Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №490/5805/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5805/26

нп 2/490/4284/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 , про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду завдану внаслідок пошкодження електроопори №100 ПЛ - 10 кВ від фідер 439, які перебувають на балансі АТ «Миколаївобленерго» у розмірі 62034,34 гривень.

В обґрунтування вимог посилається на те, 18.04.2026 року по вулиці Яхтова біля будинку № 44 м. Миколаїв (мкрн. Варварівка) ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом – екскаватором навантажувачем «JCB ЗСХ» номерний знак НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з опорою лінії електропередач №99, яка в свою чергу пошкодила електроопору №100 ПЛ - 10 кВ від фідер 439, які перебувають на балансі АТ «Миколаївобленерго». Внаслідок неправомірних дій з боку Відповідача Товариству спричинені значні пошкодження опор ПЛ, електричних дротів.

За фактом дорожньо-транспортної пригоди працівниками Управління патрульної поліції в Миколаївській області було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644171 від 18.04.2026 за статтею 124 КУпАП. 04.06.2026 Центральним районним судом м. Миколаєва у справі №490/3801/26 винесена постанова про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Позивач зазначає, що пошкоджені відповідачем залізобетонні опори ліній електропередач, що є частиною повітряної лінії ПЛ-10 кВ фідера 439 обліковуються на балансі АТ «Миколаївобленерго».

За такого, в результаті протиправних дій, вчинених відповідачем, Товариству було завдано майнової шкоди в розмірі 62 034,24 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

26.06.2026 року матеріали справи передано для розгляду судді Саламатіну О.В.

Ухвалою судді від 30.06.2026 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 30.06.2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками. Вказане поштове відправлення повернулись на адресу суду 08.09.2026 року, як не вручене.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, крім іншого, також і шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України та телефонограмою, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Положеннями статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Відповідно до приписів статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644171, складеного 18.04.2026 року інспектором ВРОМ ДТП Управління патрульної поліції в Миколаївській області, капітаном поліції Крамар В.В., 18.04.2026 року о 17:00 годин у м. Миколаєві, по вул. Яхтова, буд. 44, ОСОБА_1 керував ексковатором навантажувачем JCB 3СХ реєстраційний номер НОМЕР_2 був неуважний не слідкував за дорожньою обстановкою при зміні напрямку руху допустив наїзд на перешкоду у вигляді стовпа ЛЕП в результаті чого стовп впав та потягнув проводами інший стовп ЛЕП. Внаслідок ДТП було завдано метеріальні збитки. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3б, 10.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. З зазначеного протоколу також вбачається, що ОСОБА_1 , особисто підписався у протоколі та в п.14 власноручно написав: пояснення надам у суді.

З копії схеми місця ДТП від 18.04.2026 року, доданою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644171 від 18.04.2026 року, вбачається, що ДТП за участю транспортного засобу – екскаватора навантажувача «JCB 3CX», номерний знак номерний знак НОМЕР_1 , сталася 18.04.2026 року в районі буд. №44 по вул. Яхтова в м. Миколаєві. Вказана схема ДТП підписана обома водіями без зауважень. Вказане також підтверджується наявними в маетріалах справи копіями письмових пояснень ОСОБА_2 від 18.04.2026 року, згідно до яких останній вказав, що внаслідок ДТП виявлено збиття залізобетонної опори №99-100 трактором-навантажувачем та ОСОБА_3 від 18.04.2026 р., згідно яких останній підтвердив, що 18.04.2026 р. внаслідок ДТП виявлено збиття двох залізобетонних опор.

04.06.2026 Центральним районним судом м. Миколаєва у справі №490/3801/26 винесена постанова про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Постанова у справі №490/3801/26 набрала законної сили 16.06.2026.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до ч.ч.4,5 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст.1166 ЦК покладено на відповідача. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 під час розгляду справи №753/7281/15-ц.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 465/674/19 тлумачення ст. 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

За такого, судовим рішенням - постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 встановлено вину відповідача у вчиненні ДТП і відповідно, заподіяння шкоди майну позивача внаслідок неправомірних (винних) дій. Таким чином, відповідач є відповідальним за шкоду, завдану його протиправними діями.

Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2026 року, виданої АТ "Миколаївобленерго", локального кошторису на будівельні роботи №02-01-01 на ПЛ-10Кв від 23.04.2026, виданого старшим майстром Варварівської дільниці та провідним інженером ВТГ, виконаних будівельно-відновлювальних робіт, розрахунок та сума яких підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2026року, договірною ціною та довідки про пошкодження опор на ПЛ -104 кВ фідера 439, загальна вартість витрат на відновлення об`єкту ПЛ-10кВ фідер №439 опора (інвентарний номер 6190), що обліковується на балансі АТ «Миколаївобленерго» (з 01.02.1964 року), по факту його пошкодження 18.04.2026, позивачу завдано збитків на загальну суму 62034, 24 грн.

Відповідно до норм Закону України від 01 липня 2004 року №1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» АТ «Миколаївобленерго» 11.06.2026 за №12.05-049/1818 звернулось до Моторно (транспортне) страхового бюро України (далі МТСБУ) із заявою щодо відшкодування потерпілій особі шкоди, завданої внаслідок ДТП. 16.06.2026 ПОЗИВАЧ отримав відмову у відшкодуванні шкоди оскільки у МТСБУ відсутні підтвердження, що «JCB ЗСХ» номерний знак НОМЕР_1 внесено до Єдиного реєстру транспортних засобів, вказане підтверджується заявою АТ ««Миколаївобленерго» від 11.06.2026 року та листом відповіддю МТСБУ від 16.06.2026 року.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1, ч.3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», п. 2.2 Правил дорожнього руху України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.4 роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у названій вище постанові №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Враховуючи вищенаведені обставини, вина відповідача у заподіянні шкоди доведена, розмір шкоди ніким не оспорюється, суд приходить до висновку, що вимоги Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про стягнення із ОСОБА_1 майнової шкоди в сумі 62034,24 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягають задоволенню, оскільки позивачем доведено факт вчинення відповідачем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої відбулося пошкодження електроопори, належної позивачу, а також розмір завданої шкоди та причинний зв`язок між дорожньо-транспортною пригодою та завданою АТ "Миколаївобленерго" шкодою.

Відповідно до ч.1ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 2662,40 грн. судового збору, позовні вимоги задоволені в повному обсязі, таким чином судовий збір у вказаній сумі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 15, 16, 22, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 12, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (код ЄДРПОУ 23399393, адреса: 54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.40) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про відшкодування майнової шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь АТ «Миколаївобленерго», вартість завданої майнової шкоди у сумі 62 034 (шістдесят дві тисячі тридцять чотири) гривні 24 копійок, на рахунок IBAN НОМЕР_3 у МОУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 23399393.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Миколаївобленерго» вартість сплаченого за подання позовної заяви судового збору у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, на рахунок IBAN НОМЕР_3 у МОУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 23399393.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін