Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №484/6447/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: № 1-кп/484/462/26

Справа: № 484/6447/26

Вирок

іменем України

13.10.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в м. Первомайську в залі суду кримінальне провадження № № 12026152110000441 від 14.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївка, Первомайського району, Миколаївської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді розвідника – радіотелефоніст 4 розвідувальної групи спеціального призначення 15 роти спеціального призначення 4 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», в силу ст.89 КК України раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 194 КК України

за участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_5

за відсутності потерпілого за наявності його заяви

встановив

24.08.2024 на виконання Указу Президента України №65/2022 від 2023 року «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності військових частин Збройних Сил України та інших формувань, громадянина України ОСОБА_3 призвано на військову службу за мобілізацією та того ж дня направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_1 .

з 24.08.2024, тобто з моменту призначення на посаду ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

Таким чином, на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 мав статус військовослужбовця по мобілізації.

Судом встановлено, що на протязі тривалого часу у ОСОБА_3 тривала конфліктна ситуація із потерпілим ОСОБА_6 на побутовому підґрунті. Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, призваним за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді розвідника-радіотелефоніста 4 розвідувальної групи спеціального призначення 15 роти спеціального призначення 4 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 13.06.2026 приблизно об о 23 год. 50 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на знищення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне знищення чужого майна шляхом підпалу, діючи умисно, облив ліву фару та заднє ліве колесо належного ОСОБА_6 автомобіля ЗАЗ моделі 1102, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , після чого, використовуючи запальничку як джерело вогнища, умисно підпалив його, що призвело до його займання та знищення, а саме згорання.

Внаслідок вищезазначених умисних протиправних дій, ОСОБА_3 спричинив матеріальні збитки ОСОБА_6 на загальну суму 31 900 грн., що виразились у знищенні вищезазначеного автомобіля шляхом згорання.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.194 КК України та визнає його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України визнав повністю. Фактичні осбтавини справи викладені в обвинувальному акті не оспорює. У скоєному щиро розкаявся. Злочин вчинив після конфлікту з потерпілим, який його побив, в момент скоєння злочину був в стані алкогольного сп`яніння. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі. Збитки не відшкодував.

Потерпілий суду надав заяву про слухання справи у його відсутність, збитки йому не відшкодовано, покарання просив призначити відповідно до вимог закону.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_3 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення.

За згодою учасників судового провадження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи те, що обвинувачений погодився з усіма обставинами та кваліфікацією вчиненого ним діяння, суд визнав недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування, в саме показання свідків, щодо фактичних обставин, форми вини, мотиву та мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру шкоди, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, суд переконався у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом досліджено письмові докази надані стороною обвинувачення, а саме:

-рапорт чергового інспектора Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, про фіксування повідомлення, що 14.06.2026 року о 00:25 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що по АДРЕСА_2 горить автомобіль;

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.06.2026 року від ОСОБА_7 , яка повідомила, що 13.06.2026 року близько 13:50 год ОСОБА_8 на грунті конфлікту з ОСОБА_6 умисно пошкодив, шляхом підпалу майно, а саме: легковий автомобіль марки ЗАЗ 1102 сірого кольору з номерним знаком НОМЕР_2 , який був припаркований на подвір`ї АДРЕСА_2 ;

-висновок експерта від 09.09.2026 року №СЕ-19/115-26/13557-АВ за експертною спеціальністю 12.1 «визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитків, завданого власнику транспортного засобу», де встановлено, що середня ринкова ціна автомобіля марки ЗАЗ моделі 1102 сірого кольору з номерним знаком НОМЕР_2 та VIN: НОМЕР_3 , 1996 року виготовлення в справному технічному стані станом на 14 червня 2026 року могла становити: 31900.00 грн;

-висновок експерта від 29 вересня 2026 року №СЕ-19/115-26/11824-ПТ за експертною спеціальністю 10.8 «Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки», де встановлено, що осередок пожежі знаходився на зовнішній поверхні кузова легкового автомобіля марки «ЗАЗ 1102» реєстраційний державний номер НОМЕР_2 , а саме: в зоні розташування багажного відсіку, за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с.Софіївка вул.Вишнева,31. Причиною виникнення пожежі на зовнішній поверхні кузова легкового автомобіля марки «ЗАЗ 1102», а саме в зоні розташування багажного відсіку є займання горючої речовини або горючого матеріалу в осередку пожежі, внаслідок занесення джерела відкритого вогню (відкритого полум`я сірника, запальнички чи іншого подібного за потужністю джерела запалювання).

Вказані письмові докази, суд визнає належними, допустимими та достовірними, а їх взаємозв`язок між собою та показами обвинуваченого достатнім та взаємоузгодженим, в розумінні критерію «поза розумним сумнівом» на підтвердження встановлених обставин кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_3 .

Отже, доведено, що кримінальне правопорушення було вчинено за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, за яким кваліфіковано дії обвинуваченого, а саме за ч. 2 ст.194 КК України, є злочином.

Обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його особу, який щиро розкаялась у вчиненому, за місце проживання характеризується посередньо, є учасником бойових дій, в силу ст.89 КК України вважається таким, що раніше не судимий.

Враховуючи наведене, те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, другорядну роль кари як мети покарання, поведінку ОСОБА_3 в судовому засіданні, який щиро каявся за вчинений ним злочин, є учасником бойових дій, суд доходить висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням.

За такого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 75,76 КК України, та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженню скасувати.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд

ухвалив

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.194 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу зпитань пробації;

- повідомляти уповноважний орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Звільнити ОСОБА_3 з під-варти негайно.

Витрати на проведення експертиз у кримінальному провадження на загальну суму на суму 10589.92 грн стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази: згідно квитанцій №423 порядковий номер 1189 від 12.08.2026 року, №423 порядковий номер 1188 від 12.08.2026 року, №423 порядковий номер 1234 від 04.09.2026 року, що поміщено до камери речових доказів Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області – знищити.

Транспортний засіб марки ЗАЗ моделі 1102 сірого кольору з номерним знаком НОМЕР_2 та VIN: НОМЕР_3 , 1996 року, що передано на зберігання власнику під зберігальну розписку – залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя