Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №490/2764/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

нп 2/490/2894/2026 Справа № 490/2764/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі судового засідання Романової К.Т., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі «ТОВ «ФК «ЄАПБ»), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за Кредитними договорами: №14278-07/2025, №8331457, №71865275 в загальній сумі 43173,03 грн та сплачений судовий збір в сумі 3328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, 07.07.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14278-07/2025, який підписаний електронним підписом позичальника та за умовами якого відповідачу надано фінансовий кредит. 22.12.2025 р. між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №22122025, у відповідності до якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №22122025 від 22.12.2025 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 13735,80 грн, з яких: 4459,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2408,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 6867,90 грн - сума заборгованості за штрафом.

28.06.2025 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Кредитної лінії (Надійний) №8331457, який підписаний електронним підписом позичальника та за умовами якого відповідачу надано кредит в сумі та на умовах погоджених сторонами в договорі.

11.06.2025 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит №71865275, який підписаний електронним підписом позичальника та за умовами якого відповідачу надано кредит в сумі та на умовах погоджених сторонами в договорі.

26.01.2026 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 26.01.2026 р. до Договору факторингу №26/01/26 від 26.01.2026 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №8331457 від 28.06.2025 року в сумі 20830,50 грн, з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 4050,00 грн – неустойка.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 26.01.2026 р. до Договору факторингу №26/01/26 від 26.01.2026 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №71865275від 11.06.2025 року в сумі 8606,73 грн, з яких: 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 750,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 5000,00 грн – сума заборгованості за пенею; 356,73 грн - комісія за надання Кредиту.

Позивач зазначає, що всупереч умовам Кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитними договорами №14278-07/2025, №8331457, №71865275 в загальній сумі 43173,03 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026 року дану справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 05.05.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.

Відповідача повідомлено про відкриття провадження, шляхом направлення ухвали про відкриття на останнє відоме місце його реєстрації, а також відповідно до ч.10 ст. 187 ЦПК України, шляхом надання оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзив на позовну заяву до суду не подав.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором №71865275 від 11.06.2025 року та додаткових угод.

11.06.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71865275 (далі – Договір кредиту), який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер моб.телефону відповідача, про що свідчить п. 12 Договору позики, юридичні адреси та реквізити сторін.

Пунктом 2 Договору кредиту передбачено параметри та умови Кредиту, а саме: сума кредиту – 2500,00 грн; строк кредитування/строк договору – 30 днів; процентна ставка/день – 0,275% (фіксована); комісія за надання кредиту – 15,00%% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 375,00 грн); дата надання кредиту – 11.06.2025; дата повернення кредиту (останній день) – 10.07.2025; денна процентна ставка/день – 0,775%; проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною)/ день – 4,00%; пеня/день – 4,00%; орієнтовна реальна річна процентна ставка – 1288,87%; орієнтовна загальна вартість кредиту – 3081,25 грн; загальні витрати за кредитом – 581,25 грн.

Згідно п. 11.1.1. Договору кредиту, Позичальник ознайомився на Сайті Кредитодавця https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на вебсайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі – Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.11.1.2.Договору кредиту).

Згідно п.11.3 Договору кредиту, Договір укладено із використанням веб сайту https://mycredit.ua.

08.08.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №15522322 до Договору №71865275, в якій сторони домоволися продовжити Строк кредитування на 30 днів та викласти п.п. 2.2.2 п.2.2. Договору в новій редакції: «Строк кредитування/Строк Договору 89 днів».

В зв`язку зі зміною Строку кредитування Сторони домовились також: викласти в новій редакції стовбці 2,3,6,7,8 Таблиці п.2.2 Договору а саме: «дата повернення кредиту (останній день) – 07.09.2025; денна процентна ставка/день – 1,00%; орієнтовна реальна річна процентна ставка – 1477,70%; орієнтовна загальна вартість кредиту – 4556,25 грн; загальні витрати за кредитом – 2056,25 грн».

06.09.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №15721011 до Договору №71865275, в якій сторони домоволися продовжити Строк кредитування на 29 днів та викласти п.п. 2.2.2 п.2.2. Договору в новій редакції: «Строк кредитування/Строк Договору 118 днів».

В зв`язку зі зміною Строку кредитування Сторони домовились також: викласти в новій редакції стовбці 2,3,6,7,8 Таблиці п.2.2 Договору а саме: «дата повернення кредиту (останній день) – 06.10.2025; денна процентна ставка/день – 1,00%;; орієнтовна реальна річна процентна ставка – 1503,47%; орієнтовна загальна вартість кредиту – 5281,25 грн; загальні витрати за кредитом – 2781,25 грн».

Факт перерахування коштів на картковий рахунок підтверджується довідкою №КД-000131037 від 10.03.2026, наданою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, згідно якої Товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Відповідно до платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції, було успішно здійснено перерахування 11.06.2025 року суми 2500,00 грн отримувачу – Банних Олексій на карту № НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ОСОБА_1 на погашення кредитної заборгованості внесено платежі на загальну суму 1674,52 грн, а саме: 09.07.2025 року – 199,52 грн, 08.08.2025 року – 750,00 грн та 06.09.2025 року 725,00 грн. Однак, в подальшому відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та процентів за користування позикою не виконував, в зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на 26.01.2026 року, складала 8606,73 грн, з яких: 2500,00 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 750,00 грн - залишок заборгованості за відсотками; 5000,00 грн - залишок заборгованості за пенею; 356,73 грн - залишок заборгованості за комісією.

Щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором №8331547 від 28.06.2025 року.

28.06.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , укладено Договір Кредитної лінії (Надійний) № 8331457 (далі – Кредитний договір).

Згідно із п. 2.1 Кредитного договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 2.2 Договору кредиту передбачено параметри та умови Кредиту, а саме:

- сума кредиту – 9000,00 грн;

- строк кредитування/строк договору – 360 днів;

- розмір Першого обов`язкового платежу – 4117,50 грн;

- період сплати Мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати Позичальником процентів за користування Кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування Кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість Мінімальних обов`язкових платежів становить 11;

- дата сплати Першого обов`язкового платежу 27.07.2025;

- тип кредиту – невідновлювальна кредитна лінія;

- комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1552,50 грн);

- дата надання кредиту – 28.06.2025;

- дата повернення кредиту – 22.06.2026;

- процентна ставка – 0.95/день (фіксована);

- орієнтовна загальна вартість кредиту – 41332,50 грн;

- неустойка – 450,00 грн/день;

- загальні витрати за кредитом – 32332,50 грн.

За п.п.2.3.-2.3.1. Договору кредиту орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194,73%. Денна процентна ставка/день 0,998%.

Згідно п. 10.1.1. Договору кредиту, Позичальник ознайомився на Сайті Кредитодавця https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit», що розміщені на вебсайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі – Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.10.1.2.Договору кредиту).

Відповідно до п.10.1.3. Договору кредиту, Позичальник ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «ClickCredit»).

Факт перерахування коштів на картковий рахунок також підтверджується довідкою №КД-000048203 від 10.03.2026 р., наданою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових послуг з переказу коштів без відкриття рахунку та згідно якої Товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором плтіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та завершення платіжних операцій по перерахуванню 28.06.2025 року суми 9000,00 грн, отримувач: Банних Олексій - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ОСОБА_1 на погашення кредитної заборгованості внесено платежі на загальну суму 7132,50 грн, а саме: 27.07.2025 року – 4117,50 грн, 27.08.2025 року – 3015,00 грн. Однак, в подальшому відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та процентів за користування позикою не виконував, в зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на 26.01.2026 року, складала 20830,50 грн, з яких: 9000,00 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 7780,50 грн - залишок заборгованості за відсотками; 4050,00 грн - залишок заборгованості за нейстойкою.

Щодо укладення Договору про надання фінансового кредиту №14278-07/2025 від 07.07.2025 року.

07.07.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №14278-07/2025, відповідно до п. 1.1 якого відповідач отримав кредит в розмірі 4500,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Даний Договір підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «Y679»

Відповідно до п. 1.2. Договору тип кредиту: кредит; мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діялністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 07.07.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 03.11.2025 р.

Згідно п.п.1.4, 1.4.1. Договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 450,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Денна процентна ставка складає 0,98% та застосовується у межах кредитування, вказаного в п.1.2. цього Договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572,74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 9810,00 грн.

Загальні витрати по кредиту складають 5310,00 грн.

Пунктом 1.5. Договору, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Щодо відступлення права вимоги за Кредитними договорами.

22.12.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №22122025, відповідно до умов якого, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

22.12.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №29072025 від 29.07.2025 року, за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 5144, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №22122025 від «22» грудня 2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 22.12.2025 року до Договору факторингу №22122025 від 22.12.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №14278-07/2025 від 07.07.2025 р., в сумі 13735,80 грн, з яких: 4459,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2408,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 6867,90 грн - сума заборгованості за штрафом.

26.01.2026 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 26.01.2026 р. до Договору факторингу №26/01/26 від 26.01.2026 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №8331457 від 28.06.2025 р. в сумі 20830,00 грн.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 26.01.2026 р. до Договору факторингу №26/01/26 від 26.01.2026 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №71865275 від 11.06.2025 р. в сумі 8606,73 грн.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

У даній справі, встановлено, що відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 за Кредитними договорами: №71865275 від 11.06.2025 року, №8331547 від 28.06.2025 року, №14278-07/2025 від 07.07.2025 року було здійснено шляхом укладення Договорів факторингу про відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги .

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання Договорів факторингу укладених між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ» недійсними або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цих договорів.

За такого, враховуючи вищевказане, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаними вище Кредитними договорами перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», що дає останньому право на стягнення з відповідача в судовому порядку неповернуті ним суми кредитів.

Щодо укладення договорів в електронній формі.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України " Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 Закону України " Про електронну комерцію).

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України " Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що Кредитний договір №71865275 від 11.06.2025 року та додаткові угоди до нього №15721011 від 06.09.2025 року та №15322868 від 09.07.2025 року, Кредитні договора: №8331547 від 28.06.2025 року, №14278-07/2025 від 07.07.2025 року між первісними кредиторами та відповідачем ОСОБА_1 укладені в електронному вигляді, із застосуванням електронних підписів одноразовими ідентифікаторами.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що вищевказані кредитні договора укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронних підписів, відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із Кредитний договір №71865275 від 11.06.2025 року та додаткові угоди до нього №15721011 від 06.09.2025 року та №15322868 від 09.07.2025 року, Кредитні договора: №8331547 від 28.06.2025 року, №14278-07/2025 від 07.07.2025 року

Щодо стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №14278-07/2025 від 07.07.2025 року.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за Договором надання фінансового кредиту №14278-07/2025 від 07.07.2025 року у сумі 13735,80 грн, з яких: 4459,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2408,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 6767,90 грн - сума заборгованості за штрафом.

У відповідності до статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. В свою чергу, будь-який кредитор, первісний або новий, окрім доведення факту укладення договору та набуття прав на стягнення з боржника у зобов`язанні повинен довести факт виникнення зобов`язання у боржника, що, в даному випадку може бути підтверджено фінансовими документами про перерахування коштів на рахунок відповідачки, які до матеріалів справи додані не були.

Отже, з огляду на положення вказаних вище норм законодавства, докази надання відповідачу коштів, оплати чи неоплати за кредитним договором відповідачем є необхідним для доведення вимог позивача про стягнення заборгованості. Позивач повинен був довести ці обставини за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України та з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог, зазначені ним обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд звертає увагу, що згідно умов Кредитного договору, у п.1.6. сторони домовилися, що кредит надається відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки №4314-14-хх-хххх-2859 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон № 2346-III) в редакції, чинній станом на момент укладення договору, документ на переказ - електронний або паперовий документ, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону № 2346-III ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Згідно п. 22.4. ст. 22 Закону № 2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Подання паперових розрахункових документів до банку має здійснюватися клієнтом особисто, якщо інше не передбачено договором.

Подання електронних розрахункових документів може здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних засобів, які забезпечують зв`язок з програмно-технічними засобами цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються Національним банком України. (п. 22.5. ст. 22 Закону № 2346-III).

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, в редакції, чинній станом на момент укладення договору, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21) від 25.05.2021 року належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в чинній станом на момент укладення договору редакції) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/15023/21 Верховний Суд зазначив, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

Отже, належним доказом перерахування первісним кредитором відповідачу кредитних коштів є відповідні розрахункові документи, банківські виписки або інші первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивачем не були надані суду розрахункові документи, банківські виписки або інші належні та допустимі докази, які підтверджують факт перерахування первісним кредитором на банківський рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів, у сумі 4500,00 грн, як це передбачено пунктом 1.6. Кредитного договору.

На підтвердження існуючої заборгованості позивачем долучено лише розрахунок заборгованості, складеними самим позивачем, що не може вважатись належним та достатнім доказом існуючої заборгованості.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вищевказаний розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду пересвідчитися, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Зазначений розрахунок із зазначенням конкретних розмірів заборгованості є документом, що створений самим позивачем, а відтак інформація, що зазначена в ньому, за відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку, проте таких документів матеріали справи не містять.

Крім того, позивачем не надано доказів наявності заборгованості відповідача перед первісним кредитором на момент укладення договору факторингу, зокрема не доведено ті обставини, що відповідачем взагалі були отримані кошти на встановлених у договорі умовах.

Суд зазначає, що позивач не заявляв клопотання про витребування доказів. З огляду на принцип змагальності, суд не має права за власною ініціативою витребовувати докази перерахування первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» на банківський рахунок відповідача кредитних коштів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

У постанові від 27.05.2020 у справі № 2-879/13 Верховний Суд зазначив, що сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі, належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

Крім того, у постанові від 01.11.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 462/2056/20, провадження № 61-3758св23) зазначає, що засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Враховуючи ненадання позивачем належних та допустимих доказів ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» на банківський рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 4500,00 грн, на виконання умов Кредитного договору №14278-07/2025 від 07.07.2025 року, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №14278-07/2025 від 07.07.2025 року в розмірі 4500,00 грн

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за Кредитним договором №71865275 від 11.06.2025 року та додатковими угода до нього №15721011 від 06.09.2025 року та №15322868 від 09.07.2025 року, Кредитним договором №8331547 від 28.06.2025 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18)).

Як вбачається з розрахунків заборгованості, складеними первісними кредиторами, за Кредитними договорами, ОСОБА_1 погашення існуючої заборгованості в повному обсязі та в строки, передбачені договорами, не здійснював, в зв`язку з чим утворилася заборгованість, а саме:

- за Кредитним договором №71865275 від 11.06.2025 року та додатковими угода до нього №15721011 від 06.09.2025 року та №15322868 від 09.07.2025 року – 8606,73 грн, з яких: 2500,00 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 750,00 грн - залишок заборгованості за відсотками; 5000,00 грн - залишок заборгованості за пенею; 356,73 грн - залишок заборгованості за комісією.

- за Кредитним договором №8331547 від 28.06.2025 року – 20830,50 грн, з яких: 9000,00 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 7780,50 грн - залишок заборгованості за відсотками; 4050,00 грн - залишок заборгованості за нейстойкою.

За такого, оскільки сторонами погоджено сплату процентів, а також, беручи до уваги невиконання відповідачем умов Кредитних договорів, суд вважає, що право позивача, щодо отримання від відповідача неповернуту ним суму отриманих кредитів та процентів за користування кредитними коштами підлягає захисту, а тому, слід задовольнити вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості:

- за тілом кредиту - 2500,00 грн та за відсотками - 750,00 грн по Кредитному договору №71865275 від 11.06.2025 року та додатковими угода до нього №15721011 від 06.09.2025 року та №15322868 від 09.07.2025 року;

- за тілом кредиту - 9000,00 грн та за відсотками - 7780,50 грн по Кредитному договору №8331547 від 28.06.2025 року.

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пенею, неустойкою).

Згідно розрахунків заборгованості, первісними кредиторами нараховані штрафні санкції (пеня, нейстойка):

- за Кредитним договором №71865275 від 11.06.2025 року та додатковими угода до нього №15721011 від 06.09.2025 року та №15322868 від 09.07.2025 року – 5000,00 грн за період з 07.10.2025 р. по 25.11.2025 р.;

- за Кредитним договором №№8331547 від 28.06.2025 року – 4050,00 грн за період з 27.08.2025 р. по 04.10.2025 р.

Штрафні санкції за кредитним договором – це фінансові стягнення (неустойка, пеня, штраф), які позичальник сплачує кредитору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань.

Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.

17.03.2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-1X від 15 березня 2022 р. Його положення стосується питань, зокрема кредитування. А саме, цим Законом було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже неодноразово викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Так, у постановах від 12.02.2025 у справі №758/5318/23, від 06.05.2025 у справі №464/2647/22 зроблено висновок, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Відтак, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Таким чином, підстави для стягнення штрафних санкцій у період воєнного стану відсутні, в зв`язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями за Кредитним договором №71865275 від 11.06.2025 року та додатковими угода до нього №15721011 від 06.09.2025 року та №15322868 від 09.07.2025 року, Кредитним договором №8331547 від 28.06.2025 року у загальній сумі 9050,00 грн слід залишити без задоволення.

Щодо стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту.

Матеріалами справи встановлено, що в Кредитному договорі №71865275 від 11.06.2025 року сторони правочину погодили сплату комісії за видачу кредиту у розмірі 15,00%% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 375,00 грн) (п.2.4. Договору).

Згідно розрахунку заборгованості, первісним кредитором ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» нарахована одноразова комісія за надання кредиту у розмірі 356,73 грн.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862 сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12.04. 2022 у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21.04.2021 у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21.07.2021 у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволені вимоги про стягнення з відповідача комісій за надання кредиту в сумі 356,73 грн, оскільки надання грошових коштів за укладеними кредитними договорами, відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, є обов`язком банку.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості у добровільному порядку та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором №71865275 від 11.06.2025 року та додатковими угодами до нього №15721011 від 06.09.2025 року та №15322868 від 09.07.2025 року, Кредитним договором №8331547 від 28.06.2025 року, беручи до уваги неправомірність нарахування штрафних санкцій під час воєнного стану та комісії за надання кредиту, а також враховуючи недоведеність факту надання кредитних коштів за Кредитним договором №14278-07/2025 від 07.07.2025 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» та стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за Кредитним договором №71865275 від 11.06.2025 року та додатковими угодами до нього №15721011 від 06.09.2025 року та №15322868 від 09.07.2025 року, Кредитним договором №8331547 від 28.06.2025 року у загальній сумі 20030,50 грн.

У решті вимог позивача слід відмовити за необґрунтованістю.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №155078 від 17.03.2026 року.

За такого, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1544,05 грн (20030,50 х 3328/ 43173,03).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 77-81, 259, 263-265, 247, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в загальній сумі 20 030,50 грн (двадцять тисяч тридцять гривень 50 копійок), з яких:

- за Кредитним договором №71865275 від 11.06.2025 року та додатковими угода до нього №15721011 від 06.09.2025 року та №15322868 від 09.07.2025 року – 3250,00 грн, з яких: 2500,00 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 750,00 грн - залишок заборгованості за відсотками.

- за Кредитним договором №8331547 від 28.06.2025 року – 16780,50 грн, з яких: 9000,00 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 7780,50 грн - залишок заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати на судовий збір у сумі 1 544,05 грн (одна тисяча п`ятсот сорок чотири гривні 05 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місцн реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.А. Гуденко