Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №332/3879/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел. (099) 55-49-125

Справа № 332/3879/26

Провадження №: 3/332/1012/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., розглянувши матеріал, який надійшов з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі.

За правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

14.06.2026 о 22 год. 51 хв. у м. Запоріжжя по вул. Скворцова, 1, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Ssangyong Rexton, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням технічного приладу газоаналізатору Аlcotest Drager 6820. Результат 1,20 ‰ (проміле), тест № 4400, з результатом згоден. Від керування ТЗ відсторонений, шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України. Про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належим чином.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Конрадій М.В. підтримала письмові клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та про розгляд справи з урахуванням принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, посилаючись на відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу. Звернула увагу на те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, під час подій був при виконанні бойового завдання, тому вважає, що протокол було складено неуповноваженою посадовою особою. У разі відмови в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, просила передати дану справу командиру військової частини НОМЕР_3 , в якій проходить службу військовослужбовець ОСОБА_1 для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Окремо, захисник просила визнати результати огляду недопустимим доказом, посилаючись на те, що працівники поліції не назвали жодних ознак сп`яніння, а також, через те, що огляд було проведено неуповноваженою особою.

Натомість, у разі визнання винним ОСОБА_1 захисник просила застосувати аналогію закону, а саме ст. 69 КК України і не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Суддя зважає на те, що ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення. Власне, 09.10.2026 скористався своїм правом та надав письмові пояснення по суті справи.

Так, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснив, що близько 23:00 години 14.06.2026 його автомобіль було зупинено працівниками поліції. Після зупинки йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння. Він пройшов огляд за допомогою алкотестеру, після чого йому запропонували пройти огляд в лікарні. ОСОБА_1 попросив працівників поліції надати йому 5 хвилин, щоб заспокоїтись та обдумати ситуацію. Далі, в місці, де не здійснювалась фіксація, інший працівник поліції переконував його не їхати в лікарню та погодитися з результатом, оскільки така процедура займе тривалий час.

Відповідно до статті 268 КУпАП встановлений обов`язок учасника судового процесу та його представника добросовісно користуватися процесуальними правами. В свою чергу, судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для інформування особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, про розгляд справи з метою його повторного допиту та допиту свідка за клопотанням сторони захисту, однак такі можливості вичерпано. Вважає, що дії працівників поліції не були спрямовані на всебічне та об`єктивне з`ясування обставин, а навпаки штучно створили таку ситуацію.

За таких обставин, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Вислухавши захисника особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи клопотань про закриття провадження у справі та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, з послідуючими змінами та доповненнями, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність особи за вказаною статтею настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджена сукупністю доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 14.06.2026 серії ЕПР1 №693216, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Зокрема, він складений відносно ОСОБА_1 за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що огляд проводився у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Тест проводився за допомогою газоаналізатору Аlcotest Drager 6820. Результат 1,20 ‰ (проміле). З результатом ОСОБА_1 згоден, про що є відповідний підпис. До Акту також долучена роздруківка тесту № 4400;

- даними рапорту поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Данила Кондратенка-Сорокіна, в якому викладені обставини виявлення та фіксації правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №693216 від 14.06.2026;

- довідкою щодо повторності вчиненого правопорушення з бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме «Інформаційний портал Національної поліції України» відповідно до якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП. Посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 20.06.2018;

- архівом правопорушень;

- переглянутим судом відеозаписом правопорушення від 14.06.2026, на якому зафіксовано факт зупинки транспортного засобі, під керуванням ОСОБА_1 , виявлення ознак алкогольного сп`яніння, проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та отримання згоди ОСОБА_1 із результатами Аlcotest Drager.

Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні, у відповідності до встановленого законом порядку, пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці, у медичному закладі та роз`яснили наслідки не проходження огляду. У ході розмови із поліцейськими, ОСОБА_1 погодився із результатами Аlcotest Drager, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя вважає недоведеними належними та допустимими доказами посилання ОСОБА_1 на те, що, коли йому було надано час подумати, чи згоден він із результатами, чи ні, на прийняте рішення вплинув інший співробітник поліції, який зазначив, що така процедура може зайняти тривали час, тому він погодився із результатом.

Доводи сторони захисту щодо відсутності законних підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суддя вважає безпідставними.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.

Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно до приписів ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.

Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати право або зобов`язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.

При цьому належить врахувати те, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2024 року в Україні введено режим «воєнний стан», який діяв і на час події, яка зафіксована в протоколі за участю ОСОБА_1 .

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту, працівники поліції вирішили перевірити у нього документи, також був здійснений огляд автомобіля. Під час вказаних дій було виявлено у водія ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, чим спростовуються доводи сторони захисту про те, що працівники поліції не назвали жодних ознак сп`яніння у ОСОБА_1 .

Крім того, з огляду на предмет дослідження у рамках складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підстави зупинки не мають вирішального значення і не впливають на інкриміновані водію обставини з приводу недотримання останнім вимог п. 2.5 ПДР.

Порядок проведення огляду, визначений ст. 266 КУпАП та положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р., за №1413/27858 (далі Інструкція), за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров`я.

Суддею не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Також суддя звертає увагу, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відтак, в межах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 положення, якими регламентовано адміністративну відповідальність, застосовуються до нього на загальних підставах.

Суддя вважає за необхідне зазначити, що дія положень ст. 266 КУпАП за колом осіб поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби.

До того ж, вимогами п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов`язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Базовим критерієм для розмежування застосування вимог ст. 266 та ст. 266-1 КУпАП під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння у даному випадку є керування транспортним засобом, тобто виконання особою функції водія, а не обов`язків військової служби.

Вважаю, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, проведено у відповідності до КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я України№ 1452/735 від 09.11.2015 року, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103.

Таким чином, з огляду на вищевказане, відсутні підстави для закриття провадження із заявлених стороною захисту обставин, а також відсутні підстави для передачі даної справи командиру військової частини НОМЕР_3 , в якій проходить службу військовослужбовець ОСОБА_1 для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Отже, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

При визначенні виду та міри адміністративного стягнення суд, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують його відповідальність, вважає за необхідне накласти на нього стягнення в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суддя не вбачає.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 655 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 33, 38, 40-1, 130, 252, 268, 283, 284, 287, 289 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави (Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001) із позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄРДПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Ю.І. Ретинська