Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №753/6066/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6066/26

провадження № 2/753/8851/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 р. Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі також - АТ КБ «Приватбанк», банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 106 075,65 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 30.05.2023 ОСОБА_1 власноручно підписала Заяву про приєднання до умов та прав надання банківських послуг і тим самим погодила умови кредитування. На підставі укладеного договору відповідачка отримала платіжний інструмент - кредитну картку. Відповідачка користувалася кредитним лімітом, вносила платежі на повернення кредиту та сплату відсотків, але припинила надавати своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 22.12.2025 має заборгованість у загальному розмірі 106 075, 65 грн, яка складається із заборгованість за тілом кредиту в розмірі 85 018,05 грн та заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 21 057, 60 грн.

Ухвалою судді від 07.05.2026 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи у встановленому законом порядку шляхом направлення судових документів за зареєстрованою адресою місця її проживання, проте поштове відправлення повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідачка не скористалася, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не зверталася, а тому справа вирішується на підставі пояснень та доказів позивача відповідно до положень частини восьмої статті 178 та частини другої статті 191 ЦПК України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

30.05.2023 між АТ КБ «Приватбанк» (банком) та ОСОБА_1 (клієнтом) було укладено договір про надання банківських послуг, що підтверджується змістом підписаної відповідачкою Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі також - Заява). Зазначену заяву відповідачка підписала власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.19.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Підписанням вказаної заяви ОСОБА_1 на підставі статті 634 ЦК України приєдналася до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Автоплатежі», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять змішаний договір: договір банківського рахунку, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка», прийняла всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі, та зобов`язалася їх належним чином виконувати (пункт 8 Заяви).

При укладенні договору сторони погодили, що при наданні банком будь-яких послуг клієнту, у тому числі, але не виключно, виконання платіжних операцій, укладення між сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів буде використовуватись простий електронний підпис та визнали простим електронним підписом такі способи підписів клієнта: ОТР-пароль; QR-код; кнопки «підпис», «підписав», «підтверджую», «ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах банку в мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, ініціювати платіжну операцію та підписати відповідну платіжну інструкцію тощо, або якщо інтерфейс відповідного програмного комплексу банку дає клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть платіжної операції, платіжну інструкцію на виконання якої клієнт підписує у спосіб, узгоджений сторонами.

Сторони визнали правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. Сторони узгодили, що банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису (пункт 14 Заяви).

У пункті 9 Заяви викладені істотні та інші умови договору «Кредитні картки», а саме: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія; тип платіжної картки - картка «Універсальна»; сума/ліміт кредиту - 200 000 грн (для карт «Універсальна»); строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом; мета отримання кредиту - споживчі цілі; тип процентної ставки - фіксована; розмір процентної ставки для карт «Універсальна» - 42,0%.

Згідно з умовами, визначеними пунктом 9.4. Заяви, повернення кредиту здійснюється: шляхом ініціювання банком дебетового переказу з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором, з 1-го по останнє число календарного місяця, наступного за місяцем, в якому була здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта за цим договором; шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому була здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.

Аналогічні умови кредитування містяться і у Паспорті споживчого кредиту, підписаного клієнтом власноруч на планшеті у день укладення договору, який також містить умову про пільговий період, протягом якого діє процентна ставка у розмірі 0,00001% річних (п. 4 Паспорту).

Стаття 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.

Договором згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями частини першої статті 1066, частини першої статті 1068 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком; банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка) банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу (частина перша статті 1069 ЦК України).

За приписами частини другої цієї норми права і обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику і кредит (параграфи 1, 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором.

Стаття 1054 ЦК України дає визначення кредитного договору як договору, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

За змістом статей 205, 207 цього Кодексу договір, укладений в електронному вигляді, є таким, що укладений у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді регулює Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон про електронну комерцію), стаття 2 якого поширює його застосування у тому числі і на послуги систем дистанційного обслуговування та надання платіжних послуг в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству України, а саме Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно статті 3 Закону про електронну комерцію електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтею 12 Закону про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже аналізуючи предмет, зміст та загальні ознаки зобов`язань, зафіксовані в укладеному сторонами договорі, суд дійшов висновку, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено змішаний договір, який містить у собі елементи договору банківського рахунка, обслуговування платіжного інструменту та кредитного договору.

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є публічним договором приєднання, умови якого встановлені банком у відповідних стандартних формах та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням статей 633, 634 ЦК України.

Підписання відповідачкою договору, який містить усі істотні умови, передбачені законодавством для зазначених договорів, у тому числі умови щодо суми кредиту, розміру процентів, строків та порядку погашення кредиту, є доказом ознайомлення його з предметом договору та усіма його умовами.

З пояснень позивача та з виписки за договором убачається, що відповідачці було видано кредитну картку типу «Універсальна» № НОМЕР_1 , строк дії - 01/27.

За даними виписки за договором за період 30.05.2023 по 24.12.2025 банк надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідачка користувалася кредитними коштами - розраховувалася за товари та послуги, здійснювала перерахування коштів на рахунки третіх осіб та періодично вносила платежі на погашення кредитної заборгованості.

Останній платіж на погашення кредиту ОСОБА_1 внесла у квітні 2025 року на суму 7 000 грн, після чого будь-які сплати на користь банку від неї не надходили.

Згідно з наданим позивачем розрахунком загальний розмір заборгованості відповідачки станом на 22.12.2025 становить 106 075,65 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 85 018, 05 грн та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 21 057, 60 грн.

Вказаний розрахунок базується на даних виписок за договором, які відображають рух коштів по рахунках та усі здійснені сторонами операції, та не спростований відповідачкою.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 30.08.2019 у справі № 353/614/15-ц та постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, виписки з рахунків позичальника, які містять детальний перелік усіх фінансових операцій, здійснених за вибраний період, є офіційними документами та належними доказами як здійснення операції з видачі кредиту, так і наявності заборгованості за кредитним договором та її розміру.

За положеннями частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою цієї норми зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Загальною умовою виконання зобов`язання є виконання його належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

За приписами статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Одним з таких положень є норма частини другої статті 1050 цього Кодексу, згідно з якою за наявності у договорі умови про повернення позику частинами (з розстроченням) прострочення позичальником повернення чергової частини позики кореспондує праву позикодавця (у спірних правовідносинах - кредитодавця) вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

На підтвердження розміру позовних вимог позивач надав розрахунок станом на 22.12.2025, відповідно до якого загальна заборгованість відповідачки за наданим кредитом складає 106 075,65 грн.

Правильність нарахування банком суми боргу відповідачкою не спростована, розрахунок відповідає умовам договору про надання банківських послуг та узгоджується з зазначеними у виписці відомостями про усі операції за рахунком, у тому числі про здійснені відповідачкою оплати, а тому суд вважає вказаний документ достовірним доказом розміру невиконаних зобов`язань у спірних правовідносинах та покладає його в основу свого рішення.

Отже на підставі оцінки викладених у позовній заяві доводів і аргументів та наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та задовольняє їх у повному обсязі.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідачку сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 30.05.2023 у розмірі 106 075,65 грн та судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн, а усього в сумі 108 738 (сто вісім тисяч сімсот тридцять вісім) гривень 05 копійок.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»; код юридичної особи: 14360570; адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: