Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №753/7293/26 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №753/7293/26

Суддя: Заставенко М. О.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7293/26

провадження № 2/753/9570/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

при секретарі Козін В.Є.,

за участю представника позивача Сакун А.О.

представника відповідача Ярошинської І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданих в ДТП збитків,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Сакун А.О., звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду у розмірі 466 658,34 грн, витрати на послуги оцінювача у розмірі 6 000,00 грн та сплачений судовий збір.

Позовна заява обґрунтована тим, що04.11.2025 між позивачем та відповідачем був укладений договір позички легкового автомобіля «Тесла», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_2 було надано в користування вказаний автомобіль для його використання відповідачем для поїздок, про що було підписано також акт про приймання-передачу автомобіля. Відповідач повернув позивачеві автомобіль, однак у стані, який не відповідає тому стану, в якому він був переданий для користування, оскільки був фізично знищений та ремонт автомобіля економічно не доцільний. Відповідно до умов договору позички користувач не має права передавати даний автомобіль іншим особам. Однак, відповідач надав автомобіль іншій особі. 17.12.2025 сталася ДТП за участю автомобіля «БАД», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Тесла», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 . В результаті ДТП автомобілю «Тесла», державний номерний знак НОМЕР_1 , було завдано значних пошкоджень. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «БАД», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована в СК «Колоннейд Україна». Позивач звернувся до вказаної страхової компанії та отримав страхове відшкодування у розмірі ліміту відповідальності 250 000,00 грн, якого недостатньо для покриття завданих збитків. Відповідно до Звіту № 72/44.12.25 від 16.12.2025 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тесла», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 1 747 589,42 грн, а ринкова вартіст даного автомобіля до пошкодження - 786 460,29 грн. Таким чином, вартість відновлювального ремонту значно перевищує його ринкову вартість і проведення відновлювального ремонту є економічно недоцільним. Розмір матеріального збитку, заподіяного позивачеві становить 716 658,34 грн (786 460,29 вартість авто до ДТП - 69 801,95 грн вартість після ДТП). З урахуванням виплати страхового відшкодування 250 000,00 грн невідшкодованою лишилася частина збитку у розмірі 466 658,34 грн. Крім того, позивачем понесені витрати на послуги оцінювача у розмірі 6 000,00 грн. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, відповідач взяв на себе зобов`язання усувати наслідки аварій та пошкоджень автомобіля, які виникли під час експлуатації його користувачем, або відшкодувати позичкодавцю у повному обсязі збитки, пов`язані з такими аваріями чи пошкодженнями; у разі втрати чи знищення автомобіля повністю відшкодувати позичкодавцеві збитки, завдані внаслідок цього; користувач несе відповідальність за пошкодження автомобіля перед позичкодавцем, незалежно чи завдано пошкодження з його вини чи з вини сторонніх осіб. Відтак саме з відповідача а користь позивача відлягає стягненню матеріальна шкода, яка виникла у зв`язку із пошкодженням автомобіля у загальному розмірі 472 658,34 грн.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 14.04.2026 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.

23.06.2026 представником відповідача - адвокатом Ярошинською І.А., до суду подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту, а саме в своїй позовній заяві позивач змішав договірну та деліктну відповідальність. Безпосередньою причиною завданих матеріальних збитків автомобілю «Tesla», державний номений знак НОМЕР_1 були дії водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем «BYD», державний номерний знак НОМЕР_2 , а не факт передачі автомобіля ОСОБА_5 ДТП сталося виключно з вини водія ОСОБА_3 , а тому причинний зв`язок між діями відповідача та збитками відсутній. Саме порушення договору позички легкового автомобіля від 04.11.2025 не означає обов`язок сплатити майнову шкоду у розмірі 466 658,34 грн. Сам факт передачі транспортного засобу іншій особі не перебуває у прямому причинному зв`язку із заподіянням шкоди автомобілю. Фактично позивач звернувся з вимогами про відшкодування шкоди до особи, яка такої шкоди не завдавала. При цьому позивачем не заявлено вимог до безпосереднього винуватця ДТП - ОСОБА_3 . Таким чином, позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки відповідач не є особою, яка відповідно до закону зобов`язана нести цивільно-правову відповідальність. Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу №100-01-26 від 04.11.2025 та страхового акту №5000037614-2 від 03.03.2026 року сума відновлюваного ремонту автомобіля «Tesla», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає - 864 930,12 грн, дійсна ринкова вартість автомобіля до ДТП - 778 728,64 грн, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу - 391 286,54 грн, вартість ліквідних залишків - 133 580,00 грн. Сума страхового відшкодування становить - 250 000,00 грн, яку було сплачено 03.03.2026. Позивач уже реалізував своє право на отримання страхового відшкодування та фактично визнав, що шкода заподіяна саме винуватцем ДТП. Звернення після цього з вимогами до відповідача свідчить про спробу перекласти на останнього ризики, пов`язані із недостатністю страхового відшкодування. Фактично позивач просить перекласти на відповідача збитки, які були завдані іншою особою ОСОБА_3 . Пошкодження транспортного засобу сталося внаслідок ДТП, винуватцем якої є - ОСОБА_3 . Вина відповідача у виникненні дорожньо-транспортної пригоди відсутня та матеріалами справи не підтверджується. За правилами ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою. Отже, саме винуватець ДТП або його страховик є належними особами, на яких покладається обов`язок відшкодування завданих збитків. Застосування до спірних правовідносин ст. 1187 ЦК України є помилковим, оскільки зазначена норма регулює відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки перед потерпілими третіми особами, а не вимоги власника транспортного засобу до орендаря за відсутності вини останнього. Щодо посилання позивача на укладений договір позички, то визначальною і істотною умовою договору позички є сааме безоплатність користування майном, що відмежовує даний договір від інших близьких за змістом, у яких користування здійснюється за плату (найм, оренда, лізинг, прокат тощо). Із укладеного між сторонами договору вбачається, що позивач передав відповідачу у користування визначене майно (транспортний засіб) за плату, що виключає існування між сторонами правовідносин позички. Аналіз змісту укладеного між сторонами договору, в тому числі характеру прав і обов`язків сторін, свідчить про те, що між сторонами виникли правовідносини щодо найму (оренди) транспортного засобу. При цьому те, як сторони назвали даний договір, зокрема позичка, чи якось інакше, не має правового значення і не впливає на характер спірних правовідносин, що виникли між ними і які визначаються змістом договору, а не його назвою. Невірно визначившись із характером спірних правовідносин, позивач не застосував норми матеріального права, які регулюють найм (оренду) транспортного засобу, в тому числі щодо необхідності дотримання нотаріальної форми такого договору, що у свою чергу потягло помилкові висновки позивача про відповідність укладеного договору вимогам закону. Зазначила також про нікчемність укладеного договору, оскільки він не був нотаріально посвідчений.

06.07.2026 представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивач вправі скористатися будь-яким, передбаченим законом або договором, способом захисту свого порушеного права. Передавши автомобіль у володіння відповідача сторони погодили, що будь-яка відповідальність за пошкодження транспортного засобу покладається на відповідача. Сторони погодили, що договір не підлягає нотаріальному посвідченню та набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Автомобілі (за виключенням сільськогосподарських тракторів) належать до наземних самохідних транспортних засобів, а тому нотаріальне посвідчення даного договору не вимагається. Предметом данного позову є стягнення збитків з підстав заподіяння позивачу шкоди внаслідок неналежного виконання зобов`язання щодо користування транспортним засобом.

Заперечення на відповідь на відзив сторона відповідача до суду не подавала.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.07.2026 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником автомобіля «Tesla», державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 17.02.2023.

04.11.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позички легкового автомобіля.

Відповідно до вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених статтями 827-836 ЦК України та цим договором, позичкодавець зобов`язується передати за плату користувачу у строкове платне користування, а користувач зобов`язується прийняти у строкове платне користування легковий автомобіль, що визначений у цьому договорі, та зобов`язується сплачувати позичкодавцю плату за позичку.

Предметом позички є автомобіль марки «Tesla», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_4 .

Плата за один календарний тиждень позички автомобілем встановлюється в розмірі 10 300,00 грн.

Строк дії договору починається з моменту його підписання сторонами та закінчується 31.01.2030.

17.12.2025 у м. Києві на вул. Трускавецькій, б.21 близько 21-30 год. сталося ДТП за участю автомобіля «BYD», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та автомобіля «Tesla», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 .

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06.01.2026 у справі № 753/27329/25 винним у вчиненні вказаного ДТП визнано ОСОБА_3 .

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

За статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у більшому або меншому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

У статті 614 ЦК України вказано, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що юридичною підставою цивільно-правової відповідальності у зобов`язальних правовідносинах є норма закону або іншого акта цивільного законодавства, а фактичною - склад цивільного правопорушення.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини (пункт перший частини другої статті 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін, погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За частиною першою статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Відповідно до ст. 798 ЦК України, Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Зміст договору та його правова природа не залежать від назви. Правова природа договору визначається з огляду на його зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків

Суд вважає, що положення ст. 827 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки за змістом укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору, користувачем фактично здійснювалися регулярні орендні платежі за автомобіль, що свідчить про приховане платне ним користування, тому суд кваліфікує такі відносини як оренду (найм) з відповідними правовими наслідками (включаючи вимоги до форми договору, наприклад, нотаріального посвідчення, якщо стороною є фізична особа).

Таким чином суд дійшов висновку, що договір позички легкового автомобіля за своїм змістом є договором оренди легкового автомобіля.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Тобто правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є основною ознакою правочину як юридичного факту.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 346/1305/19 зазначила, якщо не спростована презумпція правомірності правочину, всі права й обов`язки, які набули його сторони, необхідно реалізовувати безперешкодно. Ця презумпція діє доки не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Статтею 203 ЦК України, передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, згідно з ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, недійсність правочину зумовлена наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Статтею 799 ЦК України передбачено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 799 ЦК України не містить винятків та вказівок про укладення договору найму (оренди) транспортного засобу між фізичними особами у простій письмовій формі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 219 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки укладений між сторонами договір не був нотаріально посвідченим, позивачем не зазначено обставин, які б перешкоджали нотаріальному посвідченню правочину, тому суд вважає укладений між сторонами договір нікчемним, а отже заявлені позовні вимоги про відшкодування збитків, завданих в ДТП на підставі договору позички, не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати у даній справі, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

17.09.2026 представник відповідача - адвокат Ярошинська І.А. подала до суду заяву про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, на підтвердження чого надала договір про надання правової допомоги від 09.06.2026, ордер, детальний опис робіт (наданих послу) виконаних адвокатом у межах надання професійної правничої допомоги на суму 30 000,00 грн.

Представник позивача подала до суду 21.09.2026 клопотання, в якому просила відмовити відповідачеві у задоволенні заяви щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у повному обсязі, оскільки такі витрати мають бути покладені на відповідача.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Вирішуючи питання стягнення понесених відповідачем судових витрат суд, враховуючи суть спору, тривалість затраченого часу, пропорційність витрат предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, вважає за доцільне стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 89, 259, 263, 265, 268, 273, 353-355,430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданих в ДТП збитків відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: М.О. Заставенко

Повний текст рішення складений 08.10.2026.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua