Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №753/11123/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11123/26

провадження № 2-а/753/223/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив суд скасувати постанову № 93 від 09.01.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позовна заява обгрунтована тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , має індивідуальний номер в реєстрі «ОБЕРІГ» 250920231320515300067, вчасно уточнив свої військово-облікові дані. Відповідно до висновку ВЛК від 06.01.2026 є придатним до служби у в/ч забезпеченя, ІНФОРМАЦІЯ_1, ВВНЗ, НЦ, закладах, медпідрозділах, логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. 06.01.2026 відносно позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол № 93 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в якому було зазначено, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів наявний запис про порушення правил ВО «не проходження (відмова від проходження) ВЛК. Попередній висновок ВЛК 23.01.2001. Порушення було вчинено 06.06.2025. На момент розгляду матеріалів справи відповідно до ст. 38 КУпАП строки притягнення до відповідальності закінчилися. Незважаючи на зазначене, 11.05.2026 банківський рахунок позивавча було заблоковано та списано кошти у розмірі 34 000,00 грн та виконавчий збір. При ознайомленні з ВП № 80917937 позивач дізнався, що 09.01.2026 відносно нього складено постанову № 93 згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 17 000,00 грн. Постанова направлена до виконаня до Дарницького ВДВС. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 будучи визнаний висновком ВЛК 23.01.2001 обмежено придатним до військової служби до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, тим самим порушив вимоги п. 2 розділу 2 Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист. Позивач вважає вказану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що винесена з істотним порушенянм норм матеріального та процессуального права. На момент винесення постанови відповідно до ст. 38 КУпАП строки притягнення до адміністративної відповідальності закінчилися. Відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби та на нього поширюється обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 28.05.2026 поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач 21.09.2026 подав до суду письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у 2001 році позивач військово-лікарською комісією відповідача був визнаний непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, однак до 05.06.2025 не звертався для проходження повторного медичного огляду, чим порушив вимоги правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доведеність обставин, на які посилається позивач, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 09.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 93 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Як вбачається із тексту постанови, ОСОБА_1 , будучи визнании (висновок ВЛК 23.01.2001) обмежено придатним до військової служби до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, тим самим порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», тобто вчинив правопорушення в особливий період, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вважаючи вищевказану постанову протиправною, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

При вирішенні позовних вимог суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.235 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст.ст.7, 245 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява №18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Відповідно до ст.251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Частинами 1-3 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав до суду належних доказів, наприклад, копії попередньої довідки ВЛК або даних із реєстру «Оберіг», які б підтверджували попередній статус «обмежено придатний» позивача, тому твердження про порушення позивачем термінів проходження повторної ВЛК є безпідставними.

Надана до суду роздрукована на аркуші А4 табличка, не приймається судом як належний доказ, оскільки вказаний документ не має жодних реквізитів.

Відповідачем не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, аналізуючи обставини притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про задоволення позову про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події та складу правопорушення, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України. Інші аргументи позивача, визначені ним як підстави позовних вимог, не мають вирішального значення для розгляду справи по суті та не спростовують висновків суду про задоволення позову у вказаній частині.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ч. 2 ст. 210-1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суддя -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 93 від 09.01.2026 у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.

Провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП згідно постанови № 93 від 09.01.2026 року закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.О. Заставенко

Повний текст рішення суду виготовлено 09.10.2026.