Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №753/26738/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26738/25

провадження № 2-др/753/221/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

09 жовтня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, недоплаченої премії, вихідної допомоги та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2026 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, у якій вона просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 132 286,88 грн, з яких:

- 70 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Компанієць А.В. згідно з Договором від 09.03.2026;

- 9 723,56 грн - витрати, пов`язані з прибуттям адвоката Компанієць А.В. до суду ( 5 723,56 грн - витрати на квитки, 4 000,00 грн - додаткові витрати згідно з п. 3.6 Договору);

- 20 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Білак Н.І. згідно з Договором № 20/1 від 20.10.2025;

- 30 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Білак Н.І. згідно з Договором № 06/3 від 06.03.2026;

- 2 563,32 грн - витрати, пов`язані з прибуттям адвоката Білак Н.І. до суду (1 563,32 грн - витрати на квитки, 1 000,00 грн - додаткові витрати згідно з п. 3.3 Договору).

Заява обґрунтована наступним. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13.08.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, недоплаченої премії та вихідної допомоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано наказ Державної установи «Центр пробації» від 03.11.2025 № 706/к «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ Державної установи «Центр пробації» від 10.11.2025 № 724/к «Про внесення змін до наказу Державної установи «Центр пробації» від 03.11.2025 № 706/к»; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Державної установи «Центр пробації» з 11.11.2025; стягнуто з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.11.2025 по день ухвалення рішення суду у розмірі 376 539,29 грн, за вирахуванням визначених законом податків та зборів, інших обов`язкових платежів. Представниками позивача було заявлено про подання доказів про понесені витрати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку ст. 141 ЦПК України. Рішення Дарницького районного суду міста Києва у справі №753/26735/25 прийнято 13.08.2026, отримано вказане рішення 14.08.2026 через підсистему «Електронний суд». П`ятий день після ухвалення рішення суду припадає на 18.08.2026, тому процесуальні строки дотримано. Фактичний розмір судових витрат, які понесла ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи № 753/26738/25, складає 132 286,88 грн та включає наступне:

1. Вартість юридичних/правових послуг адвоката Білак Н.І. за Договором № 20/1 про надання правничої допомоги від 20.10.2025 та згідно Акту № 1-15/8 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.08.2026 - 20 000,00 грн;

2. Вартість юридичних/правових послуг адвоката Білак Н.І. за Договором № 06/3 про надання правничої допомоги від 06.03.2026, та згідно Акту № 1-14/8 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.08.2026 - 30 000,00 грн;

3. Вартість юридичних/правових послуг адвоката Компанієць А.В. справі №753/26738/25 відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 09.03.2026 та Акту прийняття-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 09.03.2026 - 70 000,00 грн;

4. Додаткові витрати, які підлягають відшкодуванню, у зв`язку із необхідністю прибуття адвоката Компанієць А.В. до приміщення Дарницького районного суду м. Києва становлять 9 723,56 грн, з яких: витрати на квитки - 5 723,56 грн та додаткові витрати, пов`язані з прибуттям адвоката на судові засідання відповідно до п. 3.6 Договору про надання правничої допомоги від 09.03.2026 - 4 000,00 грн;

5. Додаткові витрати, які підлягають відшкодуванню, у зв`язку із необхідністю прибуття адвоката Білак Н.І. до приміщення Дарницького районного суду м. Києва становлять 2 563,32 грн, з яких: витрати на квитки - 1563,32 грн, та додаткові витрати, пов`язані з прибуттям адвоката на судові засідання відповідно до п. 3.3 Договору № 06/3 про надання правничої допомоги від 06.03.2026 - 1 000,00 грн.

24.08.2026 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому зазначив, що подані розрахунки вартості послуг правничої допомоги, які надані позивачу адвокатами Компанієць А.В. та Білак Н.І. є неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критеріям обгрунтованості, справедливості та розумності. Державна установа «Центр пробації» вважає, що в рамках договору про надання правової допомоги від 20.10.2025 № 20/1 адвокатом Білак Н.І. взагалі не надавалися послуги позивачу ОСОБА_1 та вона не несла за них витрати, оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося 03.11.2025, а договір щодо надання послуг щодо незаконного звільнення укладено ще до її звільнення; позов підписаний та направлений через електронний суд безпосередньо ОСОБА_1 , а не адвокатом Білак Н.І.; долучені до позовної заяві відповіді на запити та публічну інформацію адресовані ОСОБА_1 та направлялися на її електронну адресу; документи щодо здійснення оплати послуг в рамках згаданого договору відсутні; акт виконаних робіт не складався під час дії цього договору або одразу після закінчення строку дії; договір від 20.10.2025 № 20/1, укладений строком на 4 місяця та в подальшому цей договір міг бути продовжений, але укладається новий договір про надання правничої допомоги від 06.03.2026 № 06/3 в рамках однієї справи, але строком вже до 31.12.2028, в той час коли відбувається розгляд справи; після укладення нового договору змінюється предмет позову. Відповідно до акту виконаних робіт від 14.08.2026 № 1-14/8, складеного на виконання договору про правничу допомогу від 06.03.2026 № 06/3, адвокат Білак Н.І. після 06.03.2026 знайомився з матеріалами справи, аналізувала судову правнику, надавала усні консультації, остаточно формулювала позовні вимоги, складав клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, 2 рази приймала участь в судових засідання в режимі відео конференції, 1 раз безпосередньо в суді, готувала заяву про ухвалення додаткового рішення. В заяві про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу зазначається, що адвокат Білак Н.І. готувала позов, під час складання якого вивчала судову практику Верховного Суду, на які посилається в позовній заяві. Виникають обґрунтовані сумніви щодо необхідності повторного виконання роботи, яка вже була ним виконана раніше. Теж саме можливо сказати з приводу вивчення матеріалів справи, які складалися з позову, відзиву та декількох клопотань позивача, а також формулювання позовних вимог. Вартість у розмірі 1000 грн за прийняття участі в нетривалих судових засіданнях у режимі відео конференції не співмірно з витраченим часом. Заявлені представником клопотання не представляють будь-якої складності та значного часу на їх виготовлення, а в актах виконаних робіт не зазначено скільки часу було витраченно на складання документів. Крім того, адвокат Білак Н.І. змінювала предмет позову, що призвело до складання відповідного документа та клопотань. Сутність зміни предмету позову полягало у відмови від стягнення моральної шкоди, додавання фрази «визнати протиправним» (стосується наказу про звільнення), зміни дати поновлення на посаді. Зазначене не представляє складності та витрати значного часу. Не зрозумілим лишається необхідність укладення практично одночасно двох договорів про надання правової допомоги, загальна вартість яких складає 100 000 грн. Цивільна справа, у якій 2 адвоката приймали участь, не відноситься до складних, не потребує великого досвіту роботу, великих зусиль та знань для складання позову, що був предметом позову, наступних клопотань та прийняття участі в судових засіданнях. Справа була розглянута з урахуванням навантаження суду, за декілька місяців, відбулося невелика кількість судових засідань. Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, існує певна судова практика, на яку посилаються у позовній заяві, тому складності щодо процесу доказування чи витребування документів не виникало.

25.08.2026 позивачем до суду подані заперечення на клопотання про зменшення розміру судових витрат.

Розгляд заяви відбувся без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви за наступних підстав.

13.08.2026 ухвалено рішення у цивільній справі №№753/26738/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, недоплаченої премії та вихідної допомоги, яким позовні вимоги задоволено частково.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Під час винесення рішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу не вирішувалось.

У заяві позивач ставить питання про стягнення з відповідача на її користь витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 132 286,88 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 було надано: договір № 20/1 про надання правничої допомоги від 20.10.2025 та Акт № 1-15/8 приймання-передачі виконаних робіт від 15.08.2026 на суму 20 000,00 грн; договір № 06/3 про надання правничої допомоги від 06.03.2026 та Акт № 1-14/8 приймання-передачі виконаних робіт від 14.08.2026 на суму 30 000,00 грн; договір про надання правничої допомоги від 09.03.2026 та Акт прийняття-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 09.03.2026 на суму 70 000,00 грн; а також квитки на потяг.

Суд вважає, що позивачем документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вирішуючи питання про розподіл заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені статтею 137 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Перевіривши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висноку що договір № 20/1 про надання правничої допомоги від 20.10.2025 та Акт № 1-15/8 приймання-передачі виконаних робіт від 15.08.2026 на суму 20 000,00 грн, не стосується надання правничої допомоги у цивільній справі № 753/26738/25, оскільки договір був укладений 20.10.2025, ще до звільнення позивача з роботи, яке відбулося 03.11.2025, позовна заява подана особисто позивачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 09.12.2025.

Також суд вважає недоведеними витрати на квитки у розмірі 5 723,56 грн, витрачені для прибуття адвоката Компанієць А.В. до Дарницького районного суду м. Києва, оскільки до суду надані копії квитків сполученням Київ-Одеса лише на суму 2 914,17 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем підтверджені витрати на правову допомогу на загальну суму 109 477,49 грн.

Проаналізувавши Акт № 1-14/8 приймання-передачі виконаних робіт від 14.08.2026 та Акт прийняття-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 09.03.2026, суд вважає, що заявлений у них позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності (дійсності та необхідності) та розумності. У них зазначені послуги, які охоплюють одна одну, такі як « остаточне формулювання позовних вимог» та «підготовка та подання до суду заяви про зміну предмета позову». Позивачем не обґрунтовано необхідність участі у справі двох адвокатів, які фактично дублювали послуги один одного, враховуючи, що предмет спірних правовідносин не є новим та не становить складності, та, як вбачається, витрачання великої кількості часу. Підготовка поданих до суду клопотань про відкладення розгляду справи, участь у судових засіданнях в режимі відео конференції, про долучення доказів та інші, не потребувала від адвокатів значних затрат часу та зусиль.

Також суд враховує те, що позовні вимоги задоволено частково, а саме при зверненні з позовом до суду позивачем було заявлено п`ять позовних вимог, рішенням суду задоволено із них лише три, дві із яких є вимогами немайнового характеру.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді, взявши до уваги докази понесення витрат на правову допомогу, та часткове задоволення позовних вимоги, наявність клопотання відповідача про зменшення таких витрат позивача, вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції, підлягають задоволенню частково, у розмірі 70 000,00 грн., що на думку суду відповідає критерію їх дійсності, необхідності та розумності.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Державної установи «Центр пробації» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (відповідно до позову) АДРЕСА_1 , мобільний телефон НОМЕР_2 , наявний електронний кабінет в системі «Електронний суд».

Відповідач Державна установа «Центр пробації», код ЄДРПОУ 41847154, місце знаходження 04050, м. Київ, вул. Іллєнка, 81, наявний електронний кабінет в системі «Електронний суд».

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст додаткового рішення складено 09.10.2026.