Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №484/5026/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5026/26

Провадження № 2-а/484/89/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги із заявою щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 372 від 21.03.2026 року. Про наявність вказаної постанови позивач дізнався у 26.06.2026 року, отримавши інформацію через застосунок «Дія» та завантаживши постанову про відкриття виконавчого провадження, копія постанови додається. Відповідно наявної у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2026 №372 вбачається наступне. 18.03.2026 року о 14 год. 30 хв. Під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 співробітниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення звірки облікових даних було виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме, відповідно до абз. 4, п. 69 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 у разі проходження резервістами та військовозобов`язаним медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік, отже гр. ОСОБА_1 своєчасно не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, порушивши вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у розмірі штрафу 17 000 грн. Позивач не згоден з даною постановою і вважає її протиправною, оскільки: він не отримував повісток про виклик для проходження ВЛК, про уточнення даних або інше; адміністративний протокол про порушення ним вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідачем не складався; позивач не визнає своєї провини та не відмовлявся від проходження ВЛК, однак направлення на ВЛК йому ніхто не видавав; про розгляд дату, час і місце розгляду справи його ніхто не повідомляв, права визначені у ст.268 КУпАП не роз`яснював у т.ч. він був позбавлений свого конституційного права на захист шляхом залучення адвоката або іншого фахівця у галузі права; копію постанови про притягнення до відповідальності своєчасно не отримував.

За таких обставин позивач просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 372 від 21.03.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року справу залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

10.08.2026 року представником позивача ОСОБА_1. подано заяву на виконання вимог ухвали про усунення недоліків.

17.08.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву. Ознайомившись із змістом позову ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , Відповідач відповідно), ІНФОРМАЦІЯ_4 не визнає їх у повному обсязі вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними з наступних підстав. Відзив на позовну заяву безпосередньо пов`язаний, щонайменше, з двома конституційними принципами (засадами) судочинства, які закріплені у ч. 1 ст. 129-1 Основного Закону України: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Так, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; присутність цієї особи є обов`язковою. Протокол № 204 від 18.03.2026 року про скоєння ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складений у його присутності; про день, місце та час розгляду справи, а саме: 21.03.2026 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , було доведено при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами. На виконання зазначених вимог ОСОБА_1 , доведено та роз`яснення положення ст. 63 Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, після чого було надано можливість особисто ознайомитись із змістом складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Отже, ОСОБА_1 достовірно знав, що справа відносно нього буде розглядатися начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15 год 00 хв. 21.03.2026 року проте, не вживав заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому адміністративного провадження, не робив ніяких дій для з`ясування, на якій стадії перебуває адміністративна справа стосовно нього, яка йому достовірно відома. Таким чином, можливі посилання позивача у позовній заяві на невиконання уповноваженою посадовою особою ТЦК та СП вимог щодо порядку складання протоколу; не доведено та не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи є безпідставними та необґрунтованими. Після розгляду справи по суті примірник постанови № 1947 від 21.03.2026 року був направлений ОСОБА_1 , поштовим відправлення АТ «Укрпошта» №2442/1 від 21.03.2026 року, на задекларовану /зареєстровану адресу його місця проживання: АДРЕСА_1 . Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто, не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Проте, як вбачається, позивачем ОСОБА_1 до суду 20.03.2026 року, доказів на підтвердження поважності пропуску строків, зазначених у ч. 1 ст. 287 КУпАП. суду не надано, що є підставою залишення даного позову без розгляду. Станом на дату вчинення позивачем адміністративного правопорушення -18.03.2026 року діяв особливий період. Позивач ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 18.03.2026 року; Порушник військового обліку з 18.03.2026р, а отже на нього поширюються дії норм вище перелічених законодавчих актів. Таким чином, 18.03.2026 року о 14 год. 45 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , співробітниками поліції був доставлений (супроводжений) громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, під час проведення звірки облікових даних виявлено ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме відповідно до абз. 4 п.69 ПКМ України від 16.05.2024року № 560 у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби згідно рішення ВЛК становить один рік, отже ОСОБА_1 , своєчасно не пройшов медичний огляд) для визначення придатності до військової служби згідно рішення ВЛК чи відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством та порушив вимоги п.3 част.1 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене част. 3 ст. 210-1 КУпАП. Отже протокол про адміністративне правопорушення було складено 18.03.2026 року в присутності позивача, з наданням пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, сам протокол про адміністративне правопорушення позивачем було підписано, та отримано другий екземпляр на руки про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. Факт вчиненого правопорушення підтверджується наступними документами, а саме обліковим документом відомостей АІТС «Оберіг», в якому чітко зазначено що позивач визнаний порушником військового обліку за відсутності проходження ВЛК Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 , не надходило. Протокол про адміністративне правопорушення позивачем було підписано та надано пояснення по суті правопорушення. Другий екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення отримано на руки про що є відмітка з підписом особи яка склала протокол. Отже протокол про адміністративне правопорушення було складено в присутності позивача, при свідках, і з роз`ясненням позивачу ст.63 Конституції України, а також оголошенням при свідках дати та часу розгляду протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття постанови по результатах розгляду справи. На підставі протоколу, та всіх зібраних доказів у справі, та вивчивши всі матеріали справи, та надані докази 21.03.2026 року постановою № 372 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_3 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , установив, що під час проведення звірки облікових даних виявлено ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме відповідно до абз. 4 п.69 ПКМ України від 16.05.2024року № 560 у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби згідно рішення ВЛК становить один рік, отже ОСОБА_1 , своєчасно не пройшов медичний огляд) для визначення придатності до військової служби згідно рішення ВЛК чи відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством та порушив вимоги п.3 част.1 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене част. 3 ст. 210-1 КУпАП. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, постановив накласти на ОСОБА_1 , штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. Додатково слід зазначити, що Постанова ВЛК на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Це передбачено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом МОУ від 14.08.2008 №402 Відповідно відомостей ІНФОРМАЦІЯ_2 остання відома дата проходження ВЛК ОСОБА_1 . Є 06.07.2018 року, що значною мірою перевищує вищезазначений строк придатності. Крім того слід зазначити, що після того, як ІНФОРМАЦІЯ_4 вчасно (21.03.2026) направив примірник постанови позивачу про притягнення його до адміністративної відповідальності, вищезгадану постанову було направлено до першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для відкриття провадження щодо примусового стягнення на користь держави адміністративного штрафу за вищезгаданою постановою. Крім того відповідач зазначає, що на момент складання протоколу, так і на момент винесення постанови при притягнення до адміністративної відповідальності позивач не мав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, вперше позивач оформив відстрочку лиш 28.04.2026 року.

27.08.2026 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження в наданій справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ст. 257 КАС України, без виклику сторін, за наявними матеріалами справи, з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України; судовий розгляд призначено на 13 жовтня 2026 року.

Станом на день розгляду справи відповідь на відзив від позивача чи його представника до суду не подано.

13.10.2026 року позивач подав до суду заяву в якій позов підтримав та просив його задовольнити.

Сторони, їх представники належним чином повідомлені про розгляд справи.

Вирішуючи справу у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, з врахуванням позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, на основі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2232-ХІ1 «Про військовий обов`язок і військову службу».

Приписами ст. 65 Конституції України та ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: взяття громадян на військовий облік, виконання військового обов`язку в запасі, дотримання правил військового обліку.

Нормативними положеннями ст. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України" , "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку', проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно положень ч.1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» терміни «особливий період» та «воєнний стан» вживаються у наступному значенні.

Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України № 1126-VII від 17.03.2014 року затверджено Указ Президента України «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. дію якого продовжено.

Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 року затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», дію якого продовжено.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких є, зокрема, обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та бути завчасно приписаними до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Судом встановлено, що 18.03.2026 року о 14 год. 45 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , співробітниками поліції був доставлений (супроводжений) громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, під час проведення звірки облікових даних виявлено ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме відповідно до абз. 4 п.69 ПКМ України від 16.05.2024року № 560 у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби згідно рішення ВЛК становить один рік, отже ОСОБА_1 , своєчасно не пройшов медичний огляд) для визначення придатності до військової служби згідно рішення ВЛК чи відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством та порушив вимоги п.3 част.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Протокол № 204 від 18.03.2026 року про скоєння ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складений у його присутності; про день, місце та час розгляду справи, а саме: 21.03.2026 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , було доведено при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення.

Згідно пункту 5 розділу II Наказу Міністерства оборони МОУ № 3 від 01.01.2024 року із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 22 від 12.01.2024 року, Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.

Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами. На виконання зазначених вимог ОСОБА_1 , доведено та роз`яснення положення ст. 63 Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, після чого було надано можливість особисто ознайомитись із змістом складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Особисто ознайомившись із повним змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 204 від 18.03.2026 ОСОБА_1 , підписав протокол.

Також додатково до протоколу позивач надав пояснення, та пояснив чому він порушив вимоги п.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначивши, що він не проходив ВЛК так як не знав про необхідність проходження ВЛК.

Отже, ОСОБА_1 достовірно знав, що справа відносно нього буде розглядатися начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15 год 00 хв. 21.03.2026 року.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

На підставі протоколу, та всіх зібраних доказів у справі, та вивчивши всі матеріали справи, та надані докази 21.03.2026 року постановою № 372 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_3 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , установив, що під час проведення звірки облікових даних виявлено ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме відповідно до абз. 4 п.69 ПКМ України від 16.05.2024року № 560 у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби згідно рішення ВЛК становить один рік, отже ОСОБА_1 , своєчасно не пройшов медичний огляд) для визначення придатності до військової служби згідно рішення ВЛК чи відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством та порушив вимоги п.3 част.1 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене част. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, постановив накласти на ОСОБА_1 , штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Проте ОСОБА_1 , не вживав заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому адміністративного провадження, не робив ніяких дій для з`ясування, на якій стадії перебуває адміністративна справа стосовно нього, яка йому достовірно відома.

Після розгляду справи по суті примірник постанови № 372 від 21.03.2026 року був направлений ОСОБА_1 , поштовим відправлення АТ «Укрпошта» № 2442/1 від 21.03.2026 року, на задекларовану /зареєстровану адресу його місця проживання: АДРЕСА_1 .

Після того, як ІНФОРМАЦІЯ_4 21.03.2026 направив примірник постанови позивачу про притягнення його до адміністративної відповідальності, вищезгадану постанову було направлено до першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для відкриття провадження щодо примусового стягнення на користь держави адміністративного штрафу за вищезгаданою постановою на момент складання протоколу, так і на момент винесення постанови при притягнення до адміністративної відповідальності позивач не мав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, вперше позивач оформив відстрочку лиш 28.04.2026 року.

Таким чином посилання позивача у позовній заяві на невиконання уповноваженою посадовою особою ТЦК та СП вимог щодо порядку складання протоколу, недоведення та невжиття всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, є безпідставними та необґрунтованими.

Позивач ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 18.03.2026 року; Порушник військового обліку з 18.03.2026р, а отже на нього поширюються дії норм вище перелічених законодавчих актів.

Отже, станом на дату вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення -18.03.2026 року діяв особливий період.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

За визначенням ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 30.06.2023 року мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

З наданих ТЦК та СП доказів разом з відзивом на позов вбачається, що позивач був обізнаний про розгляд справи у приміщенні ТЦК та СП, протокол про адміністративне правопорушення складався в його присутності, в протоколі наявна відмітка уповноваженої особи про відмову позивача підпису протоколу.

Згідно пунктів 1,2 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1 Положення).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається (п.2 Положення).

Отже на підставі всіх вищевикладених фактів та наданих доказів позовна вимога про скасування постанови № 372 від 21.03.2026 р., яку виніс начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3, не має під собою законних підстав є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За принципами змагальності сторін і диспозитивності, закріпленими у статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Поданий позивачем позов та додані до нього документи не містять жодних доказів на підтвердження факту порушення порядку або ж процедури, передбаченої для розгляду уповноваженою на те особою відповідної постанови, отже твердження сторони позивача є необґрунтованими та безпідставними, за таких обставин позов не підлягає до задоволенню.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладені положення чинного законодавства суд вважає необґрунтованим посилання позивача на обставини наведені в позові.

Оспорювана у справі постанова відповідає визначеним у ст. 283 КУпАП вимогам, які не містять положень про обов`язкове зазначення доказів, що підтверджують факт порушення та вину особи.

Виявивши правопорушення, уповноважена на те особа ІНФОРМАЦІЯ_2 виконала свої безпосередні посадові обов`язки і притягнула винну особу до відповідальності. При цьому діяла правомірно.

Позивачем не спростовано належними та достатніми доказами обставини, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності у його діях складу правопорушення. Наведені в позові обставини не відповідають фактичним обставинам, за яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відтак, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, які спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а відповідачем доведено правомірність його дій, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною, а підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. відповідає вимогами чинного законодавства, принципу невідворотності покарання і прагнення народу України жити в правовій державі, що передбачає не лише відповідальність держави перед громадянами, а і обов`язок громадян дотримуватись вимог закону.

Відповідно до вимог пункту 1 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог закону, підстави для її скасування відсутні, а тому рішення суб`єкта владних повноважень щодо винесення останньої слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.4 ст. 286 КАС України).

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 13 жовтня 2026 року.

СУДДЯ: