Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №490/5856/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5856/26

нп 2/490/4304/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_2 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 38220,65 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог посилався на те, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 14.07.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) №10.07.2025-100002044, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн на строк 217 днів, дата повернення (виплати) кредиту - 15.02.2026. Кредитний договір (оферти) № 10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року було продовжено, шляхом укладення додаткових договорів до кредитного договору (оферти) між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 . ТОВ «Споживчий центр» взяті на себе зобов`язання виконало в повному обсязі, надав ОСОБА_1 кредитні кошти у погодженому умовами кредитного договору розмірі, водночас відповідачка взяті на себе зобов`язання позичальника в повному обсязі не виконала. Таким чином, за відповідачкою перед ТОВ «Споживчий центр» станом на дату подачі позову утворилася заборгованість у розмірі 38220,65 грн, з яких: 19410,00 грн -заборгованість за кредитом, 8970,65 грн - заборгованість за процентами, 90,00 грн - заборгованість за комісією (пов`язана з наданням кредиту), 9750,00 грн - неустойка. Також позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь понесені ним судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

29.06.2026 року матеріали справи передано для розгляду судді Саламатіну О.В.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом 30.06.2026 року було направлено відповідні запити та 03.08.2026 року отримана інформація щодо місця проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_1 .

З відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління ДМС України в Миколаївській області від 03.08.2026 року, вбачається, що за відомостями ВОМІРМП УДМС у Миколаївській області ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , 08.04.2024 року знята з реєстрації.

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою судді від 06.08.2026 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 06.08.2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачка, яка належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України та телефонограмою, не скористалась своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 14.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №10.07.2025-100002044, шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання нею конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальницею за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальницею в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при її ідентифікації на сайті.

Відповідно до п. 1.1. Дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (в подальшому Кредитодавець) укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст.634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні ст.633 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 3.1. оферти, кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором).

Пунктом 3.2. оферти встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

За п.4.1. оферти Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-0488.

Як вбачається з п.3.3. оферти, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах, які встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

14.07.2025 року за допомогою одноразового ідентифікатора ОСОБА_1 підписала заявку до Кредитного договору № 10.07.2025-100002044, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальниця ознайомилася 14.07.2025 року за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Кредитного договору №10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року відповідачці надано Кредит на наступних умовах:

- Дата надання/видачі кредиту: 04.07.2025;

- Сума Кредиту: 6000 грн. 00 коп.

- Строк, на який надається Кредит: 217 днів з дати його надання;

- Дата повернення (виплати) кредиту: 15.02.2026;

- Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання;

- Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

- Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

- Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми Кредиту та дорівнює 540 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів;

- Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.84% (денна процентна ставка) = (10920 / 6000)/ 217 ? 100%;

Згідно вказаної заявки, реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: 5168-74XX-XXXX-0488.

Наведені умови кредитування, 14.07.2025 року підписано між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою ОСОБА_1 електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором «Е244».

Факт перерахування коштів у сумі 6000,00 грн. згідно кредитного договору № 10.07.2025-100002044 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 відбувся 14.07.2025 року, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-2406 від 24.06.2026 року, номер транзакції в системі iPау.ua – 802425452.

17.07.2025 року, шляхом укладення Додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) № 10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року, який складається з оферти ОСОБА_1 та акцепту ТОВ «Споживчий центр» та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора «K531», сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

- Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 7500 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші).

- За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 1500 грн. 00 коп. ; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) – 17.07.2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-0488. Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів 4 Позичальнику: 5168-74XX-XXXX-0488. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 214 днів з дати його надання.

- Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 135 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го Траншу (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів; Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 675 грн. 00 коп.

- В зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.85% (денна процентна ставка) = (13605/7500)/214 ? 100% . При цьому РРПС – 2774.95%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 21 105 грн. 00 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 13605 грн. 00 коп.

Сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 112 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.”

Інші умови Договору, не змінені даним Додатковим Договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Цей Додатковий Договір є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з дати отримання Позичальником у інформаційній системі Кредитора від Кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником Кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Факт перерахування коштів у сумі 1500,00 грн. згідно кредитного договору № 10.07.2025-100002044 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 відбувся 17.07.2025 року, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-2406 від 24.06.2026 року, номер транзакції в системі iPау.ua – 805908720.

22.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до кредитного договору (оферти) №10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року, який складається з оферти ОСОБА_1 та акцепту ТОВ «Споживчий центр» та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора «К528», згідно якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

- Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 11500 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші).

- За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 3-й Транш у розмірі 4000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі Кредиту (3-го Траншу) - 22/07/2025.

- Строк, на який надається Кредит (а саме 3-й Транш) - 209 днів з дати його надання.

- Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 3-го Траншу (частини Суми Кредиту) (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми 3-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 360 грн. 00 коп.

- Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 1035 грн. 00 коп.

- В зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.86% (денна процентна ставка) = (20565/11500)/209 ? 100% . При цьому РРПС – 3110.1%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 32 065 грн. 00 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 20565 грн. 00 коп.

Сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 172 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.”

Інші умови Договору, не змінені даним Додатковим Договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Цей Додатковий Договір є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з дати отримання Позичальником у інформаційній системі Кредитора від Кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником Кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Факт перерахування коштів у сумі 4000,00 грн. згідно кредитного договору № 10.07.2025-100002044 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 відбувся 22.07.2025 року, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-2406 від 24.06.2026 року, номер транзакції в системі iPау.ua – 810284650.

25.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до кредитного договору (оферти) №10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року, який складається з оферти ОСОБА_1 та акцепту ТОВ «Споживчий центр» та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора «К916», згідно якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

- Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 13000 грн. 00 коп.

- За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 4-й Транш у розмірі 1500 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит (а саме 4-й Транш) - 206 днів з дати його надання.

- Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 1170 грн. 00 коп.

- В зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.86% (денна процентна ставка) = (23130/13000)/206 ? 100% . При цьому РРПС – 3429.49%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 36 130 грн. 00 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 23130 грн. 00 коп.

Сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 195 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.”

Інші умови Договору, не змінені даним Додатковим Договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Цей Додатковий Договір є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з дати отримання Позичальником у інформаційній системі Кредитора від Кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником Кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Факт перерахування коштів у сумі 1500,00 грн. згідно кредитного договору № 10.07.2025-100002044 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 відбувся 25.07.2025 року, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-2406 від 24.06.2026 року, номер транзакції в системі iPау.ua – 814041918.

26.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до кредитного договору (оферти) №10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року, який складається з оферти ОСОБА_1 та акцепту ТОВ «Споживчий центр» та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора «К556», згідно якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

- Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 14200 грн. 00 коп.

- За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 5-й Транш у розмірі 1200 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит (а саме 5-й Транш) - 205 днів з дати його надання.

- Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 1278 грн. 00 коп.

- В зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.86% (денна процентна ставка) = (25170/14200)/205 ? 100% . При цьому РРПС – 3497.46%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 39 370 грн. 00 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 25170 грн. 00 коп.

Сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 213 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.”

Інші умови Договору, не змінені даним Додатковим Договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Цей Додатковий Договір є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з дати отримання Позичальником у інформаційній системі Кредитора від Кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником Кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Факт перерахування коштів у сумі 1200,00 грн. на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 відбувся 26.07.2025 року, що підтверджується квитанцією №1391 від 26.07.2025 року, надавача платіжних послуг ТОВ ФК «Контрактовий дім».

22.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до кредитного договору (оферти) №10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року, який складається з оферти ОСОБА_1 та акцепту ТОВ «Споживчий центр» та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора «К443», згідно якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

- Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 15200 грн. 00 коп.

- За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 6-й Транш у розмірі 1000 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит (а саме 6-й Транш) - 178 днів з дати його надання.

- Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 1368 грн. 00 коп.

- В зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.8% (денна процентна ставка) = (21594/15200)/178 ? 100% . При цьому РРПС – 2356.42%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 36 794 грн. 00 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 21594 грн. 00 коп.

Сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 228 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.”

Інші умови Договору, не змінені даним Додатковим Договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Цей Додатковий Договір є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з дати отримання Позичальником у інформаційній системі Кредитора від Кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником Кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Факт перерахування коштів у сумі 1000,00 грн. згідно кредитного договору № 10.07.2025-100002044 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 відбувся 22.08.2025 року, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-2406 від 24.06.2026 року, номер транзакції в системі iPау.ua – 840975646.

23.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до кредитного договору (оферти) №10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року, який складається з оферти ОСОБА_1 та акцепту ТОВ «Споживчий центр» та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора «К999», згідно якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

- Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 16500 грн. 00 коп.

- За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 7-й Транш у розмірі 1300 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит (а саме 7-й Транш) - 177 днів з дати його надання.

- Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 1485 грн. 00 коп.

- В зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.8% (денна процентна ставка) = (23440/16500)/177 ? 100% . При цьому РРПС – 2454.1%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 39 940 грн. 00 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 23440 грн. 00 коп.

Сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 247 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.”

Інші умови Договору, не змінені даним Додатковим Договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Цей Додатковий Договір є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з дати отримання Позичальником у інформаційній системі Кредитора від Кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником Кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Факт перерахування коштів у сумі 1300,00 грн. згідно кредитного договору № 10.07.2025-100002044 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 відбувся 23.08.2025 року, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-2406 від 24.06.2026 року, номер транзакції в системі iPау.ua – 841510212.

18.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до кредитного договору (оферти) №10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року, який складається з оферти ОСОБА_1 та акцепту ТОВ «Споживчий центр» та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора «К669», згідно якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

- Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 17500 грн. 00 коп.

- За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 8-й Транш у розмірі 1000 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит (а саме 8-й Транш) - 151 днів з дати його надання.

- Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 1575 грн. 00 коп.

- В зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.68% (денна процентна ставка) = (17816.3/17410)/151 ? 100% . При цьому РРПС – 1164.12%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 35 226 грн. 30 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 17816 грн. 30 коп.

- Сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 262 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.”

Інші умови Договору, не змінені даним Додатковим Договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Цей Додатковий Договір є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з дати отримання Позичальником у інформаційній системі Кредитора від Кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником Кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Факт перерахування коштів у сумі 1000,00 грн. згідно кредитного договору № 10.07.2025-100002044 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 відбувся 18.09.2025 року, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-2406 від 24.06.2026 року, номер транзакції в системі iPау.ua – 866906812.

28.10.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до кредитного договору (оферти) №10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року, який складається з оферти ОСОБА_1 та акцепту ТОВ «Споживчий центр» та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора «К413», згідно якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

- Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 18500 грн. 00 коп.

- За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 9-й Транш у розмірі 1000 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит (а саме 9-й Транш) - 111 днів з дати його надання.

- Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 0 грн. 00 коп.

- В зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.56% (денна процентна ставка) = (11439.2/18410)/111 ? 100% . При цьому РРПС – 621.18%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 29 849 грн. 20 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 11439 грн. 20 коп.

Сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 277 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.”

Інші умови Договору, не змінені даним Додатковим Договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Цей Додатковий Договір є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з дати отримання Позичальником у інформаційній системі Кредитора від Кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником Кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Факт перерахування коштів у сумі 1000,00 грн. згідно кредитного договору № 10.07.2025-100002044 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 відбувся 28.10.2025 року, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-2406 від 24.06.2026 року, номер транзакції в системі iPау.ua – 904327677.

26.11.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до кредитного договору (оферти) №10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року, який складається з оферти ОСОБА_1 та акцепту ТОВ «Споживчий центр» та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора «К856», згідно якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

- Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 19500 грн. 00 коп.

- За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 10-й Транш у розмірі 1000 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит (а саме 10-й Транш) - 82 днів з дати його надання.

- Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 0 грн. 00 коп.

- В зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.57% (денна процентна ставка) = (9060.65/19410)/82 ? 100% . При цьому РРПС – 639.57%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 28 470 грн. 65 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 9060 грн. 65 коп.

- Сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 292 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.”

Інші умови Договору, не змінені даним Додатковим Договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Цей Додатковий Договір є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з дати отримання Позичальником у інформаційній системі Кредитора від Кредитора відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної уповноваженим працівником Кредитора у порядку, встановленому законодавством.

Факт перерахування коштів у сумі 1000,00 грн. згідно кредитного договору № 10.07.2025-100002044 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 відбувся 26.11.2025 року, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-2406 від 24.06.2026 року, номер транзакції в системі iPау.ua – 930880823.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором 10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року заборгованість ОСОБА_1 , станом на 23.06.2026 року становить 38220,65 грн, з яких: 19410,00 грн - основний борг, 8970,65 грн – відсотки, 90,00 грн – комісія, 9750,00 - штрафи.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України " Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 Закону України " Про електронну комерцію).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України " Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року та додаткові угоди до нього від 17.07.2025 року, 22.07.2025 року, 25.07.2025 року, 26.07.2026 року, 22.08.2025 року, 23.08.2025 року, 18.09.2025 року, 28.10.2025 року та 26.11.2025 року укладені сторонами шляхом ідентифікації позичальниці та використання нею електронного цифрового підпису одноразовими ідентифікаторами «Е244», «К531», «К528» , «К916», «К556», «К443», «К999», «К669», «К413», «К856» відповідно, що узгоджується з вимогами законодавства. Такі договори прирівнюються до договорів, укладених в письмовій формі.

Таким чином, встановлено, що договір між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою ОСОБА_1 , а також додаткові угоди до нього, укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідачка на веб-сайті кредитора подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачці за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразові ідентифікатори у вигляді смс-коду, які заявниця використала для підтвердження підписання кредитного договору та додаткових угод до нього.

Судом встановлено, що без здійснення вказаних дій відповідачкою кредитний договір та додаткові угоди до нього не були б укладеними сторонами, отже ці правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що Кредитний договір № 10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року та додаткові угоди до нього від 17.07.2025 року, 22.07.2025 року, 25.07.2025 року, 26.07.2026 року, 22.08.2025 року, 23.08.2025 року, 18.09.2025 року, 28.10.2025 року та 26.11.2025 року, укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору та додаткових угод до нього.

На переконання суду, вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні ст. 204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості щодо визнання даного Договору недійсними у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між позивачем та відповідачкою укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідачка ознайомилася та погодилася з ними.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачкою не надано.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

У договорі №10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов`язань та інші.

Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Таким чином, судом встановлено, що після укладення вищезазначеного договору та додаткових угод до нього, відповідачка ОСОБА_1 отримала обумовлені Договором та додатковими угодами кредитні кошти, цим самим отримавши можливість ними розпоряджатися.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти ТОВ «Споживчий Центр» у повній мірі не повернуті, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої та не повернутої суми наданих кредитних коштів, у тому числі, з урахуванням нарахованих відсотків та інших обумовлених платежів.

За таких обставин, оскільки відповідачка допустила порушення зобов`язань, встановлених договором, доказів своєчасного та належного виконання кредитного договору не надала, що має наслідком наявність відповідної заборгованості.

Згідно з наданим ТОВ «Споживчий Центр» розрахунком заборгованості позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року, станом на 23.06.2026 заборгованість відповідачки становить 38220,65 грн, з яких: 19410,00 грн - основний борг; 8970,65 грн. – залишок по відсоткам, 90,00 грн. - комісія (пов`язана з наданням кредиту), 9750, 00 грн. – залишок штрафів.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки на його користь неустойки в розмірі 9750,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Разом з тим,Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX(набрав чинності 17 березня 2022 року)розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24.02.2022, який триває донині.

З огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафів, пеня) та інших платежів у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 9750,00 грн. задоволенню не підлягають.

У свою чергу, що стосується заявлених позивачем ТОВ «Споживчий центр» вимог щодо стягнення з відповідачки комісії пов`язаної з наданням кредиту, суд керується таким.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31.07.2025, прийнятій у справі №199/441/21, провадження №61-9002св23, положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону «Про споживче кредитування», є нікчемними.

Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №708/195/19.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09.12.2019 у справі №524/5152/15 (провадження №61-8862 сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12.04. 2022 у справі №640/14229/15 (провадження №61-16739св20), від 21.04.2021 у справі №677/1535/15 (провадження №61-19356св19), від 15 грудня 2021 року у справі №209/789/15 (провадження №61-16561св20), від 21.07.2021 у справі №751/4015/15 (провадження №61-8543св20).

Як уже зазначалося судом вище, умовами укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 договору встановлено комісію за надання кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за дії, які не є послугою в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи наведене, умови щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту, є нікчемними.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з положеннями ч. 1ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг, як це закріплено вимогами ч. 3 ст. 55 вказаного Закону.

Як унормовано положеннями ч.3 ст.13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правилами ч. 1, ч. 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що послуга з надання споживчого кредиту є діяльністю банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідає змісту кредитних правовідносин.

Виходячи із принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги заборонено нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене вище, положення Договору № 10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року та додаткових угод до нього про сплату позичальником на користь банку комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в сумі 90 грн. суперечить положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

За таких обставин, ТОВ «Споживчий центр» без належних на те правових підстав нарахована комісія (пов`язана з наданням кредиту) в сумі 90 грн, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 частково здійснювала оплату за Договором 10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року на загальну суму 21606,65 грн.: 13.08.2025 року – 5006,00 грн., 13.09.2025 року – 6700,00 грн., 14.10.2025 року – 7022,10 грн., 14.11.2025 року – 2878,55 грн.

Внесені відповідачкою грошові кошти було розподілено на: 90,00 грн. - погашення заборгованості за тілом кредиту, 16791,55 грн. - погашення нарахованих відсотків, 4725,00 грн. - погашення комісії за надання кредиту.

Оскільки нарахування комісії за надання кредиту є неправомірним, зарахування кредитором 4725,00 грн в погашення заборгованості за комісією за надання кредиту є безпідставним.

Частиною 1 ст. 534 ЦК України визначено черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням, а саме:

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

За такого, враховуючи приписи ст. 534 ЦК України, суд вважає, що сплачений відповідачем розмір заборгованості за простроченими платежами за комісією слід перенести на погашення суми нарахованих відсотків, а саме 8970,65 грн. - 4725,00 грн. = 4245,65 грн.

За такого заборгованість відповідачки, яку слід стягнути на користь позивача становить 23655,65 грн., з яких: 19410,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 4245,65 грн. - сума прострочених платежів по відсоткам (за мінусом 4725,00 грн., сплачених в рахунок сплати прострочених платежів за комісією).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На час розгляду справи судом відповідачкою не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

У зв`язку з викладеним вище, беручи до уваги те, що відповідачка ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені Кредитним договором, не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 23655,65 грн.

Інші позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копію квитанції №2133179 від 25.06.2026 року про доставку документів відповідачу, оплати поштового відправлення на суму 195,78 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані з розглядом справи, підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим є підстави для їх стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 195,78 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 1648,03 грн. судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00118857 від 25.06.2026 року

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-274, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 10.07.2025-100002044 від 14.07.2025 року у розмірі 23655 (двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) гривень 65 копійки, з яких: 19410,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 4245,69 грн. - сума прострочених платежів по відсотках.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судові витрати у розмірі 1843 (одна тисяча вісімсот сорок три) гривні 81 копійки, які складаються з судового збору у розмірі 1648,03 грн. та витрат на поштові відправлення у розмірі 195,78 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін