Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №481/866/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/866/26

Провадж.№ 2/481/701/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Новий Буг

Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дрига Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» Савченко Т.О. з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 10 621,02 гривень, та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662,40 гривень і витрати понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви відповідачу у розмірі 255,78 гривень.

Свої вимоги мотивував тим, що 19.05.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5546603. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 3000 грн, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Кредит позичальнику надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі.

27.01.2026 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №С7-270126-1 за плату відступило, а ТОВ «Новий колектор» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 27.01.2026 року №С7-270126-1 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5546603 від 19.05.2025 року.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів, виникла заборгованість у загальному розмірі – 10621,02 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту – 2999,99 грн., заборгованості за процентами – 6666,66 грн, штраф – 954,37 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача та розподілити судові витрати.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.06.2026 року матеріали справи передані до провадження судді Уманській О.В.

Ухвалою судді від 03.07.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження) головуючим одноособово.

Згідно Указу Президента України «Про призначення судді» №792/2026 від 21.08.2026 року суддя Уманська О.В. була призначена на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 року, головуючим суддею по зазначеній справі призначено Васильченко-Дригу Н.О.

Ухвалою від 10.09.2026 року суддею прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження) головуючим одноособово.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення та на електронну адресу наявну в матеріалах справи. Таким чином судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В матеріалах справи мається заява представника позивача про підтримання позовних вимог, з клопотанням про розгляд справи без участі його представника. Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.05.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5546603 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 3 000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів.

Відповідно до п.1.4 Договору комісія за надання кредиту становить 300,00 гривень.

Відповідно до п.1.4.1 Договору стандартна процентна ставка складає 0,95% в день. Денна процентна ставка – 0,9778%. Орієнтовна загальна вартість кредиту – 13 560,00 гривень.

Відповідно до п.6.3 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором Товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 75% від суми невиконаного зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання.

Відповідно до п.6.4 Договору штрафні санкції за Договором нараховуються в момент сплати. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон/обмежень) на нарахування штрафних санкцій [неустойка (штраф)] штрафні санкції протягом періоду дії такого мораторія (заборони) не нараховуються та Клієнтом не сплачуються. Нарахування штрафних санкцій відновлюється після скасування мораторіїв/обмежень.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Первісним кредитором було здійснено зарахування кредитних коштів через платіжну систему ТОВ «Пейтек», на підставі укладеного Договору №03012024-1 від 03.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек», на платіжну картку відповідача № 5168745682500183: дата транзакції 19.05.2025 року на суму 3 000,00 грн, що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек».

27.01.2026 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №С7-270126-1 за плату відступило, а ТОВ «Новий колектор» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Акт прийому-передачі переліку №1 підписаний сторонами 27.01.2026 року. Відповідно до витягу з Переліку №1 за договором факторингу №С7-270126-1 від 27.01.2026 року, під номером 823 в реєстрі зазначено про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5546603 у сумі 10621,02 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту – 2999,99 грн, заборгованість за процентами – 6666,66 грн. та неустойка - 954,37 грн.

Отже, до ТОВ «Новий колектор» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

Підписання/укладення кредитного договору відбувалось в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора: 50600, що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором стало підставою для звернення нового кредитора - ТОВ «Новий колектор» з даним позовом до суду.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором позивач виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті кошти в повному обсязі, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення суми кредиту в повній мірі не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідно до розрахунку первісного кредитора заборгованість відповідача станом на 27.01.2026 року складає 10 621,02 гривень, з яких: 2 999,99 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 6 666,66 гривень – заборгованість за процентами та 954,37 гривень – штрафні санкції.

Разом з тим суд не погоджується з такими розрахунками позивача з огляду на наступне.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за штрафними санкціями, які відповідно до розрахунку заборгованості нараховані в 2025 році у загальному розмірі 954,37 гривень.

Разом з тим відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України внесеного ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» №2120-ІХ від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 17 березня 2022 року - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року та на час розгляду справи не припинено, тому право нараховувати штрафні санкції у позивача відсутнє.

Крім того нарахування штрафних санкцій суперечить положенням п.6.4 Договору, відповідно до якого у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон/обмежень) на нарахування штрафних санкцій [неустойка (штраф)] штрафні санкції протягом періоду дії такого мораторія (заборони) не нараховуються та Клієнтом не сплачуються. Нарахування штрафних санкцій відновлюється після скасування мораторіїв/обмежень.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Натомість відповідно до розрахунку заборгованості частина грошових коштів сплачена відповідачем у розмірі 545,63 гривень на погашення заборгованості 07.06.2025 року первісним кредитором була зарахована на погашення заборгованості по штрафним санкціям.

З огляду на встановлену законом заборону на нарахування штрафних санкцій в період дії кредитного договору, грошові кошти у розмірі 545,63 гривень підлягають зарахуванню на погашення заборгованості за тілом кредиту ( оскільки комісія та проценти станом на 07.06.2025 року сплачені у повному обсязі).

Таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2 454,36 (2 999,99 грн – 545,63 грн) гривень.

Оскільки тіло кредиту (базу нарахування процентів) було зменшено, то перерахунку підлягають також нараховані проценти після 07.06.2025 року.

Таким чином розмір заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 08.06.2025 року по 27.01.2026 року має становити 5456,88 ( 2 454,36 грн тіло кредиту х 0,95% процентна ставка х 234 дні) гривень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

За встановлених судом обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість кредитним договором №5546603 від 19.05.2025 року у сумі 7 911,24 грн, з яких 2 454,36 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 5 456,88 грн - заборгованість за процентами.

Крім того на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (74,49%) у вигляді судового збору в розмірі 1 983,22 гривень та витрат на відправлення копії позовної заяви відповідачу у розмірі 190,53 гривень.

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» суму заборгованості за кредитним договором №5546603 від 19.05.2025 року у сумі 7 911,24 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір в розмірі 1 983,22 гривень та витрати на відправлення копії позовної заяви відповідачу у розмірі 190,53 гривень.

В решті позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА