зокрема, у § 49 справи “Озтюрк проти Німеччини” Європейський суд з прав людини зазначив (далі також – ЄСПЛ), що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.

16. Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні ЄСПЛ у справі “Енгель та інші проти Нідерландів” (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.

17. Застосовуючи згадані критерії до адміністративних правопорушень щодо порушення правил дорожнього руху, які караються штрафами, обмеженнями водійських прав, такими як зняття балів або призупинення чи скасування водійських прав (“Луц проти Німеччини” (Lutz v. Germany), § 182; “Шмауцер проти Австрії” (Schmautzer v. Austria); “Малідж проти Франції” (Malige v. France); “Марчан проти Хорватії” (Marиan v. Croatia); “Ігор Паскарі проти Республіки Молдова” (Igor Pascari v. the Republic of Moldova), §§ 20-23) можна дійти обґрунтованого висновку, що стосовно таких правопорушень діє кримінально-процесуальний аспект статті 6 Конвенції.

18. Відповідно, слід дійти висновку, що діє і підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції, який вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти “обвинувачення” зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (“Пелісьє та Сассі проти Франції” (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; “Камасінський проти Австрії” (Kamasinski v. Austria), § 79).

19. Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про “причину” обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про “характер” обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (“Матточча проти Італії” (Mattoccia v. Italy), § 59; “Пенев проти Болгарії” (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).

20. Суд нагадує, що згідно з положеннями статті 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у тому числі, за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

21. Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, серед іншого, у вчиненні будь-яких порушень правил дорожнього руху, за наслідком яких завдається матеріальна шкода.

22. Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, є правопорушенням з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту настання наслідку у виді матеріальної шкоди.

23. Зокрема, пунктом 10.1 ПДР визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

24. У цьому контексті важливим є те, що за сформульованим обвинуваченням, здійснюючи перестроювання ліворуч, ОСОБА_1 не надав перевагу у русі транспортному засобу, що рухався у попутному напрямку.

25. При цьому ПДР під маневруванням (маневром) розуміють як початок руху, так і перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.

26. Однак перестроювання як маневр можливий лише у випадку, коли транспортний засіб виконує його на смугах для руху в одному напрямку і апріорі неможливий на зустрічній смузі для руху.

27. При цьому на схемі ДТП, яка підтверджується поясненням учасників дорожньо-транспортної пригоди, місце зіткнення транспортних засобів позначено майже біля правого краю проїзної частини зустрічного напрямку, який, як вже згадувалося раніше, має основну і додаткову смуги для руху.

28. Також Суд нагадує, що кожна дорожньо-транспортна пригоди має як умови, тобто середовище та обставини, які могли сприяти аварії (стан дороги (сухе/мокре покриття, ями, слизькість), освітлення (день, ніч, туман), інтенсивність руху, технічний стан транспортних засобів та поведінка інших учасників руху), так і причини – конкретні порушення ПДР чи дії учасників дорожньо-транспортної пригоди, що перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з настанням такої пригоди.

29. Так, згідно з пунктами 8.5, 8.5.1 ПДР Дорожня розмітка (додаток 2) поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює. Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

30. Абзаци сьомий та п`ятдесят четвертий глави 1 розділу 34 ПДР визначають, що горизонтальна розмітка 1.3 – поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами і перетинати таку горизонтальну дорожню розмітку забороняється.

31. Відповідно, на переконання Суду, саме порушення вимог пункту 8.5.1 ПДР перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди між автомобілем ВАЗ 21104, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мотоциклом SUZUKI, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , однак таке порушення не інкримінується.

32. Суд нагадує, що відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

33. Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

34. Суд констатує, що згідно з частиною другою статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

35. За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

36. Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

37. Підсумовуючи зазначене вище, Суд враховує, що у відповідності до статті 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

38. У справі “Барбера, Мессеге і Хабар до проти Іспанії” (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain, § 77, 146) ЄСПЛ установив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої права та обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться в провину, всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи

В інших своїх рішеннях ЄСПЛ указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України”, заява № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), § 161).

39. Суд зазначає, що виходячи із загальних засад судочинства, визначених положеннями статті 129 Конституції України, він не має права перебирати на себе функцію обвинувача та у будь-який спосіб виправляти виявлені недоліки, зокрема перекваліфіковувати діяння чи іншим чином змінювати “обвинувачення”.

40. Відповідно, зважаючи на відсутність “обвинувачення” у порушенні Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, вимог пунктів ПДР які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди, Суд доходить висновку, що у діях Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП – порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

41. Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

42. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

43. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 7, 9, 23, 124, 247, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Суддя

Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович