Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №481/858/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/858/26

Провадж.№ 2/481/695/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Новий Буг

Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дрига Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», Сахарова О.І., звернулася до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» суму заборгованості за кредитним договором № 9199685 від 30.06.2025 року розмірі 14000 гривень та розподілити судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 30.06.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №9199685 на суму 5000,00 гривень. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. На виконання умов кредитного договору 30.06.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на платіжну картку №5167-80ХХ-ХХХХ-6994 відповідача. Таким чином кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

29.01.2026 між первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу №29012026 (далі - Договір факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Таким чином, відповідно до реєстру боржників №Б/Н від 29.01.2026 до договору факторингу та акту прийому-передачі реєстру боржників від 29.01.2026 до договору факторингу, до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань – жодному з кредиторів належним чином не виконав.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить - 24 000,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9 000,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) разом з тим позивач просив стягнути на його користь лише заборгованість за тілом кредиту та проценти, що становить 14 000,00 гривень.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.06.2026 року матеріали справи передані до провадження судді Уманської О.В.

Ухвалою судді від 03.07.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження) головуючим одноособово та витребувано додаткові докази, які надійшли до суду 03.08.2026 року.

Згідно Указу Президента України «Про призначення судді» №792/2026 від 21.08.2026 року суддя Уманська О.В. була призначена на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 року, головуючим суддею по зазначеній справі призначено Васильченко-Дригу Н.О.

Ухвалою від 07.09.2026 року суддею прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження) головуючим одноособово.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення та на електронну адресу наявну в матеріалах справи. Таким чином судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В позовній заяві позивач просив розгляд справи провести без участі його , позовні вимоги підтримує. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

30.06.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №9199685, умовами якого встановлено, що Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені договором.

Сторонами в Договорі погоджено наступні умови: сума кредиту 5 000,00 гривень; строк кредиту 360 днів; Періодичність сплати процентів – кожні 30 днів; Процентна ставка фіксована.; стандартна процентна ставка – 1% в день у межах строку вказаного в п. 1.4 Договору; знижена процентна ставка – 0,01% в день ( до 30.07.2025 року), якщо споживач до 30.07.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше першого платежу, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту; денна процентна ставка -1 % в день; загальні витрати – 18 000,00 гривень.

Відповідно до п.3.1 Договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту.

Відповідно до п.1.4.1 Договору у споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування.

Згідно п.2.1 Договору кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.6.4.1, 6.4.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення кредиту споживач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 3600,00 грн на 4 день такого невиконання або неналежного виконання та у розмірі 150,00 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання або неналежного виконання.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора – А9610, що був надісланий на вказаний Позичальником номер телефону.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №9199685 від 04.01.2026 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом №110 від 29.01.2026 року ТОВ «УПР» про перерахування коштів на виконання умов Договору про переказ коштів №ФК-20/11/2019 від 28.11.2019 року, інформацією АТ «Ощадбанк» про належність відповідачу карткового рахунку НОМЕР_2 та платіжною інструкцією №1960979083115 від 02.07.2025 року про зарахування переказу у розмірі 5000,00 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості зробленого ТОВ «Авентус Україна», заборгованість відповідача за договором кредиту станом на 29.01.2026 року складає 24000,00 грн, зокрема: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 000,00 грн - сума заборгованості за процентами; 10 000,00 грн - сума заборгованості за штрафами.

29.01.2026 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №29012026 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №9199685 від 30.06.2025 року.

Так, згідно п.1.2 Договору перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акту прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги.

Акту прийому-передачі реєстру боржників підписаний сторонами та скріплений їх печатками 29.01.2026 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 29.01.2026 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу №29012026 від 29.01.2026 року в тому числі до відповідача ( ОСОБА_1 №752 в реєстрі) в сумі 24 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 207, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором – А9610 – 30.06.2025 19:28:08.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість в загальному розмірі 24 000,00 грн, зокрема: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 000,00 грн - сума заборгованості за процентами; 10 000,00 грн - сума заборгованості за штрафами.

Разом з тим позивач в позовній заяві не заявляє вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями, а лише заборгованості за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 14 000,00 грн.

Заборгованість за кредитним договором в частині тіла кредиту та процентів повністю підтверджена відповідним розрахунком та узгоджується з умовами договору (в тому числі узгодженими сторонами розміром процентної ставки та строком кредитування), а отже підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ ФК «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 5 000,00 грн та заборгованість за процентами у розмірі 9 000,00 грн, що разом становить 14 000,00 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.

Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7000,00 грн., які підтверджуються: договором про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 року; додатковою угодою №25771532045 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026; актом прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Відповідач клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в зв`язку з їх неспівмірністю, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, повного задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в даній справі повинні складати 7 000,00 грн.

Крім того на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №9199685 від 30.06.2025 року в розмірі 14 000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА