Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №945/1697/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1697/26

Провадження № 2/945/1819/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ільїна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 30 травня 2025 року між нею та відповідачем укладено шлюб, про що Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис № 39. У шлюбі у них народилася дитина - дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що дочка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач не бере участі у її вихованні та утриманні. У зв?язку з тим, що між нею та відповідачем не досягнуто домовленості щодо способу та розміру утримання спільної малолітньої дитини, остання звертається до суду для розв?язання цього питання. Зокрема, вважає, що їх спільна дитина потребує матеріального забезпечення для її проживання та розвитку, а саме витрат на харчування, одяг, необхідне профілактично-оздоровче лікування тощо, а тому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частину всіх від заробітку (доходу) відповідача. Разом з тим зазначає, що на момент подачі позовної заяви про стягнення аліментів вона не працює, перебуває у декретній відпустці, і просить суд ухвалити рішення про стягнення 1/4 частини усіх доходів відповідача на її утримання до досягнення їх дитиною трирічного віку.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Постановлено справу розглядати за правилами позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

14 серпня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Ільїн О.І., через систему "Електронний суд", подав відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги задовольнити частково, зокрема, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною трирічного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Обґрунтовуючи заперечення проти задоволення позовної заяви, представник відповідача у відзиві зазначає, що відповідач не заперечує проти позовних в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частки його доходів, однак категорично проти вимог щодо стягнення аліментів на утримання дружини (матері дитини) у заявленому розмірі (1/4 частки), вважаючи їх необґрунтованими, надмірними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на те, що позивачем не доведено співмірності таких виплат, викладені у позові обставини щодо ухилення відповідача від матеріального забезпечення сім`ї не відповідають дійсності, а загальне стягнення половини всього доходу (1/2 частки) порушує справедливий баланс інтересів сторін та ставить відповідача у скрутне матеріальне становище, у зв`язку з чим розмір аліментів на утримання дружини підлягає зменшенню, і вважає, що дана вимога підлягає лише частковому задоволенню у розмірі 1/8 частки від його заробітку або доходу щомісячно. Стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/4 частки доходу разом із одночасним стягненням аліментів на дитину у розмірі 1/4 частки призведе до того, що загальний розмір стягнень із відповідача становитиме 1/2 (тобто 50 відсотків) від усіх його доходів. Такий розмір є надмірним та непомірним тягарем, який виходить за межі розумного балансу інтересів і прямим чином порушує фундаментальні засади регулювання сімейних відносин, закріплені у ст. 7 Сімейного кодексу України, зокрема принципи справедливості, добросовісності та розумності. Представник відповідача, надаючи до відзиву копії платіжних інструкцій АТ КБ ПРИВАТ БАНК, стверджує, що загальна сума коштів, добровільно та систематично перерахованих відповідачем безпосередньо на рахунок позивачки ОСОБА_1 за період з жовтня 2025 року по липень 2026 року складає 332 050,00 гривень, що щомісячно в рази перевищує законодавчо встановлений мінімальний гарантований розмір аліментів, а долучені банківські інструкції з усіма зазначеними призначеннями платежів беззаперечно спростовують доводи позивачки про нібито ухилення відповідача від виконання обов`язку щодо утримання дитини та свідчать про його добросовісну, високу батьківську відповідальність і регулярну фінансову турботу про належне матеріальне забезпечення доньки. Відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 та безпосередньо бере участь у виконанні завдань із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, захисту суверенітету та територіальної цілісності України в умовах воєнного стану. Виконання службово-бойових завдань та проходження військової служби в умовах воєнного стану вимагає від нього постійних і значних особистих фінансових витрат, у зв`язку з чим він змушений за власні кошти систематично закуповувати та ремонтувати індивідуальне військове спорядження, бронезахист, засоби зв`язку, прилади нічного бачення, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), а також купувати пальне та підтримувати у робочому стані автомобільну техніку, яка використовується для виконання службових завдань підрозділу. Додатково проходження служби та перебування у складних польових і кліматичних умовах потребує значних особистих витрат на придбання медичних препаратів та відновлення здоров`я. Виходячи з викладеного представник вважає, що стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частки від його заробітку (доходу) щомісячно, у сукупності з аліментами на утримання доньки у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки, в загальній сумі складе 3/8 (або 37,5 відсотків) від усіх його доходів є об`єктивним, розумним, законним та справедливим, оскільки у повній мірі забезпечить належне матеріальне становище позивачки та дитини, і водночас, збереже за відповідачем необхідні фінансові засоби для особистого існування, підтримання здоров`я та ефективного виконання ним службово-бойових завдань у лавах Збройних Сил України.

У судовому засідання позивач вимоги позовної заяви підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити. Надала пояснення, що відповідач дійсно перераховував їй кошти, про які вказано у відзиві на позовну заяву, однак більшу частину цих коштів вона пересилала йому назад за його вказівкою. Тому на життя їй з дитиною залишалось дуже мало. З моменту звернення до суду коштів відповідач не надає взагалі, вона зверталась до нього та просила дати грошей хоча б на памперси, але він відмовив. На даний час вже є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідач у судове засідання не з`явився, його представник адвокат Ільїн Олександр Іванович в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити частково, прийнявши до уваги доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувають у шлюбі, що зареєстрований Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 30 травня 2025 року складено відповідний актовий запис № 39 (а. с. 10).

Від шлюбу сторони мають дитину - дочку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 23 жовтня 2025 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а. с. 11).

Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26.04.2001 передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 2 ст. 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

З аналізу означених норм матеріального права суд робить висновок, що Сімейним кодексом України на законодавчому рівні закріплений принцип рівності прав та обов`язків батьків, а відповідно брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє батьків, а не лише той з батьків з ким проживає дитина.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З аналізу положень ст. 181, 183, 184 СК України суд робить висновок, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Водночас спосіб стягнення аліментів судом визначається виключно за заявою одержувача аліментів, тобто у конкретному випадку позивача.

Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 того ж Кодексу, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір та спосіб стягнення аліментів, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину до повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, те, що відповідач є особою працездатного віку та має можливість надавати матеріальну допомогу, а дитина вочевидь потребує такої допомоги зі сторони батька.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав вимогу щодо стягнення з нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.

Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обов`язок батьків щодо її утримання, інші встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає розумним та справедливим стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.

Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд звертає увагу учасників справи, що означеною нормою матеріального права безальтернативно визначений початок сплати аліментів за рішенням суду від дня пред`явлення позову. У зв`язку з означеними положеннями матеріального права, аліменти з відповідача слід стягувати, починаючи з 07 липня 2026 року, тобто від дня пред`явлення ОСОБА_1 позову до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 84 Сімейного кодексу України (далі - СК України), дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З аналізу означеної норми матеріального права суд дійшов висновку, що право дружини на утримання виникає в разі сукупності таких юридичних фактів: 1) вагітність або проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років; 2) походження дитини від чоловіка (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення, факт біологічного походження); 3) здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що спільна дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла трьох років та проживає з позивачем. Вказана обставина підтверджена представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

При цьому, суд враховує, що відповідно до положень ст. 84 СК України, для задоволення вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині (матері малолітньої дитини) незалежно від цієї обставини.

За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі (ч. 2 ст. 77 СК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

З аналізу положень СК України суд дійшов висновку, що право на утримання у дружини (матері дитини) існує одночасно з правом дитини на утримання і не залежить від нього. Тобто з чоловіка (батька дитини) аліменти можуть одночасно стягуватися за двома правовими підставами: на дружину як з чоловіка, і на дитину як з батька.

У першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

У Сімейному кодексі України не встановлено ні мінімального, ні максимального розмірів аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя, а тому суд при визначенні розміру коштів, що належить стягнути як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву категорично заперечує проти задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, оскільки такий розмір є суттєво завищеним, необґрунтованим, тобто таким, що не відповідає засадам розумності та справедливості, і вважає, що дана вимога підлягає лише частковому задоволенню у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частки від його заробітку або доходу щомісячно, у зв`язку з тим, що він як військовослужбовець Збройних Сил України змушений за власні кошти систематично закуповувати та ремонтувати індивідуальне військове спорядження, бронезахист, засоби зв`язку, прилади нічного бачення, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), а також купувати пальне та підтримувати у робочому стані автомобільну техніку, яка використовується для виконання службових завдань підрозділу, а також те, що проходження військової служби та перебування у складних польових і кліматичних умовах потребує значних особистих витрат на придбання медичних препаратів та відновлення його здоров`я. Доказів вказаним обставинам фактично не надано.

Судом в рамках підготовки до розгляду справи отримано Відповідь № 3436258 від 12.10.2026 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи стосовно ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 за період: з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2026 року, та встановлено, що він отримує дохід у ВЧ НОМЕР_1 і за 2026 рік (січень-серпень) його дохід становив 380225,37 грн (без врахування податків).

Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивача на утриманні та вихованні якої знаходиться дитина, яка не досягла трирічного віку та потребує постійного материнського догляду, а також з фінансових можливостей відповідача, зокрема, його працездатності та специфіки роботи, суд вважає можливим задовольнити позовну вимогу частково та стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.

Оцінивши вищевказані докази суд вважає, що такий розмір аліментів буде достатнім та таким, що не ставитиме матір з дитиною, а також відповідача, у скрутне матеріальне становище.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення аліментів на утримання дружини - матері малолітньої дитини до досягнення нею трирічного віку підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 79 СК України передбачено, що аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

У зв`язку з означеними положеннями матеріального права, аліменти з відповідача на утримання дружини слід стягувати, починаючи з 07 липня 2026 року, тобто від дня пред`явлення позивачем позову до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Питання витрат на оплату судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь держави суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому, що відповідач звільнений від сплати судового збору згідно положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись статтями 81-82, 141-142, 265, 268, 272, 352, 354-355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини (однієї чверті) всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 липня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07 липня 2026 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення 13 жовтня 2026 року.

Суддя І.В. Павленко