Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №577/4918/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4918/26

Провадження № 2/577/2532/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13833,30 грн, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №662641 від 18.03.2020 в сумі 13833,30 грн., мотивуючи тим, що 18.03.2020 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №662641 на умовах, встановлених договором, який підписано електронним підписом позичальника. Сума кредиту - 3900 грн. Згідно договору клієнт зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 13833,30 грн, з яких: 3900 грн – заборгованість за тілом кредиту, 9262,50 грн заборгованість за процентами, 670,80 грн – заборгованість за пенею/штрафом. 16.11.2020 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №ККЛУ-16112020. Відповідно до договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб. Які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №662641 від 18.03.2020. Заборгованість не погашена. Просить стягнути судовий збір та 8000 грн витрат на правничу допомогу.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Гарманчук О.Р. позовні вимоги визнає частково. Зазначає, що заявлений розмір заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою за договором включає період, який виходить за межі строку кредитування. Проте, після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договорами проценти. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України. Як вбачається з договору № 662641 від 18.03.2020, укладеному між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем сторони обумовили строк кредиту: 25 днів, тобто до 12.04.2020, загальна вартість кредиту – 5 011,50 грн. Додатковий договір продовжив строк до 07.05.2020 р. Загальна вартість кредиту 6 493,50 грн. Згідно розрахунку заборгованості позивача, нарахування відсотків відбувалося після спливу строку кредитування, тобто після 07.05.2020. Належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору про продовження строку кредитування після 07.05.2020 матеріали справи не містять. Тобто, право ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 07.05.2020.До стягнення підлягають проценти нараховані з 18.03.2020 по 07.05.2020 як встановлено у договорі, від 18.03.2020. Не дивлячись на те, що підвищені проценти за користування кредитними коштами, у договорі визначається як стандартна процентна ставка, очевидним є факт, що її нарахування передбачене у разі не виконання відповідачем умов кредитного договору, а саме неповернення кредитних коштів у встановлений договором строк кредитування 25-ти денний термін, тобто фактично є санкцією. Вважає, що розмір заборгованості за відсотками відповідно до умов договору про споживчий кредит № 662641 від 18.03.2020 року становить 5752,50 грн. Відсотки за період з 18.03.2020 по 11.04.2020, виходячи з умов договору (3900,00 грн*1,14%*25 днів) = 1 111,50 грн, за період з 12.04.2020 по 07.05.2020, виходячи з умов договору (3900,00 грн*1,9%*25 днів) = 1 852,50 грн. Всього: 1111,50 + 1 852,50 (відсотки) – мінус 1111,50 (сплачено 11.04.20) = 1 852,50 грн. заборгованості по відсоткам. Таким чином, заборгованість відповідача складає 5752,50 грн., з яких 3900,00 грн за тілом, 1 852,50 грн за відсотками.

Щодо стягнення штрафних санкцій просить врахувати, що з 01.03.2020 в Україні діяв законодавчий мораторій, який прямо забороняв банкам та МФО нараховувати будь-які штрафні санкції. 04.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби COVID-19». Посилається на п.15 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Таким чином, кредитором нараховано 670,80 грн. штрафу за період – 2020 року та підлягає списанню кредитодавцем за кредитним договором.

Щодо правничої допомоги вважає, що суд при визначенні суми відшкодування має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Також, до суду не було надано квитанцію про оплату наданих послуг.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Гарманчук О.Р. в судове засідання не з`явилася, у відзиві на позов просить справу розглядати без її участі.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18.03.2020 року між ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1662641, який підписано електронним підписом позичальника, за яким надано в позику 3900 грн. строком на 25 днів, за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: знижена процентна ставка – 1,14% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день від суми кредиту та застосування в межах всього строку кредиту. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картку зазначену клієнтом № НОМЕР_1 (а.с.7-10). Додатком №1 до договору про споживчий кредит №1662641 від 18.03.2020 визначено графік платежів: сума кредиту - 9000 грн, сума нарахованих процентів, 1111,50 (а.с.10 на звороті)

Відповідно до додаткового договору від 11.04.2020 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1662641 від 18.03.2020, сторони погодили, що у зв`язку із неможливістю у повному обсязі та установлений строк виконати клієнтом зобов`язань за договором, клієнт ініціював продовження строку користування кредитом. Строк користування за договором продовжено на строк, що дорівнює строку, встановленому у п. 1.3 договору. Дата повернення та сплата процентів – 07.05.2020. Процентна ставка – 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. У всьому іншому, сторони керуються умовами договору (а.с.11).

Як вбачається з довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою укладено договір №1662641 від 18.03.2020, ідентифікований ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА», одноразовий ідентифікатор А881. (а.с.12).

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 11.05.2026 адресованої ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» на підставі договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 перераховано 18.03.2020 кошти на платіжну картку НОМЕР_2 , призначення платежу: зарахування 3900 (а.с.12 на звороті)

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 17.11.2020 заборгованість за кредитним договором №1662641 від 18.03.2020 становить 13833,30 грн, з яких 3900 грн – заборгованість за тілом кредиту, 9262,50 грн заборгованість за процентами, 670,80 грн – заборгованість за пенею/штрафом (а.с.13-15).

16 листопада 2020 року між ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» та ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" укладено договір факторингу №ККЛУ-16112020, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА», як первісний кредитор, відступило ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" за плату право грошової вимоги до боржників ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА», а ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» в тому числі і за договором №1662641 від 18.03.2020, боржником якого є ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.15 на звороті-17, 18,19).

Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру боржників від 16.11.2020 до договору факторингу ККЛУ-16112020 від 16.11.2020, ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» передало, а ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" прийняло Реєстр Боржників в кількості 6700 та набуло право грошової вимоги. Загальна сума заборгованості 52805723,36 грн (а.с. 18 на звороті).

Згідно Витягу із Реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-16112020, ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" отримало право вимоги за кредитним договором №1662641 від 18.03.2020, боржником якого є є ОСОБА_1 , сума заборгованості 13833,30 грн., (а.с.18).

З довідки АТ «Креді Агріколь Банк» від 04.05.2026 вбачається, що ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" відкрито у банку АТ «Креді Агріколь Банк» рахунок НОМЕР_3 (а.с.20).

ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" на адресу ОСОБА_1 надіслало досудову вимогу щодо сплати боргу в розмірі 13833,30 (а.с. 19 на звороті).

Відповідно до довідки АТ КБ «Приват Банк» від 04.09.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 18.03.2020 було зарахувано 3900 грн (а.с.39).

ІV. Норми права.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст. 510 ЦК України ).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості наданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

V. Оцінка Суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №662641 від 18.03.2020 не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернула. Право вимоги за вказаним договором отримано позивачем, про що надано відповідні докази.

Заборгованість за тілом кредиту в розміру 3900 грн підтверджується умовами, укладеного договору, наданим розрахунком, а також визнається представником відповідача

Вирішуючи позовні вимоги в частині нарахованих відсотків, суд керується наступним.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.

У таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц.

Зі змісту Договору №662641 вбачається, що сторонами 18.03.2020 погоджено строк кредитування терміном 25 днів, тобто до 24 лютого 2024 року. Додатковим договором від 11.04.2020 продовжено строк користування кредитом до 07.05.2020 року.

Звертаючись до суду з позовом, позивач надав розрахунок заборгованості, згідно якого нараховано заборгованість за процентами за період з 18.03.2020 і по 05.08.2020, тобто поза межами строку кредитування.

З огляду на викладене, суд погоджується із розрахунком розміру відсотків, наданих представником відповідача, за яким розмір заборгованості за відсотками має становити 5 752,50 грн. Зокрема, за період з 18.03.2020 по 11.04.2020, виходячи з умов договору (3900,00 грн х 1,14% х 25 днів) = 1 111,50 грн, за період з 12.04.2020 по 07.05.2020, виходячи з умов договору (3900,00 грн х 1,9% х 25 днів) = 1 852,50 грн. Всього: 1111,50 + 1 852,50 (відсотки) – мінус 1 111,50 (сплачено 11.04.2020) = 1 852,50 грн.

Штраф/пеню відповідачеві нараховано з 11 по 13 травня 2020 року.

Водночас, з 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами Кабінету Міністрів України його строку до 30 червня 2023 року (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).

У пункті 6 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону № 591-IX від 13 травня 2020 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у вказаний період.

Тлумачення наведеної норми щодо звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит свідчить, що вона поширюється на будь-які платежі, сплата яких передбачена за прострочення такого виконання (невиконання, часткове виконання). Тому споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю і платежів, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Саме така правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 03 червня 2026 року у справі № 757/8409/22-ц (провадження № 61-7284св24).

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5752,50 грн заборгованості, з яких 3900 грн тіло кредиту та 1852,50 грн несплачених відсотків.

VІ. Процесуальні витрати.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції позивач сплатив 2662,40 грн. судового збору.

Позов заявлено на 13833,30 грн, а задоволено на 5752,50 грн ?, тобто на 42 % (5752,50 *100/13833,30 = 42 ).

Таким чином, з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог слід стягнути 1118,20 грн судового збору (2662,40 * 42/100 = 1118,20 грн).

Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем наданий договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», відповідно до якого вартість наданих послуг за одну справу складає 8000 грн, акт №18 наданих послуг від 07.08.2026, згідно якого підтверджується, що об`єднанням «Апологет» надало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» наступні послуги: по боржнику ОСОБА_1 , а саме: усна консультація – 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год., погодження правової позиції клієнта у справі – 30 хв., складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта – 3 год 30 хв., подання заяви до суду від імені клієнта – 1 шт. Усього годин – 6 год. 30 хв. (а.с.20 на звороті,21,21 на звороті,22, 22 на звороті).

Суд також враховує правовий висновок у постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19, в якій Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Враховуючи положення пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України та правові висновки щодо застосування цієї норми, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, та обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. за складання позовної заяви у малозначному спорі не є співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи. Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 4000 грн.

Враховуючи, що позов задоволено на 42 %, пропорційно витрати на правничу допомогу позивача, які підлягають стягненню становлять 1680? грн (4000х 42%=1680).

Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором позики №662641 від 18.03.2020 в розмірі 5572,50? грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1118,20 грн, та 1680 грн витрат на правничу допомогу, а всього 8 370,7? грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ:35234236, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «Креді Агріколь Банк»).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ).

Суддя Н. В. Потій