Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №756/2525/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №756/2525/25

Суддя: Примак-Березовська О. С.

Справа № 756/2525/25

Провадження № 2-др/756/133/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 жовтня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,

секретаря судового засідання - Донеска А.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Синюка Станіслава Леонідовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку суброгації, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва суду від 14 вересня 2026 року позов задоволено, однак питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, судом не вирішено.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. До суду надійшла заява представника позивача про розгляд заяви без його участі.

Відповідно до положень статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши зміст заяви та матеріали справи, суд зазначає таке.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 14 вересня 2026 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку суброгації задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування в порядку суброгації 293 400 грн та судовий збір у розмірі 14 401 грн.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішено.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Представник позивача подав до суду заяву про стягнення понесених судових витрат, до якої долучив копію договору про надання правничої допомоги № 27 від 22 липня 2024 року, копію розрахунку-фактури №11 від 3 березня 2025 року, копію акта виконаних робіт від 12 березня 2025 року, копію платіжної інструкції № 4 від 11 березня 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), ордер, копії посвідчення адвоката та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно з актом виконаних робіт від 12 березня 2025 року та детальним описом робіт адвокат надав позивачу правничу допомогу з опрацювання матеріалів справи, підготовки та написання позовної заяви, вартість якої становить 10 000 грн.

Оплату послуг у розмірі 10 000 грн здійснено згідно з платіжною інструкцією № 4 від 11 березня 2025 року.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами 1, 3 статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції частини 1 статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом; вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

Статтею 141 ЦПК України передбачено розподіл судових витратів, в тому числі, на професійну правову допомогу. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові у справі №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15ц (провадження №14-382цс 19) зроблено висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Дослідивши надані докази, суд встановив, що заявлені витрати є реальними, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими належними та допустимими доказами.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з підстав їх неспівмірності не заявив, обґрунтованих заперечень щодо розміру таких витрат не навів.

За відсутності такого клопотання та з урахуванням положень частини 4, 5 статті 137 ЦПК України відсутні підстави для зменшення розміру витрат з власної ініціативи суду.

Суд вважає, що визначена позивачем сума витрат є обґрунтованою, відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та є пропорційною до предмета спору з урахуванням ціни позову, у зв`язку з чим підлягає відшкодуванню у повному обсязі.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що при ухваленні рішення про задоволення позову не було вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вбачає достатньо підстав для задоволення заяви.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку суброгації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» (ЄДРПОУ - 19243047, адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 65)

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua