Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №754/5845/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 754/5845/26

Провадження № 2/576/893/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

з участю секретаря судового засідання Гамалій Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09.04.2026 позовну заяву АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано для розгляду до Глухівського міськрайонного суду Сумської області.

Протоколом автоматизованого розподілу 29.06.2026 справу розподілено судді Усенко Л.М.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 28 березня 2024 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 1749819 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Договір підписано у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому договорі, як фінансового номеру, сторони визнали, що подальше підписання договорів щодо отримання банківських послуг у вигляді електронного документа може здійснюватись шляхом використання ЕП клієнтом та кваліфікованого електронного підпису банком.

24.09.2024 між банком та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №М35.34606.011262325 шляхом підписання електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора. Згідно договору відповідач отримав кредит в сумі 100 000 грн зі сплатою 81% річних з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно кредитного договору, однак відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін. Станом на 07.01.2026 сума боргу відповідача за кредитним договором становить162 479,95 грн (прострочений борг – 92 176,34 грн, прострочені проценти – 70 303,61 грн).

Ухвалою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області Усенко Л.М. від 06.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк із дня вручення ухвали для подання відзиву.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу 27.08.2026 справу розподілено судді Сапону О.В.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу без його участі, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання двічі не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, проводить заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення.

Заяв чи клопотань від учасників процесу не надійшло.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Безпосередньо дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

24.09.2024 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № М35.34606.011262325, згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 100 000 грн строком на 24 місяці з фіксованою процентною ставкою 81% річних (а.с.32-35).

Банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 100 000 грн на рахунок НОМЕР_1 позичальника, який відкритий в АТ «Ідея Банк» (п. 1.10 договору).

Банк має право вимагати дострокового повернення позичальником кредиту за цим договором в повному обсязі у випадку затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів на один календарний місяць (підпункт 1.11.2 пункту 1.11договору).

Кредитний договір та паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовими ідентифікаторами.

Факт отримання коштів відповідачем підтверджується платіжною інструкцією №8254586 від 24.09.2024, з якої вбачається, що 24.09.2024 на рахунок відповідача НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти в сумі 100 000 грн; призначення платежу: видача кредиту згідно кредитного договору № М35.34606.011262325 від 24.09.2024 (а.с. 44), а також випискою по рахунку (а.с.46).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 07.01.2026 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 162 479,95 грн, з яких: 92 176,34 грн – прострочений борг; 70 303,61 грн – прострочені проценти (а.с. 47).

Оскільки до теперішнього часу відповідач не виконав грошове зобов`язання за кредитним договором в добровільному порядку, то позивач звернувся до суду з цим позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глав 71, 73 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем були отримані кредитні кошти на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором, і він користувався такими кредитними коштами, однак допустив порушення своїх зобов`язань в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим має заборгованість в загальній сумі 162 479,95 грн.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернув, чим порушив права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту на суму 92 176,34 грн, заборгованості за відсотками на суму 70 303,61 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на загальну суму 162 479,95 грн.

При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставини спірних правовідносин.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд вважає за необхідне стягнути заборгованість за кредитним договором з відповідача на користь позивача в сумі 162 479,95 грн.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 3 328 грн (а.с.5), які відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263 – 265, 274, 279, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПО НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за договором кредиту № М35.34606.011262325 від 24.09.2024 у розмірі 162 479,95 грн, з яких: 92 176,34 грн – прострочений борг; 70 303,61 грн – прострочені проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 3 328 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складене 13 жовтня 2026 року.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон