Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №756/14076/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/14076/26

Провадження № 2-а/756/136/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пегети І.Е.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Рябоконя В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову серії 2КІ № 0002710489 від 07.08.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680 грн;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 07.08.2026 він залишив автомобіль Acura MDX, номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Бульварно-Кудрявській біля будинку № 1/37 у м. Києві. Того ж дня головний спеціаліст-інспектор з паркування Поспєлов О.М. виніс щодо нього постанову, якою визнав його винним у зупинці в місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом менше 3 м, а автомобіль було доставлено на спеціальний майданчик. Копію постанови позивач отримав 13.08.2026.

Позивач вважає постанову незаконною, оскільки дорожня розмітка на цій ділянці нечітка й погано видима, на подальшому відрізку стає дедалі менш помітною, а тому неможливо визначити, чи є лінія суцільною, чи переривчастою; дорожніх знаків, які б дублювали розмітку, на ділянці немає. На думку позивача, за таких умов розмітка не виконує свого призначення і водій не може вважатися порушником. Крім того, позивач зазначив, що його автомобіль не створював перешкод дорожньому руху чи загрози безпеці руху, а сама постанова без інших доказів не підтверджує вчинення ним правопорушення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з особливостями, передбаченими ст. 286 КАС України.

17.09.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. Зазначив, що матеріалами фотофіксації підтверджено зупинку автомобіля позивача на відстані близько 1,55 м від суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, яка розділяє смуги для руху в попутному напрямку; розмітка видима і не має пошкоджень, які б унеможливлювали її ідентифікацію. Послався на те, що розмітку 1.1 нанесено перед перехрестям вул. Бульварно-Кудрявської та вул. Ярославів Вал на відстані 20 м від краю перехрещуваної проїзної частини, а з урахуванням розташування автомобіля, що стояв попереду, задній бампер автомобіля позивача перебував не далі ніж за 18 м від перехрестя. Наголосив, що відповідно до пп. «д» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП таке розміщення транспортного засобу саме по собі є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

У судовому засіданні позивач особисто позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві. Додатково наголосив, що на цій ділянці вулиці постійно зупиняються інші транспортні засоби, і надав фотознімок евакуатора, розміщеного в тому самому місці, а також звернув увагу на те, що суцільна лінія розмітки погано видима.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою серії 2КІ № 0002710489 від 07.08.2026, винесеною головним спеціалістом-інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Поспєловим О.М., ОСОБА_1 як відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Постановою встановлено, що 07.08.2026 о 08:34 на вул. Бульварно-Кудрявській, 1/37 у м. Києві транспортний засіб Acura MDX, номерний знак НОМЕР_1 , зупинено в місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м, чим порушено пп. «д» п. 15.9 Правил дорожнього руху. Правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки мобільним терміналом Samsung з автоматизованим робочим місцем інспектора з паркування.

Як вбачається з фотознімків, долучених відповідачем до відзиву, 07.08.2026 у період з 08:33:47 до 08:34:44 інспектор з паркування зафіксував автомобіль позивача з різних ракурсів - ззаду, спереду та збоку - з відображенням дати, часу і географічних координат місця зйомки. Автомобіль розташований біля правого краю проїзної частини передньою частиною в напрямку перехрестя; ліворуч від нього, уздовж кузова, нанесено суцільну лінію дорожньої розмітки білого кольору, яка розділяє смуги руху.

На фотознімку, зробленому о 08:34:06, зафіксовано вимірювання рулеткою відстані від колеса автомобіля позивача до суцільної лінії розмітки, яка становить близько 1,55 м.

Зі змісту фотознімків, наданих сторонами, вбачається, що задній бампер автомобіля позивача розташовувався фактично на початку суцільної лінії розмітки, щонайбільше приблизно за 1 м від її початку в напрямку перехрестя, а кузов автомобіля на всю довжину перебував уздовж суцільної лінії.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пп. «д» п. 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

За приписами пп. «д» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.

Згідно з ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), несе відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб. Відповідно до примітки до цієї статті режим фотозйомки (відеозапису) передбачає фіксацію уповноваженою посадовою особою дати, часу, місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак складу правопорушення; при здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідач надав суду матеріали фотофіксації, на підставі яких винесено оскаржувану постанову. Фотознімки зроблено в момент виявлення правопорушення, вони містять дату, час і географічні координати, відображають автомобіль позивача з різних ракурсів, його розташування щодо суцільної лінії розмітки та результат вимірювання відстані до неї. Отже, вимоги примітки до ст. 14-2 КУпАП щодо фіксації правопорушення в режимі фотозйомки дотримано.

Ці докази узгоджуються між собою і підтверджують, що автомобіль позивача стояв на проїзній частині уздовж суцільної лінії розмітки на відстані близько 1,55 м від неї, тобто значно ближче за встановлені пп. «д» п. 15.9 ПДР 3 м.

Та обставина, що задня частина автомобіля розташовувалася на самому початку суцільної лінії, висновку про порушення не змінює. Таке розташування автомобіля підтверджують і фотознімки, зроблені 14.08.2026 та надані позивачем разом із позовною заявою, на яких позивач сам позначив місце зупинки свого автомобіля навпроти початку суцільної лінії розмітки. Заборона пп. «д» п. 15.9 ПДР стосується місця, де транспортний засіб зупинився, а не лише ділянки, на якій він заїжджав на це місце. Оскільки кузов автомобіля на всю довжину перебував уздовж суцільної лінії, місце зупинки повністю охоплювалося забороною.

Доводи позивача про те, що розмітка нечітка й погано видима, спростовуються фотознімками, наданими відповідачем, з яких вбачається, що в місці зупинки автомобіля лінія розмітки є безперервною, контрастною на тлі дорожнього покриття і такою, що її можливо ідентифікувати як суцільну. Окремі тріщини асфальту, які перетинають лінію, її безперервності не порушують. Погіршення видимості розмітки на подальшому відрізку дороги значення для справи не має, оскільки позивач зупинився саме там, де суцільна лінія чітко простежується.

Крім того, з фотознімків позивача вбачається, що перед початком суцільної лінії нанесено переривчасту лінію, штрихи якої мають довжину приблизно 2-3 м, а проміжки між ними - близько 0,5-0,7 м. Отже, вказані дорожні умови дозволяють однозначно відрізнити їх та ідентифікувати початок суцільної смуги.

Посилання позивача на те, що на цій ділянці постійно зупиняються інші транспортні засоби, зокрема евакуатор, суд вважає безпідставними, оскільки розміщення інших транспортних засобів не звільняє позивача від обов`язку виконувати вимоги Правил дорожнього руху, встановленого п. 1.3 ПДР, і не свідчить про те, що зупинка в цьому місці дозволена.

Доводи позивача про те, що його автомобіль не створював перешкод дорожньому руху чи загрози безпеці руху, є необґрунтованими, адже відповідно до пп. «д» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП розміщення транспортного засобу на проїзній частині ближче 3 м до суцільної лінії розмітки саме по собі визнається таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Отже, кваліфікація дій позивача за ч. 3 ст. 122 КУпАП є правильною.

Посилання позивача на те, що постанова не може бути єдиним доказом його вини, не спростовують цього висновку, адже обставини, викладені в постанові, підтверджуються матеріалами фотофіксації, які є самостійним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.

Таким чином, викладені в постанові серії 2КІ № 0002710489 від 07.08.2026 обставини відповідають обставинам, встановленим під час розгляду справи, а факт порушення позивачем пп. «д» п. 15.9 ПДР доведено належними та допустимими доказами. Постанову винесено уповноваженою посадовою особою, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУпАП, стягнення застосовано в межах санкції ч. 3 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення немає, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 246 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ЄДРПОУ 34926981, адреса: вул. Богдана Хмельницького, 51-А, м. Київ, 01054.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій ПУКАЛО