Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №757/24760/26-ц — Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/24760/26-ц

пр. 2-9198/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань - Романенко Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що 24.12.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2037534 (далі - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 900,00 грн. строком на 29 календарних днів - з 24.12.2021 по 21.01.2022 з фіксованою процентною ставкою 1,9% від суми кредиту за кожний день користування.

01.12.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2037534 від 24.12.2021.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, кредит та проценти за користування ним у встановлений строк не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 20.02.2026 становить 11703,90 грн, з яких: 3900,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 7803,90 грн - прострочена заборгованість за процентами.

На підставі вище викладеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відкрито провадження для розгляду справи у спрощеному порядку без виклику сторін у судове засідання.

07.07.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Як визначено у ч. 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов`язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа в його електронний кабінет.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Разом з тим, відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, а отже, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Так, Європейський суд наголошує у своїх рішеннях, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення.

За приписами ч. 3 ст. 208, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, яке проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 24.12.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2037534 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 900,00 грн строком на 29 календарних днів - з 24.12.2021 по 21.01.2022 з фіксованою процентною ставкою 1,9% від суми кредиту за кожний день користування.

Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених договором.

Пунктами 1.5., 1.6. договору обумовлено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 24966% річних від загального розміру виданого Кредиту. Орієнтовна загальна вартість Кредиту становить 6048,9 грн.

Згідно з п. 2.1. договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору.

У відповідності до п. 3.1. договору, за користування наданими у кредит грошовими коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти від суми наданого кредиту у національній валюті України - гривні, по фіксованій процентній ставці, яка визначена в пункті 1.4. цього договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії договору.

Пунктами 4.1., 4.2. договору обумовлено, що позичальник зобов`язався повернути суму отриманого кредиту (грошові кошти, які кредитодавець надав у кредит, а позичальник отримав за цим договором), сплатити суму нарахованих процентів за користування кредитом у строки, визначені в графіку платежів. Повернення суми кредиту та сплата процентів за користування кредитом має бути здійснено позичальником не пізніше останнього дня користування кредитом, що є належним виконанням зобов`язань позичальника за цим договором. Позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених договором, але не більше строку, на який надається кредит. В разі продовження (пролонгації) строку дії договору, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за весь період продовження терміну користування кредитом та строку дії договору.

Відповідно до п. 5.3.1. договору, позичальник зобов`язаний повернути отримані кошти за кредитом, сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки і розмірах, передбачені цим договором.

Виконання ТОВ «Фінансова компанія «Верона» обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санрайз Фінанс» від 19.03.2026 вих. № 1903/2026-3, згідно з якою 24.12.2021 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 за операцією з ідентифікатором НОМЕР_2 перераховано кредитні кошти в сумі 3 900,00 грн, статус операції - «успішно». Номер зазначеної платіжної картки належить відповідачу, що узгоджується з обраним ним способом отримання кредитних коштів за укладеним договором, а тому перерахування кредитних коштів саме відповідачу суд вважає доведеним.

01.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, за умовами якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників до цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 01.12.2023 до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2037534 від 24.12.2021 із заборгованістю за тілом кредиту в розмірі 3 900,00 грн та за процентами в розмірі 7 803,90 грн, а всього 11 703,90 грн.

Правочин щодо відступлення права вимоги не оскаржений і недійсним не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054, ст. 1046, 1049 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 512, 514 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів факт укладення з відповідачем кредитного договору № 2037534 від 24.12.2021, факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 3 900,00 грн та факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за цим договором, тоді як відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, кредит та проценти за користування ним у встановлений строк не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 20.02.2026 становить 11 703,90 грн, з яких: 3 900,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 7 803,90 грн - прострочена заборгованість за процентами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 703,90 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, а учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову і значення справи для сторін.

Судом установлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 09.07.2025 та додаткову угоду до нього від 20.01.2026, довіреність на представництво інтересів позивача, акт про отримання правової допомоги від 30.06.2026 та докази оплати правової допомоги на суму 13000,00 грн, відповідно до яких вартість наданих послуг склала: зустріч і консультація щодо перспективи судового врегулювання заборгованості - 2500,00 грн; складення та подання позовної заяви, підготовка доказів і додатків до неї, моніторинг і аналіз судової практики - 6250,00 грн; інші клопотання і заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень - 3750,00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів та відправку поштової кореспонденції - 500,00 грн, а всього 13000,00 грн.

Суд зазначає, що станом на дату складення акту про отримання правової допомоги (30.06.2026) представником позивача до суду було подано лише позовну заяву; жодних інших клопотань, заяв чи процесуальних документів у справі не подавалося, а тому послуги з приводу «інших клопотань і заяв до суду, складення процесуальних документів, моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень» вартістю 3750,00 грн не є доведеними та не підлягають компенсації. Послуги із зустрічі та консультації щодо перспективи судового врегулювання заборгованості, а також моніторингу й аналізу судової практики є взаємопов`язаними з послугою складення й подання позовної заяви, фактично охоплюються нею і не є самостійними видами правничої допомоги, що потребують окремої оплати.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зобов`язаний з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотання іншої сторони, перевірити, чи є розмір заявлених витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн. перевищує ціну позову (11 703,90 грн) та більш ніж утричі перевищує розмір тіла кредиту (3 900,00 грн), яке становить дійсну економічну цінність спору для сторін, а тому є явно непропорційним предмету спору - стягненню заборгованості за короткостроковим споживчим кредитом на незначну суму.

Справа розглядалася судом у порядку письмового провадження без виклику сторін, не потребувала складної правової позиції, збору численних доказів чи участі представника в судових засіданнях, а тому надана правнича допомога не може оцінюватися як істотна за обсягом чи складністю.

З огляду на викладене, керуючись критеріями обґрунтованості та пропорційності, визначеними ч. 3 ст. 141, ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 3 900,00 грн, що відповідає розміру тіла кредиту та найбільш точно відображає дійсну цінність спору для позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 526, 625, 629, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76-82, 89, 95, 133, 141, 258 - 259, 263 - 265, 273, 274, 352, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008) заборгованість за кредитним договором № 2037534 від 24.12.2021 року в розмірі 11703 (одинадцять тисяч сімсот три) грн. 90 коп., що складається з: 3 900,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 7803,90 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008) судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 900 (три тисячі дев`ятсот) грн.00 коп.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в частині, що перевищує 3 900,00 грн, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 12.10.2026 року.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА