Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №757/41181/26-ц — Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/41181/26-ц

пр. 2-11219/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Романенко Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежно виконувала взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № №101172447 від 02.06.2025 року в розмірі 35486, 00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 9920 грн. та за відсотками - 10206 грн., та за комісіями - 10 360,00 грн, та штраф 5 000,00 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

11.08.2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом у розмірі 35486 (тридцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 00 коп.). Мотивуючи відзив, відповідач вказала, що вона не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у розмірі по тілу кредиту становить 9920 грн., однак вважає позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та комісії за надання кредиту необґрунтованими і такими, що суперечать імперативним вимогам законодавства про соціальний захист військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також положенням законодавства про захист прав споживачів. З урахуванням належного застосування черговості погашення вимог кредитора, встановленої статтею 534 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки справа розглядається без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, суд вирішує справу за наявними у справі письмовими матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та доводи, дійшов наступного висновку.

За змістом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права або інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також має право звернутися до суду за захистом такого права чи інтересу.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 02.06.2025 року укладено Кредитний договір № 101172447, що сторонами не заперечувалось.

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026.

Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 2.5. зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що після підписання Сторонами Акту приймання-передачі Переліку (Реєстру) Боржників до Фактора переходять всі права та обов`язки Клієнта, як сторони, які виникли на підставі Кредитних договорів в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.

Згідно п. 2.7. зазначеного Договору Факторингу, після переходу Права вимоги до Фактора, останній має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, у тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

Оплата за договором факторингу підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів.

На виконання умов зазначеного договору складено Реєстр боржників в електронному вигляді до Договору факторингу МТ-260626-1 від 26.06.2026, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 101172447 від 02.06.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач у відзиві не заперечувала проти самого факту укладення договору, отримання коштів та існування частини заборгованості, а її заперечення стосуються саме правильності розрахунку позивача, правомірності нарахування процентів та комісії.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі, а електронний правочин може вчинятися шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному цим Законом.

Оцінюючи заявлений позивачем розрахунок заборгованості, суд виходить із того, що позивач довів факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем кредитних коштів та факт переходу права вимоги до позивача. Водночас, ці обставини самі по собі не підтверджують заявлений позивачем розмір заборгованості.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.04.2024 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . ОСОБА_2 , проходить військову службу за призовом під час мобілізації безперервно з 22 червня 2022 року, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 та військовим квитком серії НОМЕР_4 , брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у періодах з 16.05.2024 по 18.05.2024, з 01.11.2024 по 10.03.2025, з 13.03.2025 по 24.03.2025, з 27.03.2025 по 31.03.2025, з 02.04.2025 по 27.04.2025, з 30.04.2025 по 07.05.2025, з 10.05.2025 по 16.05.2025, з 18.05.2025 по 30.05.2025, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_5 від 14.12.2025 № 3002/УБД, та має посвідчення учасника бойових дій, видане 26.02.2025.

Станом на 14.12.2025, тобто протягом усього строку кредитного договору (з 02.06.2025 по 28.05.2026), чоловік відповідача продовжував проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_5 , що підтверджується довідкою за формою 5 № 25237 від 14.12.2025, та станом на 10.08.2026 проходить службу у військовій частині НОМЕР_6 , що підтверджується довідкою № ГП/538 від 25.07.2026.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначеним законом категоріям військовослужбовців під час дії особливого періоду не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань, а також проценти за користування кредитом, за винятком кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено або буде віднесено до об`єктів житлового фонду, та/або автомобіля. Із наданих відповідачем доказів вбачається, що він проходить військову службу та має статус учасника бойових дій. Доказів того, що спірний кредитний договір стосується придбання житлового майна або автомобіля, матеріали справи не містять.

Таким чином, за встановлених судом обставин нарахування процентів підлягає оцінці з урахуванням спеціальної гарантії, встановленої пунктом 15 статті 14 зазначеного Закону.

Верховний Суд у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 521/12726/16-ц дійшов висновку, що військовослужбовцям за наявності передбачених законом умов не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом.

Загальновідомо, що особливий період в Україні триває з 18 березня 2014 року по цей час.

Отже, вимога позивача про стягнення 10206, 00 грн процентів та 5000 грн. штрафу не підлягає задоволенню.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача 5 000 грн комісії.

Відповідно до статті 81 ЦПК України саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Сам факт зазначення відповідної суми у розрахунку заборгованості не є достатнім доказом її безумовної правомірності.

Позивач повинен довести правову підставу нарахування комісії, її розмір, порядок обчислення та відповідність такого платежу вимогам законодавства.

За результатами дослідження матеріалів справи суд не встановив достатніх правових підстав для стягнення з відповідача комісії у заявленому розмірі. У зв`язку з цим у задоволенні позовної вимоги про стягнення 5 000 грн комісії слід відмовити.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а Конституція України має найвищу юридичну силу. Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, а захист України є справою всього Українського народу. Застосування до спірних правовідносин спеціальних гарантій, встановлених законом для військовослужбовців, відповідає зазначеним конституційним засадам та має забезпечувати реальність, а не формальність встановленого законом соціального захисту.

Згідно статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий судовий розгляд.

У цій справі судом надано оцінку істотним доводам сторін, зокрема щодо правового статусу відповідача, спеціальних гарантій військовослужбовця, правомірності нарахування процентів, комісії та сум за статтею 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи, крім електронних документів, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими лише в частині стягнення основної суми кредиту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам (27,95 %) у розмірі 744,14 грн.

Усі інші пояснення сторін, їх доводи та заперечення, викладені в заявах по суті спору та додаткових поясненнях, висновків суду не спростовують і не впливають на результат вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 року зазначив, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони ґрунтуються, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, і забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

У висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент сторін на підтримку кожної підстави захисту.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 року зазначено, що межі обов`язку суду мотивувати рішення можуть бути різними залежно від характеру рішення, однак сторони мають право очікувати, що суд належним чином розгляне основні питання, які є вирішальними для справи.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) заборгованість за Кредитним договором №101172447 від 02.06.2025 року в розмірі 9920 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) судовий збір у розмірі 147,33 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 744 (сімсот сорок чотири) грн. 14 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 13 жовтня 2026 року.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА