Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №583/3656/26 — Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 3-зв/582/1/26

Справа № 583/3656/26

копія

Недригайлівський районний суд Сумської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року

Суддя Недригайлівського районного суд Сумської області Яковенко Н.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Жмурченка В.Д. у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

09 жовтня 2026 року ОСОБА_1 заявив відвід судді Недригайлівського районного суду Сумської області Жмурченку В.Д. у справі №583/3656/26 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП.

Клопотання обґрунтоване тим, що на розгляді у судді Недригайлівського районного суду Сумської області Жмурченка В.Д. перебуває справа про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП, відносно заявника. Заявником було завчасно подано клопотання про виклик свідка та витребування доказів, які суддею були відхилені. ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно відхилив такого роду клопотання, що створює певну невизначеність щодо неупередженості судді. Також вважає, що такі дії судді позбавляють його можливості довести свою позицію по справі та свідчать про упередженість судді та його непряму зацікавленість у розгляді справи не на користь заявника. Вважає, що суддя грубо порушив конституційне право на доступ до правосуддя. У зв`язку із викладеним вище, вважає за необхідне щоб розгляд справи здійснював інший суддя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями ця заява надійшла у провадження судді Яковенко Н.М.

У судове засідання належно повідомлений заявник ОСОБА_1 не з`явився. Від його представника, Полінько В.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його представника.

Суддя Жмурченко В.Д. в судове засідання не з`явився, з заявами та клопотаннями не звертався.

Суддя, вивчивши заяву та додані до неї матеріали вважає, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст.246 КУпАП порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення у районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульовано питання про відвід судді, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, а тому, з урахуванням вимог ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо гарантування доступу до правосуддя з метою забезпечення захисту прав, свобод та інтересів осіб незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, суддя керується принципом верховенства права та загальними засадами судочинства з урахуванням практики ЄСПЛ, яка відносить справи про адміністративне правопорушення до «кримінального обвинувачення», а тому до судового розгляду цих справ застосовні гарантії ст. 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ Надточій проти України, п.20-21).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. З огляду на наведене, суддя, вважає що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати заяву про відвід судді. При цьому, при розгляді заяви про відвід, суддя керується нормами КПК України.

Так, відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім наведеного, суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявникам потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи. При цьому процесуальні рішення суду, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватися у порядку, передбаченому чинним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження рішення з наведенням мотивів такої незгоди.

Відвід судді Жмурченку В.Д. заявлений з мотивів його непрямої зацікавленості у визнанні заявника винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, про яку, на думку заявника, свідчить відхилення суддею клопотань про допит свідка та витребування доказів.

Суддя вважає, що факт відхилення суддею Жмурченком В.Д. клопотань заявника під час розгляду справи не є підставою для його відводу. Інших достовірних доказів зацікавленості судді у результатах розгляду справи не на користь заявника не надано.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ, ст. 2 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» ст. ст. 283, 285 КУпАП, 75, 80,81 КПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Жмурченка В.Д. у справі № 583/3656/26 стосовно відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис з оригіналом згідно

Суддя: Н. М. Яковенко